1.3. Педагогічні умови реалізації естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

Педагогічна наука виконує теоретичну та практичну функції. Розробка певних теоретичних положень є своєрідною відповіддю на потреби шкільної практики. Тому виникає необхідність аналізу стану здійснення естетичного виховання в сучасній початковій школі, зокрема, в ході уроків навчання грамоти.

Об’єктами вивчення в нашому дослідженні було обрано суттєві складові процесу естетичного виховання молодших школярів у ході уроків навчання грамоти.

Врахування особливостей психічного розвитку та діяльності шестирічних учнів також відіграє важливу роль в процесі естетичного виховання, бо для того, щоб формувати особистість учня, вчитель повинен бути чутливим до душевного стану своїх вихованців. Читання, переказ прочитаного, розповідь про побачене – умови розвитку усного мовлення, уваги, пам’яті, мислення та уявлення дитини. Крім того, ці види навчальної діяльності, які використовують під час вивчення навчання грамоти розвивають у дитини комунікативну, планувальну та експресивну функції, культуру мовлення, що сприяє естетичному вихованню. Культура мовлення складається не тільки з використання великої кількості слів, що будують розповідь, але й у тому, як промовляються ці слова, яка інтонація, гучність, темп мовлення. Для дитини шестирічного віку велике значення мають емоційні компоненти мовлення. Доведено, що психологічно дитина краще реагує на емоційний тон мовлення та супроводжуючу експресію, ніж на смислове навантаження слова. Це позначає, що дитина у шість років легко наслідує, він чутливий до образних форм поведінки будь-якого значущого для нього зразка. Тому першокласник буде копіювати свого вчителя у мовній експресії, у загальній мовній культурі [23].

Вивчення стану організації відповідної роботи було організовано шляхом аналізу «Державного стандарту початкової освіти», програми, навчальних та методичних посібників із навчання грамоти та шкільної практики організації естетичного виховання.

У відповідності до «Державного стандарту початкової загальної освіти» освітня галузь «Мова і література» складається з мовного та літературного компонентів [43].

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента нового «Державного стандарту початкової загальної освіти» є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. Вищеперераховані змістовні лінії, з огляду на естетичне виховання, спрямовані на засвоєння учнями знань про мову як засіб вираження думок і почуттів; засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів, оволодіння основами культури усного і писемного мовлення [43].

Складовими літературного компонента «Державного стандарту початкової загальної освіти» є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії [43].

Можна зробити висновок про те, що найбільше уваги щодо реалізації завдань естетичного виховання приділяється саме літературному компоненту освітньої галузі «Мова і література».

В навчальній програмі з дисципліни «Навчання грамоти» здійснення естетичного виховання представлено таким чином, що навчання першокласників української мови має бути спрямоване на формування соціо-культурної компетентності, яка охоплює загальнокультурний розвиток учнів, адаптацію їх до життя в певному соціальному середовищі, громадянське, патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання [45].

Для формування складових естетичної культури у підручнику «Українська мова. 1 клас» (Н. Гавриш, Т. Маркотенко) матеріалом для читання є твори, що розвивають в учнів інтерес до читання дитячої літератури, сприяють вихованню громадянських почуттів і уявлень, формуванню вміння бачити красу в природі, мистецтві, житті людей, допомагають учням сформувати особисті художні уподобання, естетичні смаки. Коло читання складають тексти різних стилів (розмовного, художнього, науково-популярного), родів літератури (епічні, ліричні) і різних жанрів (загадки, прислів'я, приказки, казки, легенди, оповідання, вірші, байки тощо) [11]. Для читання пропонуються твори усної народної творчості та твори майстрів художнього слова досить різноманітної тематики: минуле і сьогодення України, звичаї і традиції.

Зокрема, зміст «Букваря» [28] спрямований на вправляння учнів у правильному і доречному вживанні формул мовленнєвого етикету та формування в молодших школярів етики спілкування. Їм пропонують складати діалоги за ситуативними малюнками, словесно описаними ситуаціями на теми: «У театрі», «На виставці», «У магазині», «На вулиці», «У транспорті», «В їдальні», «У гостях» і т.п.

Під час роботи у зошитах на друкованій основі (Н. Гавриш, Т. Маркотенко) над опануванням навичок рукописного письма на уроках навчання грамоти учні усвідомлюють необхідність його естетичного вигляду [12]. В робочому зошиті також вміщено завдання, які спрямовано на розвиток естетичних почуттів. Так, виконуючи завдання з визначення характеру вірша, його емоційного фону, добору способів передачі характеру вірша читачеві, учні з’ясовують емоційну та естетичну важливість вживання певних слів. Робота з незакінченими реченнями у віршах, які розміщені у робочому зошиті, допомагає учням оволодіти вмінням свідомо добирати слова відповідно змісту та рими вірша, що не тільки доповнює зміст вірша, а й робить його естетично довершеним.

