1.2. Форми, методи та засоби здійснення естетичного виховання молодших школярів

Схарактеризуємо докладніше форми, методи та засоби здійснення естетичного виховання учнів початкової школи у ході уроків.

На думку М Фіцули: «Форма виховання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку та в певному режимі» [33, с. 328].

У процесі естетичного виховання традиційно використовують різні форми: уроки, семінари, гуртки, екскурсії, конференції, бесіди, диспути, колективні творчі справи, конкурси та ін. [18].

Стисло схарактеризуємо форми естетичного виховання.

Естетичне виховання здійснюється в ході уроків та у позаурочній роботі.

М. Фіцула зазначає: «Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок – форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу» [33, с. 329].

Важливими для здійснення естетичного виховання є гуртки, що за своєю суттю становлять специфічну спільність дітей та учнівської молоді, яка ґрунтується, насамперед, на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності; середовище, де забезпечуються умови інтелектуального, духовного і фізичного розвитку дітей, реалізація їхнього творчого потенціалу в галузі позашкільної освіти і виховання та створюються комфортні умови соціальної адаптації до умов реального життя [18].

Близьким за змістом до гуртків є колективні творчі справи, які спрямовані на всебічний розвиток особистості учня, виховання естетичних умінь та навичок у колективі.

Виокремлюють таку форму естетичного виховання як екскурсії, які передбачають колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздку або прогулянку з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою [24]. Такі заходи позитивно впливають на формування в учнів естетичної свідомості, бо під час екскурсій у них формуються та розвиваються естетичні уявлення і погляди. Подібні завдання реалізуються і під час проведення семінарів та бесід із учнями на теми естетичного сприйняття світу.

Результативність естетичного виховання забезпечують й через організацію інших форм діяльності: проведення творчих вечорниць, конкурсів читання тематичних віршів, казок, творів тощо. Пропонують й ігрові форми: вікторини, аукціони, ігри («Танцюють всі», «Кращий голос класу», «Правила поведінки») [13].

Для учнів молодшого шкільного віку важливим є формування естетичного ставлення до дійсності у зв’язку з тим, що воно сприяє розкриттю естетичної цінності об’єктів, предметів, явищ природного і соціального середовища. Природа, побут, праця, стосунки між людьми мають бути зрозумілими учням не лише як вияви їх повсякденного життя, але й як естетичні цінності, здатні задовольняти потреби у спілкуванні зі світом прекрасного, витонченого, гармонійного та виразного [8].

У процесі формування естетичного ставлення учнів молодшого шкільного віку до дійсності найрізноманітніші її об’єкти і явища мають стати предметом особливої уваги, пізнання і творчості. Відтак, важливо підкреслити, що естетичний досвід учнів повинен бути спрямований на освоєння прекрасного, відкривати перед ними можливості повноцінного сприймання предметів і явищ дійсності, які, по-перше, є важливими для учнів, а по-друге, є посильними для сприймання й осмислення у молодшому шкільному віці. З цього постає завдання – сформувати такий естетичний досвід учнів, який би дозволяв у молодшому шкільному віці повноцінно освоювати об’єкти естетичного ставлення [9].

Естетична діяльність починається з емоційного збудження, естетичного переживання, яке переводиться в працю. Важливо так організувати роботу учня, щоб вона сама чи її результати збудили у нього позитивні почуття [37].

Форми естетичного виховання тісно пов’язані з навчальними предметами, поглиблюють і поширюють естетичну підготовку учнів [24].

До засобів естетичного виховання віднесено: навколишнє природне середовище, література, музика, образотворче мистецтво, архітектура, театральне і кіномистецтво (М. Ворона).

Стисло схарактеризуємо засоби естетичного виховання.

Твори образотворчого мистецтва. Під час споглядання картини чи скульптури, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображає, бачить за картиною події, образи, характери.

Музика, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку.

