2.3. Коефіцієнти оборотності запасів.

Ці показники характеризують процес управління активами. Якщо запаси занадто великі, то можуть бути великі і витрати щодо їх зберігання або вони можуть бути неліквідними, тобто продукція погано реалізується. Якщо запаси низькі, то можуть бути втрачені доходи, оскільки продукція реалізується швидше, ніж виробляється, а відповідно, підприємство не задовольняє попит споживачів.

Найважливішим елементом аналізу запасів є оцінка їх оборотності. Основний показник – час оборотності в днях – розраховується шляхом розділення середнього за період залишку запасів на одноденний обіг запасів в цьому ж періоді. Цей показник характеризує, як довго продукція знаходиться на складі перед продажем. Ступінь його змін дозволяє визначити, наскільки потрібно пришвидшити або пригальмувати виробництво і які маркетингові заходи слід застосовувати. Показник характеризує рівновагу між виробничою діяльністю та зусиллями в галузі маркетингу та збуту.

2.4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості вказує на період очікування компанією отримання грошових коштів після реалізації продукції

Оборотність Дебіторська заборгованість

Дебіторської = ------------------------------

Заборгованості (в днях) щоденна виручка (виручка за рік/365)

Цей показник можна порівнювати з встановленими умовами продаж товарів: якщо в основному товари реалізуються з відстрочкою платежа в 45 днів, а коефіцієнт дорівнює 30, то основна частина покупців затримує платежі.

В Україні неплатежі можуть мати технічну природу, тобто товар був реалізований, але гроші ще не поступили. Умови платежу можуть бути непередбачувані, наприклад платежі від держави, коли воно є замовником і затримує платіж. В більшості ж випадків це результат поганої кредитної політики підприємства або його залежності від споживачів.

2.5. Коефіцієнти управління боргом. Коефіцієнти управління заборгованістю надають дані про політику фінансування, якої дотримується підприємство, а також про безпеку кредиторів. Існує 2 їх типи.

До першого відносяться коефіцієнти, що розраховані на основі балансу та відображають питому вагу фінансування за рахунок власних та залучених коштів. За інших рівних умов, чим більша питома вага залучених коштів, тим більше ризикованість вкладень для інвестора.

Другий тип – коефіцієнти, розраховані по даних звіту про фінансові результати. Це динамічні показники здатності підприємства покривати відсоткові платежі за рахунок отриманого доходу. Вони є особливо важливими показниками оцінки ризику. Для отримання повної картини слід враховувати обидва типи коефіцієнтів управління боргом. Вони доповнюють один одного і разом дають більше інформації, ніж при окремому їх використанні.

Фірми з високим рівнем боргу мають більш високий дохід, коли економічні умови нормальні і їх норма прибутків вище відсотків за кредитом; але вони ж ризикують отримати збитки, коли економіки знаходиться в стані стагнації.

Фірми з нульовим рівнем боргу є менш ризиковими, однак в період зростання вони недоотримують прибуток. Тому важливо мати уяву про питому вагу боргу на підприємстві:

Відношення Поточні довгострокові

Залученого зобов’язання + зобов’язання

Капіталу = -------------------------------------

До активів Активи

Співвідношення між залученим та власним капіталом доповнює попередній показник, характеризуючи собою структуру капіталу. Протягом багатьох років в кредитних умовах Світового банку застосовувалось максимальне співвідношення власних та залучених коштів – 40:60. Для підприємств зі стабільною дохідністю іноді використовується співвідношення 30:70. Для підприємств, що мають значні коливання в розмірі надходжень, використовуються й менші коефіцієнти. Для фінансування посередників коефіцієнти можуть знаходитись в межах від 25:75 для нових компаній до 10:90 для старих, що мають гарну репутацію.