На уроках навчання грамоти вчитель повинен реалізовувати наступні напрями, що сприятимуть естетичному вихованню першокласників [39]:

• виховання громадянина України засобами художнього слова;

• прищеплення естетичних смаків та уподобань;

• розвиток емоційних почуттів школярів;

• удосконалення мовлення дітей.

Вищеперераховані напрями доцільно реалізувати, забезпечуючи системний вплив на учнів на уроках навчання грамоти в процесі організації естетичного виховання.

На уроках навчання грамоти учні пізнають красу, складають роз­повіді за картинками, розповідають про певні події, висловлю­ють свої емоції, почуття, переживання. Тут важливу роль відіграє краса мови вчителя, її виразність [1].

Звісно, що предмети художнього циклу в цьому плані не рівноцінні. Особливе значення в естетичному вихованні молодших школярів належить урокам художньої літератури (читання) – як за відведеним на них часом, так і за впливом на загальний розвиток дітей. Слово – найбільш зрозумілий засіб вираження ідей митця (на відміну від звуків, фарб і т.д.), що робить літературу найдуховнішим універсальним видом мистецтва [5].

Українські письменники Б. Грінченко, М. Коцюбинський, О. Пчілка, Л. Українка, І. Франко вважали художню літературу одним з найефективніших засобів естетичного виховання дітей.

Так, М. Коцюбинський наголошував на тому, що дітей необхідно виховувати, передусім, за допомогою найкращих художніх творів української класики та дитячого фольклору [41].

Б. Грінченко вважав народні казки й оповідання багатющим дидактичним матеріалом для розумового та естетичного розвитку дітей. Працюючи вчителем, він ознайомлював своїх вихованців із творами живопису та художньої літератури, розучував і співав із ними українські народні пісні [7].

Розуміючи, що художня творчість здатна виступати важливим чинником естетичного виховання молоді, І. Франко писав, що в цьому процесі мають формуватися естетичні смаки і почуття вихованців, виявлятися і розвиватися їхні здібності [4].

Художня література, за І. Франком, повинна, передусім, учити читача розпізнавати прекрасне , піднесене і потворне, трагічне і комічне, добро і зло на землі. Особливе значення для  естетичного виховання має такий жанр літератури, як поезія. Саме поезія, «властивими їй способами торкає всі наші замисли, розворушує всі наші вищі духовні сили, розбуркує чуття» [4, с. 45].

Л. Українка приділяла надзвичайно велику увагу проблемі дитячої літератури, вважаючи її дійовим засобом виховання. З допомогою віршів та казок письменниця намагалася навчити дітей бачити прекрасне в навколишньому світі, відчувати барвистість, багатство життя [38]. 

Психологічні експерименти підтверджують, що залежно від того, як учні знайомляться з твором, – слухають виразне його читання, чи самостійно читають, змінюється вплив художнього слова на них [17]. У першому випадку вони живуть у полоні тих почуттів, які викликані читцем. Читець не тільки знайомить слухачів з текстом, а й «нав`язує» їм свою оцінку мистецького твору, своє розуміння дійсності. В другому випадку вони самостійно роблять оцінку подій. Емоційний фактор тут відіграє меншу роль. Уміло поєднуючи ці два шляхи оцінки твору, вчитель добивається успіхів у повнішому сприйманні учнями літератури. На уроках може звучати виразне читання вчителя, учнів, а також художнє читання майстрів сцени. Особливо важливе значення відводиться грамзаписам. Якщо учням пропонується порівняння двох грамзаписів у виконанні різних майстрів мистецтва, вчителі створюють проблемну ситуацію, в процесі якої учні шляхом пошуку виявляють суть творчої концепції автора і роблять висновки про те, чи вдалось її передати обом виконавцям. Виникає поєднання репродуктивної і пошукової діяльності учнів.  Слід відзначити, що проблемний підхід має обмежені можливості у формуванні практичних навичок учнів. Добиватись того, щоб кожен урок був побудований на проблемній основі, не варто. Інформативні види роботи з учнями відкривають широкий простір для безпосереднього виявлення живого слова вчителя.

Реалізація  естетичного виховання в ході уроків у початкових класах полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного в мистецтві та житті, засвоєнні естетичних понять, виробленні смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і талантів у галузі мистецтва [5].