Художня література. Головним виразником естетики в літературі є слово. Слід залучати, як засіб естетичного розвитку особистості, український фольклор, зокрема, українські народні казки. У статті «В оборону казки» поборниця українського шкільництва С. Русова писала: «Казка й дитина щось таке споріднене. Вони так одне з другим зрослися, що як би педагоги не намагалися вигонити казку з дитячої хати, вона таки пануватиме, бо вона природно відповідає вимогам дитячого розуму...» [29, с.202].

Театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що крім змістової частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтва (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю).

Поведінка і діяльність школярів. Гідні вчинки учнів, успіх в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій [6].

Природа, її краса в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і невинній природі.

Факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна частота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з учнями.

З агальну структуру засобів та форм естетичного виховання школярів подано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Засоби та форми естетичного виховання

Здійснення естетичного виховання неможливе без правильного добору методів виховання. Методи виховання – способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки [1].

Застосовують наступні методи естетичного виховання, які можна використовувати на будь-якому уроці в початковій школі [42]:

1. Методи формування знань: розповідь, роз'яснення, пояснення, лекція, етична бесіда, навіювання, інструктаж, диспут, доповідь, приклад.

2. Методи організації діяльності і формування досвіду поведінки (вправи): вправи, привчання, педагогічні вимоги, суспільна думка, доручення, виховуючі ситуації.

3. Методи стимулювання: змагання, заохочення, гра.

Н. Волкова наводить ще четверту групу методів – методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція [9].

Методи естетичного виховання наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Методи здійснення естетичного виховання

№ з/п	Назва групи методів	Приклади методів організації естетичного виховання
1	2	3
1	Методи формування естетичних знань	розповідь про естетичне значення слова, роз'яснення вимог до естетичного оформлення творів, етична бесіда, навіювання, інструктаж, диспут з тем естетичного характеру, доповідь, приклад естетично довершеного твору
2	Методи організації естетичної діяльності і формування досвіду поведінки	вправи на створення естетично довершених творів, привчання використовувати слова у творах, які несуть естетичну насолоду, педагогічна вимога, суспільна думка, доручення, виховуючі ситуації естетичного характеру
3	Методи стимулювання	змагання: «Кращий твір», «Влучне слово», заохочення, гра «Добери слово», «Склади співуче словосполучення»
4	Методи самовиховання	самопізнання, самооцінювання, саморегуляція

В. Рогожкін [27] окремо виділяє групу методів виховання почуттів на уроках навчання грамоти. Серед них автор називає методи:

1) спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, рідного для школяра з метою збудження і розвитку в нього моральних почуттів;

2) вплив на почуття школяра шляхом виразності викладу, мовлення, міміки, жестів педагога;

3) залучення школярів до активної навчальної і позакласної діяльності, що забезпечує переживання, радість пізнання, творчості, творіння;

4)  вплив на почуття школярів емоційністю обстановки;

5)  вплив на почуття школярів емоційністю стосунків між ними, вчителями, батьками, оточуючими людьми.

При виборі методів у ході естетичного виховання слід враховувати наступні чинники [21]:

1)  Педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання, особливим принципом урахування індивідуальних і вікових особливостей школярів.

2)  Застосування в єдності методів формування свідомості, формування досвіду, суспільної поведінки, стимулювання діяльності та корекції поведінки, самовиховання.

3)  Урахування своєрідності педагогічних ситуацій.

4)  Аналіз впливу на особистість методів, які вже застосовувались.

5)  Особа вихователя, його педагогічна рефлексія, яка передбачає усвідомлення мотивів своїх дій, уміння вирізняти особисті труднощі школяра; здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбувається, очима дітей, адекватно оцінити результати роботи.

6)  Забезпечення переходу методів виховання в методи самовиховання.

Отже, науковцями визначено форми, методи та засоби організації естетичного виховання школярів. До форм віднесено: семінари, екскурсії, гуртки, уроки, бесіди, диспути, колективні творчі справи. До засобів належать: художні та літературні твори, музика, мистецтво, кіно, театр, народний фольклор. Серед методів виділяють методи формування естетичних знань, методи організації естетичної діяльності і формування досвіду поведінки, методи стимулювання, методи самовиховання.

Докладніше схарактеризуємо педагогічні умови реалізації естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.