Важливо також знати, наскільки може зменшитись дохід до того моменту, коли фірма почне відчувати проблеми з виплатою відсотків за кредитом. Для цього застосовують коефіцієнт покриття відсоткових платежів:

Коефіцієнт дохід до виплати податків та відсотків

Покриття = ------------------------------------------

Відсоткових активи

Платежів

Цей показник часто використовується як спосіб обмеження довгострокового кредитування, зокрема при реалізації інвестиційних проектів. Його різновидом може бути показник, що має в знаменнику додаткову суму основного боргу. Якщо максимально потрібне покриття не досягається, то в цьому разі ставиться під сумнів можливість надання кредиту. В практиці Світового банку найчастіше зустрічається вимога покриття 1,5, але цей розмір може змінюватись від 1,3 до 2,0 і більше в залежності від передбачаємої стабільності доходів підприємства.

2.6. Коефіцієнти інвестиційної привабливості. Акціонування як засіб вкладання грошових коштів дає значний імпульс для розвитку підприємництва. Середня акція приносить більш високий дохід і в більшій мірі захищає від очевидного і неочевидного ризиків, ніж будь-який інший вид інвестування. Крім того, ціна акції зростає одночасно з загальним зростанням цін, що захищає вкладника від впливу інфляції. Можливість продажу акцій на фондовому ринку слугує засобом збереження грошових коштів та стимулом для перетворення діяльності підприємства.

Для того, щоб акції слугували надійним джерелом доходів, необхідно вибрати для інвестицій привабливе підприємство. Оцінку дохідності акцій можна зробити з достатнім ступенем ймовірності та мінімальним ризиком тільки в результаті аналізу ефективності використання підприємством власного капіталу. Така оцінка може проводитись за багатьма показниками.

2.7. Норма прибутку на акцію. Цей показник відображає короткострокову перспективу та дуже чутливий до кон’юнктури ринку. Для оцінки діяльності підприємства досліджуються його зміни за різні періоди часу. Враховується такий фактор, як додаткова емісія акцій без суттєвого зростання чистого прибутку на акцію. Основним недоліком даного показника є те, що порівнювати його з різним іншими показниками практично не має сенсу через можливу неоднакову номінальну вартість акцій окремих компаній:

Норма прибутку Чистий прибуток

На акцію = ------------------

Кількість акцій

Норма прибутку акціонерного капіталу (прибутковість власного капіталу) показує, наскільки ефективно використовується капітал акціонерів, що вкладений в підприємство:

Норма прибутку Чистий прибуток

Акціонерного = -------------------

Капіталу власний капітал

Даний показник більш повно характеризує ефективність роботи власного капіталу компанії. При значному штучному зростанні курсу акцій (наприклад за рахунок відсутності інформації про фінансовий стан фірми-емітента та при застосуванні недобросовісної реклами), що не підтримується пропорційним зростанням чистого прибутку, темпи зниження норми прибутку акцій будуть більш значними, ніж темпи зниження норми прибутку акціонерного капіталу.

Коефіцієнт котирування акції показує відношення ринкової ціни акції до її облікової ціни:

Коефіцієнт ринкова ціна акції

Котирування = --------------------

Акції облікова ціна акції

Облікова ціна акції характеризує питому вагу власного капіталу, що приходиться на одну акцію. Вона складається з номінальної вартості (тобто вартості, що поставлена на акції, за якою вона врахована в акціонерному капіталі), долі емісійного прибутку (накопиченої різниці між ринковою ціною проданих акцій і їх номінальною вартістю) та долі накопиченого і вкладеного в розвиток компанії прибутку.

Якщо коефіцієнт котирування більше 1, це означає, що потенційні акціонери, купуючи акцію, готові віддати за неї ціну, що перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, що приходиться на цю акцію в даний момент.

