Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція 4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
34.45 Кб
Скачать

Лекція 1.4.1. Періоди навчання грамоти. Добукварний період.

План лекції (навчальні питання):

1. Принципи поділу процесу навчання грамоти на періоди. Класифікація уроків навчання грамоти.

2. Методичні особливості добукварного періоду навчання грамоти.

3. Методика проведення уроків читання в добукварний період.

Навчальний час: 2 год.

Основний зміст

Питання 1.

Буквар – основний підручник під час навчання грамоти, перша книжка школяра. Сучасний чинний буквар побудовано на основі звукового аналітико-синтетичного методу з дотриманням основних дидактичних принципів.

Весь процес навчання грамоти поділяється на три періоди: добукварний (до вивчення букв), букварний (вивчення букв українського алфавіту), післябукварний (після вивчення букв).

У добукварний п-д НГ реал-ся важливі навчально-виховні завдання з рідної мови, які м. підг-ий хар-р.

Формування загальнонавчальних умінь і навичок.

Протягом першого місяця навчання, який відповідає добукварному п-ду, у 6-річних першокласників необхідно виробляти найважливіші вміння й навички.

  1. Зосереджено слухати вчителя та однокласників;

  2. Відповідати на запитання педагога;

  3. Вчасно і правильно виконувати його завдання й розпорядження, не тільки висловлені в індивід. звертанні, а й ті, що мають фронтальний характер – спрямовані до всіх учнів класу;

  4. Дотримуватися правильної постави за партою під час виконання різних робіт, особливо під час письма;

  5. Уміння відібрати навчальне приладдя до уроку, розкласти його належному порядку;

  6. Тримати правильно ручку, олівець і зошит під час письма;

  7. Дотримуватись єдиних вимог до оформлення письмових завдань.

У цей п-д уч-ль розвиває і підтримує в дітей інтерес до шкільного навчання.

Добукварна частина підручника з навчання грамоти (ілюстративний матеріал) дає значні можливості для вироблення в першокласників таких важливих загальнопізнавальних умінь, як виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти їх за розміром, формою, кольором, знаходити м/двома об’єктами однакові, схожі й різні ознаки зовнішнього характеру; зіставляти групи предметів за певною ознакою; уміння робити з допомогою вчителя посильні висновки, узагальнення після виконаної роботи.

Вправи на звуковий та складовий аналіз слів із застосуванням роздавальних навчальних посібників (фішок, карток), графічні вправи д. мож-ть для вироб-ня в учнів початкових контрольно-оцінних умінь: знаходити помилку у виконаному завданні шляхом зіставлення його зі зразком; словесно оцінювати свою роботу; робити висновки про те, чого слід уникати під час виконання наступних завдань.

Розвиток мовлення

РМ в добукварний п-д передбачає вдосконалення звуковимови, збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу дітей, удосконалення ГБ усного мовлення, роботу над культурою мовлення і спілкування.

У цей п-д учитель ознайомлюється з індивідуальними особливостями мовлення дітей, від розвитку якого будуть значною мірою залежати їхні успіхи з усіх предметів.

Джерела збагачення словникового запасу учнів на цьому етапі стають: власне навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал букваря, наочні посібники, технічні засоби, які вчитель використовує в ході розповідей, бесід з учнями.

Словниковий запас першокласників активно поповнюється прикметниковими і дієслівними формами, а вислов-ня стають повнішими, емоційнішими, яскравішими.

Кольорові предметні малюнки д-ть м-ть навчати дітей аналізувати предмети за їх формою, розміром, кольором, добирати до них слова-ознаки, складати речення й короткі описи.

Засвоювана лексика вводить в словосполук. і реч-ня. Учні корист-ся різними типами реч. як за будовою (простими і складними), так і за метою висловлювання (розповідними, питальними і спонукальними). На початковому етапі в навчальному процесі переважає діалогічна форма мовлення. Важливо, щоб учні вчилися не тільки відповідати, а й самостійно ставити запитання до вчителя. Поступово діалогічне мовлення черг-ся з монологічним, в учнів вироб-ся вміння будувати власні зв’язні висловлювання. Матер-ом для них є ілюстрації, народні казки, вірші, потішки, загадки, скоромовки.

Формування в учнів фонетичного слуху

Важливим завданням підготовчого п-ду є вироблення в учнів фонетичного слуху. Відомо, що слова сприй-ся дошкільниками як єдиний неподільний звуковий комплекс. Згодом починають помічати однакові звуки і склади в словах, чути, яким звуком почин-ся або закін-ся слово, який звук найчастіше вимов-ся в певній фразі.

Ураховуючи складність звукових спостережень і розумових дій аналізу, синтезу, порівняння, класифікації зі звуками мовл-ня, цю роботу в добукварний п-д слід організ-ти так, щоб вона протікала в ігровій формі.

Уся навчально-виховна робота з рідної мови з дітьми має ґрунтуватися на принципах гри-навчання, гри-виховання.

Під час спостережень за роботою мовленнєвих органів у добуквар. п-д варто ознайомити учнів з мовленнєвими органами: губами, зубами, язиком (передньою, задньою і середньою частиною), твердим піднебінням.

Розвиток умінь здійснювати мовний аналіз

У підготовчий п-д в учнів форм-ся початкові вміння здійснювати різні види мовного аналізу: виділяти речення з мовного потоку, аналіз-ти їх за кількістю слів і будувати графічні моделі речень, виділяти з речень окремі слова, ділити їх на склади, визначати наголошений склад, будувати звуко-складові графічні моделі слів.

Діти м-ть навчитися аналіз-ти реч-ня, які склад-ся з 1, 2, 3, 4 слів.

І______________. Осінь.

І__________ ________. Пожовтіли дерева.

І______ _____ ______. Перестали співати пташки.

Зворотною формою цієї роботи є добір учнями речень, які б за кількістю слів відповідали поданим моделям.

Наступною формою мовного аналізу є поділ слів на склади і визначення наголошеного складу. Складова будова слова зображ-ся графічно у вигляді прямокутника, поділеного на частини відповідно до кількості складів:

ліс

ли

па

о

си

ка

У дво- і трискладових словах простав-ся наголос.

Від складового аналізу робиться перехід до звукового.

Для позначення голосних, твердих, м’яких приголосних звуків у сучасних букварях пропон-ся різні умовні символи. Кружечок для позначення голосних; смужка – тверді приголосні, а дві паралельні смужки – м’які приголосні.

Звуко-складові моделі слів у сучасних букварях мають такий вигляд:

Око: 0 – 0;

Ліс: = 0

Побудова таких моделей паралельно з усним аналізом слів є найважливішим умінням, яким мають оволодіти першокласники під кінець добукварного періоду. Учитель має уважно стежити за тим, щоб, називаючи звуки в певному слові, учні не порушували їх послідовність, правильно відтворювали кожен із них. Особливо це стосується м’яких, дзвінких і глухих приголосних. Наприклад, аналізуючи слово лікар, учень повинен назвати в ньому звуки: [л’ і к а р].