На думку А. Кузмінського, зміст естетичного виховання учнів на уроці навчання грамоти та шляхи його реалізації полягають у:

1. Вивченні навчального предмету із залученням учнів до різних видів мистецтва в якості його творців;

2. Впливі естетичного виховання на розвиток особистості учня (формуванні естетичних потреб під час навчання грамоти, прагненні до опанування художніх цінностей суспільства на цих уроках);

3. Розвитку в учнів у процесі навчання грамоти естетичного виховання, художнього сприйняття, уміння бачити прекрасне не тільки в літературі, а й у природі та житті;

4. Формуванні в учнів на уроках навчання грамоти високих художніх смаків, пов'язаних зі сприйняттям і переживанням прекрасного; навчанні учнів умінню відчувати красу та гармонію мистецького твору, виявляти естетичну вимогливість до культури поведінки оточуючих і власної;

5. Залученні учнів у ході уроків навчання грамоти до художньої творчості, розвитку їх здібностей і таланту [18].

О. Лобар запропонував систему оцінних параметрів стану естетичного виховання учнів на уроці [20]:

1. Розкриття краси та благородства людських взаємовідносин (доброта, чуйність, увага, турбота, запобігливість), основою яких є справедливість;

2. Формування культури естетичного сприйняття на основі людських емоцій, тобто здатності відчувати серцем внутрішній світ іншої людини;

3. Розкриття краси природи, оточуючого світу; формування творчої взаємодії з природою, бережливого ставлення до природних багатств країни;

4. Розкриття краси продуктивної праці, її результатів, моральної насолоди й задоволення від виконаного громадянського обов'язку;

5. розвиток художніх смаків учнів, формування вмінь насолоджуватися шедеврами мистецтва, набуття художньої освіти;

6. Розкриття краси мови, емоційних відтінків слова як засобу спілкування людей;

7. Прищеплення любові до книги, поезії як форми вираження духовного багатства, формування потреб у читанні;

8. Сприяння пізнанню краси любові як найбільш чистого й потаємного людського почуття;

9. Використання музики як засобу естетичного виховання учнів, що формує найтонші почуття сприймання та переживань;

10. Формування творчої наснаги, в якій людина знаходить велике щастя;

11. Емоційне викладання навчального предмета з метою максимального впливу на емоційну сферу учнів.

Уроки навчання грамоти займають важ­ливе місце у системі початкового навчання, а їх естетичні мож­ливості досить багаті. Але читання художніх творів виконує свої естетичні функції лише у тому разі, коли у дітей виникають яскраві емоції, без яких неможливі переживання, страждан­ня, чуйність, шляхетність. Вивчаючи твори, учень повинен на­вчитися думати, міркувати, бачити красу і одержувати від неї насолоду, бачити в них художнє і вміти його знаходити в інших творах. Він повинен навчитися оцінювати вчинки персонажів, висловлювати своє ставлення до них, правильно розуміти той чи той образ, вчинок, явище, подію, відрізняти гарні й погані вчинки, гарне в навколишній дійсності (в природі, мистецтві, житті тощо) від потворного. Як наслідок цього, у дітей повинні формуватися певні погляди, переконання, які вони зможуть використовувати у своєму житті і які допоможуть їм правильно орієнтуватися в складному світі мистецтва.

Успіх цієї роботи залежить від того, наскільки вчитель сам розуміє цей складний емоційний процес, уявляє специфіку художніх творів, враховує особливості їх сприймання.

Т. Бугайко обґрунтовує систему роботи на уроках навчання грамоти з огляду естетичного виховання: у початкових класах уроки мають підготовчий характер [4]. Їх мета – прищепити учням любов до краси художнього слова. Учитель повинен акцентувати увагу учнів на художніх прийомах, засобах, що використовуються автором. Твір повинен бути прочитаний у класі, щоб кожен учень спробував поспілкуватися, поговорити з учителем. 

Відомо, що у структурі процесу навчання виділяються такі основні ланки: сприймання, усвідомлення, запам’ято­вування і застосування знань до розв’язку навчальних і життє­вих завдань.

Реалізацію завдань естетичного ви­ховання засобами художніх творів на уроках навчання грамоти можна здійснити за такою орієнтованою схемою (етапами) [2]:

1. Глибоке розуміння самим вчителем специфіки літературних творів як засобу естетичного виховання. Літературні твори – це один із найдоступніших для дітей видів мистецтва, який тісно пов’язаний із життям, порівняно легкий для сприй­мання та розуміння, має великий виховний вплив.

