1. Принцип територiальностi

Принцип територiальностi побудови системи судiв загальної юрисдикцiї отримав своє закрiплення в Конституцiї України (ч. 1 cт. 125). Але, означивши їх термiнологiчно, Основний Закон не вказав нi на змiст, нi на критерiї окреслення територiї дiї судiв загальної юрисдикцiї. Деталiзацiю вiн отримав у

Законi України «Про судоустрiй i статус суддiв», де в ч. 1 cт. 17 встановлюється, що система судiв загальної юрисдикцiї будується за принципом територiальностi [13, с.224].

Вимога принципу територiальностi за законом полягає в тому, що мережа судових органiв має рiвномiрно поширюватись на всi адмiнiстративно ­ територiальнi одиницi України. З цього логiчно випливає,що судовi округи судiв вiдповiдних рiвнiв повиннi мати однакове спiввiдношення з адмiнiстративно­територiальними одиницями, на якi поширюється їхня юрисдикцiя. Таким чином, Закон України «Про судоустрiй i статус суддiв» визначив, що мiсцевими загальними судами є районнi, районнi у мiстах, мiськi та мiськрайоннi суди. Мiсцевими господарськими судами є господарськi суди Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя, а мiсцевими адмiнiстративними судами є окружнi суди, що утворюються в округах вiдповiдно до указу Президента України [14, с.79]. Отже, в основу побудови судової системи на першому її щаблi покладений адмiнiстративно ­ територiальний устрiй України вiдповiдного рiвня, тобто судовi округи спiвпадають з адмiнiстративними одиницями.

Принцип територiальностi встановлює правила формування судових територiй (районiв, округiв, дiльниць), тобто певного територiального простору, на який поширюється юрисдикцiя конкретного суду. Цей принцип повинен забезпечити здiйснення судової влади на всiй територiї країни.

2. Принцип спецiалiзацiї

Конституцiя України визначила спецiалiзацiю принципом судової системи, який конкретизовано у ст. 18 Закону України «Про судоустрiй i статус суддiв». Суди загальної юрисдикцiї спецiалiзуються на розглядi цивiльних, кримiнальних, адмiнiстративних, господарських справ, а також справ про адмiнiстративнi правопорушення. Ця норма закону спричинює iснування 3 судових гiлок – загальних, господарських та адмiнiстративних судiв. Також закон закрiпив такi види спецiалiзацiї як «зовнiшню» (утворення в судовiй системi окремих пiдсистем, що спецiалiзуються на розглядi певних категорiй справ, що мають суттєвi особливостi) i «внутрiшню» (розподiл справ у рамках одного суду) [14, с.80]. Внутрiшня спецiалiзацiя необхiдна для судiв, що мають широку юрисдикцiю, розглядають велику кiлькiсть справ i включають достатню кiлькiсть суддiв i штат суду [15, с.108].

3. Принцип єдностi

В Українi безпосередньо в Основному Законi принцип єдностi не вiдображений. Але, виходячи зi змiсту його норм i сформованих iсторичних традицiй, такий принцип був сформульований i закрiплений у Законi України «Про судоустрiй i статус суддiв». Принцип єдностi виявляється у тому, що в Українi утворена цiлiсна система судiв загальної юрисдикцiї, яка складається iз вiдокремлених i незалежних одна вiд одної пiдсистем i очолюється єдиним найвищим судовим органом – Веровним Судом України [14, с.85].

Згiдно з ч. 4 ст. 17 Закону «Про судоустрій і статус суддів» єднiсть системи судiв загальної юрисдикцiї забезпечується:

а) єдиними засадами органiзацiї та дiяльностi судiв;

б) єдиним статусом суддiв;

в) обов’язковiстю для всiх судiв правил судочинства, визначених законом;

г) забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування судами касацiйної iнстанцiї норм матерiального права; д) обов’язковiстю виконання на територiї України судових рiшень;

е) єдиним порядком органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв;

ж) фiнансуванням судiв виключно з державного бюджету України;

з) вирiшенням питань внутрiшньої дiяльностi судiв органами суддiвського самоврядування.

Серед iнших принципiв необхiдно зазначити такi як:

• Принцип iнстанцiйностi - ст. 129 Конституцiї України передбачає право учасникiв судового процесу та iнших осiб у випадках i порядку, передбачених процесуальним законом, оскаржувати судовi рiшення в апеляцiйному та касацiйному порядку.

Вiдповiдно до ст. 7 Закону України «Про судоустрiй i статус суддiв», для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумнi строки, встановленi законом, в Українi дiють суди першої, апеляцiйної, касацiйної iнстанцiй i Верховний Суд України. Ця норма свiдчить про розумiння законодавцем судової iнстанцiї як вiдповiдного суду [16, с.123].

Кожен має право на участь у розглядi своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в судi будь-якої iнстанцiї.

• Принцип заборони утворення надзвичайних та особливих судiв – iмперативна вимога, передбачена у ч.5 ст.125 Конституцiї України.\

• Доступнiсть правосуддя – принцип, закрiплений у п. 4 ст. 3 Закону України «Про судоустрiй i статус суддiв», дек вказано, що судова система забезпечує доступнiсть правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцiєю та законами України. Змiст принципу доступностi правосуддя в судоустрiйному аспектi становлять декiлька елементiв:

• Територiальна наближенiсть суду

• Вiдкритiсть iнформацiї про суд

• Унiверсальнiсть юрисдикцiї суду

• Законнiсть складу суду

Схема судоустрою України з урахуванням принципiв територiальностi, спецiалiзацiї та інстанційності