Показник виплати дивідендів визначає, яка доля чистого прибутку направляється на виплату дивідендів:

Показник Сума дивідендів

Виплати = ------------------

Дивідендів чистий прибуток

Дохідність акцій – це чистий прибуток в розрахунку на одну акцію до ринкової вартості акцій:

Дохідність Чистий прибуток

Акцій = -------------------

Ринкова вартість акцій

Коефіцієнт відношення ціни акцій до норми прибутку на акцію дорівнює результату від ділення ринкової ціни акції на чистий прибуток від однієї акції:

Відношення ціни Ринкова ціна однієї акції

До норми прибутку = ---------------------------

На акцію норма прибутку на акцію

Коефіцієнт стійкого зростання показує можливість компанії збільшувати в майбутньому свої активи за рахунок внутрішнього фінансування за умови, що будуть збережені пропорції між власним капіталом та зобов’язаннями, а також якщо буде збережена в тому ж розмірі, що і в звітному році, питома вага виплати дивідендів. Цей коефіцієнт, що більш точно називається коефіцієнтом забезпеченості темпу стійкого зростання за рахунок внутрішніх джерел, визначається як відношення чистого прибутку після виплати дивідендів до вихідного акціонерного капіталу:

Коефіцієнт Чистий прибуток – сума дивідендів

Стійкого = ---------------------------------------

Зростання Акціонерний капітал

Аналіз цих коефіцієнтів характеризує оцінку інвесторів про минуле компанії та її майбутні перспективи.

Фінансові коефіцієнти і додаткові показники, що були наведені раніше, дають вельми корисну інформацію про фінансову спроможність підприємства. Однак при проведенні аналізу коефіцієнтів необхідно враховувати наступні фактори.

1. Інфляція має суттєвий вплив на аналіз фінансових звітів. Інфляція впливає на всі активи і пасиви компанії. Вона впливає на амортизаційні витрати, витрати на придбання запасів і, нарешті, на прибуток підприємства. Тому порівняльний аналіз підприємства слід проводити вельми обережно та обачно.

2. Підприємства можуть застосовувати так званий метод декорації з тим, щоб їх звіти виглядали для кредиторів більш привабливими. Наприклад, підприємство, напередодні складання звіту, може взяти кредит в іншому банку і за балансом на 1-ше число його грошові кошти будуть значними, а коефіцієнт ліквідності першокласним. Однак ці характеристики не відображають реальної картини.

3. Також методи бухгалтерського обліку можуть спотворювати результати при порівнянні діяльності різних підприємств.

Можна продовжувати і далі перераховувати перелік проблем, але ми зупинимось не методах їх вирішення.

Зокрема, одним з методів, що дозволяють уникнути зазначених проблем, є аналіз грошових потоків.

В міжнародній практиці звіт про грошові потоки є складовою частиною обов’язкової звітності. Такі звіти мають на меті виявлення впливу операцій компанії на обсяг грошових коштів і отримати відповідь, щонайменше, на такі питання:

• Чи отримує фірма достатньо коштів для купівлі основних та обігових активів з метою їх подальшого зростання?

• Чи є зростання фірми настільки стрімким, що для здійснення вкладень в активи потребується додаткове фінансування з зовнішніх джерел?

• Чи має компанія надлишкові грошові кошти для їх використання на погашення боргу та вкладень у виробництво нової продукції?

Така інформація корисна для інвесторів, акціонерів та кредиторів підприємства. Її отримання є вельми цінним, оскільки оцінка ефективності інвестицій, яка буде розглядатись на наступних лекціях, базується на розрахунках грошових потоків.

Література:

1. Управління інвестиційними процесами на фінансовому ринку;  О.М. Підхомний - Київ Кондор, 2003.

2. Інвестування; І.П. Мойсеєнко - К.: Знання, 2006.

3. Інвестування; Вовчак О.Д. - Львів: "Новий світ-2000", 2008.

4. Інвестиційна діяльність; Т.В. Майорова - Київ: "Центр навчальної літератури", 2004.

5. Інвестиційне кредитування; Пересада А.А., Майорова Т.В. - К.: КНЕУ, 2002.

6. Інвестиційне кредитування: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни;Пересада А.А., Майорова Т.В. - К.: КНЕУ, 2002.

7. Анализ и разработка инвестиционніх проектов. В.П. Савчук, С.И.Прилипко, Е.Г.Величко, Киев, 1999.

8. «Инвестиционный менеджмент». Бланк И.А. , Киев, 2006

26