2. Сприймання дітьми літературного твору. Для того, щоб твір виконував свої естетичні функції, дітей необхідно підготу­вати до його сприймання. Учні повинні не лише зрозуміти текст, а й побачити, проникнути у його художній, естетичний зміст, відгукнутися на нього чуттєвою та емоційною сферою.

3. Систематичність має істотне значення для естетичного виховання учня.

Постійне, регулярне встановлення зв´язку між естетикою в мові і мисленням розвиває і мову, і мислення. Тільки тоді, коли учень зможе правильно, емоційно стримано, естетично оформлено висловити свою думку словами, він її правильно зрозуміє. Постійне навчання естетично висловлювати думки розвиває мислення, пам´ять, уяву, етикет спілкування. Це досягається систематичною, тобто регулярною роботою.

До причин труднощів організації естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти можна віднести недостатнє врахування особливостей психічного розвитку та діяльності шестирічних учнів, а також різний рівень дошкільної підготовки учнів першого класу з питань естетичного виховання, що обумовлено наявністю або відсутністю в учнів досвіду навчання у дошкільних закладах освіти, наявність особливостей фізіологічного й психічного розвитку шестирічних школярів, які треба додатково враховувати в ході уроків.

Є. Пасічник, аналізуючи досвід вчителів початкових класів підсумовує, що істотним недоліком викладанням в школі є неувага до специфіки мистецтва, природи образного узагальнення [25]. Звідси сенсорна недовантаженість учнів, надмірний раціоналізм. Художні явища засвоюються так, як і логічні поняття, в результаті чого не викликають у дітей належного інтересу. При цьому використовуються такі методи впливу, прийоми роботи, які розраховані переважно на розумове навантаження дітей. Недооцінюються методи і прийоми роботи, що ґрунтуються на психологічному навіюванні. А в педагогічній роботі ці методи впливу повинні відігравати особливу роль [25]

У нашому дослідженні ми виходили з того, що необхідно забезпечувати системний вплив на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі організації естетичного виховання, що позитивно впливає на формування естетичної свідомості, бо систематичний і цілеспрямований вплив на особистість є основою формування її естетичних ідеалів, смаків і потреб, на вироблення здатності сприймати, переживати й оцінювати прекрасне у природі, житті, мистецтві і праці, на пробудження і розвиток її творчих здібностей і непримиренності до всього потворного і нікчемного в житті й діяльності.

Для ефективної реалізації естетичного виховання важливим є залучення школярів до активної взаємодії в класі, намагання зробити їх не лише об`єктами педагогічного впливу, а й суб`єктами навчання. Для цього вчителі мають створювати сприятливий психологічний клімат, атмосферу невимушеної розмови, доброзичливо, щиро ставитися до своїх вихованців, прагнуть укріпити у кожній дитині віру в свої сили, мають бути справедливі й об`єктивні в оцінці їхніх знань [3]. Спілкуючись із учнями, вони не нав`язують готових суджень про художній твір та творчість письменника, а прагнуть до вироблення колективної думки.

Для того, щоб взаємодія вчителя й учня була ефективною, необхідно турбуватися про те, щоб їх сумісна діяльність приносила задоволення, намагатись, щоб мотиваційне, ціннісне ставлення до сумісної роботи переходило в особистісний план. Чим глибша удоволеність, тим вища ефективність співпраці вчителя й учнів [14].

Педагогічна взаємодія вчителя й учнів досягне прогнозованих педагогом цілей за умови забезпечення активної позиції всіх учасників педагогічного процесу. Діти, за своєю природою, активні, тому необхідно створити педагогічні умови, що дозволяють їм виявляти самостійність, приходити до пізнавальних відкриттів, відчувати радість пізнання. При цьому важливо піклуватись про емоційний фактор, оскільки тільки відчуваючи позитивні емоції (почуття успіху, радості від подолання труднощів та інтелектуальних перемог), учень прагнутиме до активної участі в навчальній і виховній роботі.

Отже, аналіз програм, навчальної та методичної літератури засвідчив розробку та реалізацію в практиці початкового навчання педагогічних шляхів організації естетичного виховання молодших школярів в ході уроків.

Нами обґрунтовано наступні педагогічні умови організації даної роботи в ході уроків навчання грамоти:

• врахування особливостей психічного розвитку та діяльності першокласників;

• забезпечення системного впливу на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі організації естетичного виховання;

• систематичне залучення молодших школярів до естетичної діяльності в ході уроків навчання грамоти.

Перевірка ефективності даних педагогічних умов обумовлює проведення педагогічного експерименту.