7.Інвентаризація грошових коштів у касі

При інвентаризації каси на підприємствах, організаціях та установах треба керуватися "Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим поста­новою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і пе­ревіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. Для проведення інвентаризації каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. У разі виявлення в процесі інвентаризації не­стачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення. 

На зворотній стороні акта у випадку лишків або нестач ро­биться пояснення даної розбіжності і завіряється підписом ма­теріально відповідальної особи. Нижче зазначається рішення керівництва щодо висновків проведеної інвентаризації.

Акт складається у двох примірниках і підписується чле­нами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною осо­бою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії підпри­ємства (організації), другий — залишається у матеріально відпо­відальної особи.

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт скла­дається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної осо­би, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прий­няла цінності, і бухгалтерії).

Засновники підприємств, вищестоящі організації (у разі їх наявності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укла­дених угод під час проведення документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов'язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни. Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпе­чення схоронності грошей і цінностей.

Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притя­гуються до відповідальності у встановленому чинним законодавст­вом порядку.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактични­ми залишками грошових коштів і інших цінностей, що знаходяться у касі, з даними бухгалтерського обліку регулюються в наступному порядку:

• грошові кошти та інші цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбутковуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходу підприємства з подальшим встановлен­ням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

• недостачі грошових коштів і інших цінностей, які виявлені при інвентаризації каси, стягуються з матеріально-відпові­дальних осіб, а за умов, коли винні не встановлені або у стяг­нені винних осіб відмовлено судом, зараховуються до витрат підприємства.

8.Виписка банку

   Виписка банку — це банківський документ, що характеризує стан розрахункового рахунка підприємства та на основі якого останнє веде бухгалтерський облік операцій за розрахунковим рахунком.

У виписці банку обов’язково зазначають такі реквізити:

• Номер поточного рахунка підприємства.

• Дату попередньої виписки і дату руху коштів.

• Залишоккоштівдорухукоштів.

• Суми операцій.

• Номери документів.

• Розрахункові рахунки-кореспонденти (на які або з яких почав-ся рух після виконаних протягом дня розрахунків)

Виписку банку з поточного рахунка (копія записів на цьому ра-хунку) з доданням відповідних первинних документів (заява на переказ готівки, чек, платіжне доручення, розрахунковий чек тощо) щоденно або в інші узгоджені з підприємством строки (залежно від частоти операцій по поточному рахунку), передають уповноваженому представникові підприємства або особам, які мають право підпису грошових документів

Якщо у виписці знайдено суми, зараховані на поточний рахунок помилково, або в ній не відображено сум здійснених операцій, власник рахунку має негайно повідомити про це банк, який в наступних виписках робить виправлення через зарахування (списання) відповідних претензійних сум

Бухгалтер підприємства здійснює перевірку та бухгалтерське опрацювання виписки банку

Рахунок 31 «Рахунки в банках»

Призначення рахунку: для облікунаявності та руху грошових коштів, щознаходятьсянара-хункуубанку, якімо-жутьбутивикористані для поточних операцій

Надходження грошових коштів на рахунок підприємства, виплата грошових коштів з рахунку в банку.

Субрахунки:

• 311 «Поточні рахунки в національній валюті»:

• 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

• 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»

• 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»

Призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті

Всі операції по руху коштів на рахунку в банках здійснюються на підставі розра­хункових документів (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі), форми яких затверджені НБУ.

Документи, що надходять до банку, дійсні лише при наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці. Якщо документ неправильно заповнений, не містить потрібного реквізиту, містить ви­правлення, то банк не має права приймати цей документ до виконання.

Виписка банку.

Банк реєструє всі здійснені операції по руху коштів на рахунку у ви­писці з рахунку, до якої додаються підтверджуючі документи. Загально встановленої форми виписки немає (кожен банк вибирає зручну для нього форму), але вона повинна містити: дату, номери рахунків дебітора та кре­дитора, коди операцій, суми.

Виписки банк повинен подавати підприємству у міру руху коштів на рахунку. При отриманні виписки бухгалтер робить її кодіровку, тобто нумерує, перевіряє наявність первинних документів та відповідність суми у виписці сумам, зазначеним в цих документах, проставляє кореспонденцію рахун­ків.

При опрацюванні виписки бухгалтер повинен знати, що банк, зберігаючи кош­ти підприємства на рахунку, вважає себе його боржником. Тобто в банку на суму коштів, що зберігається на рахунку, виникає кредиторська заборгованість. Тому залишок коштів та їх надходження банк записує по кредиту (збільшення кредитор­ської заборгованості), а списання, видачу коштів — по дебету. Тому у виписці за дебетом відображається списання коштів з рахунку і відповідно за кредитом їх надходження на рахунок. На полях перевіреної виписки проставляються коди коре­спондуючих рахунків. Дані з виписок банку переносяться в реєстри, потім в Голо­вну книгу та у форми фінансової звітності.