Принципи естетичного виховання

№ з/п	Суть принципу	Характеристика принципу
1	2	3
1	Первинність національної культури під час вивчення світової	Залучення дітей до вивчення історії рідного краю, пісенної творчості та художніх промислів, побуту, рівноправність компонентів у визначенні змісту, форм і методів естетичного виховання в національній школі
2	Врахування етно-психологічних особливостей, національного художнього мислення та відповідність морально-етичним ідеалам народу	В кожну епоху народ має свої власні морально-етичні ідеали, які визначають сутність і зміст виховання. Досвід народної педагогіки має стати основою забезпечення принципу педагогічного синкретизму
3	Регіональності	Кожному регіону притаманні свої традиції та звичаї, обряди, народний побут, мистецтво, ремесла
4	Традиційності	Передбачає наслідування художньо-естетичних надбань минулого і вимагає в умовах національного самовизначення школи залучення учнів до активної участі в збереженні пам'яток культури, до освоєння традиційних ремесел і народних промислів
5	Календарної організації естетично-виховної роботи	Весь устрій життя народу, свята, обряди пов'язуються з народним календарем, що об'єднує національну культуру, традиції, духовність
6	Активної творчої діяльності	Естетичне виховання досягне своєї мети лише тоді, коли молода людина навчиться сприймати і оцінювати твори мистецтва, сама буде збирати перлини народної творчості, відтворювати і примножувати їх
7	Єдності естетичного і педагогічного впливу	Естетичне виховання, яке спирається на надбання національної культури, поєднує досвід, набутий етнопедагогікою, та можливості мистецтва, що сприяє розвитку емоційної сфери, народно-естетичних смаків і потреб школяра
8	Відповідності віковим особливостям, безперервності і наступності	Важливо не лише враховувати вікові особливості дітей, підлітків, юнацтва, а й мати на увазі цілеспрямовану роботу з їх розвитку на кожному віковому етапі, від дошкільного віку до старшого шкільного віку.

Зміст естетичного виховання має багато складових: естетичне сприймання, естетичне ставлення, естетична свідомість, естетичні почуття, естетичний ідеал, естетичні смаки, естетичні переживання, естетична культура [35]. Схарактеризуємо їх докладніше.

На думку А. Бурова, початковим моментом у процесі естетичного ставлення до дійсності, який проявляється в спостережливості, вмінні помітити найбільш суттєве, що відображує зовнішню та внутрішню красу предмета, явища, процесу є естетичне сприйняття [5].

Одночасно з розвитком естетичного сприймання, прищепленням естетичних смаків у процесі естетичного виховання в учнів формують естетичне ставлення до навколишньої дійсності, адже людина повинна не лише милуватися красою природи, пам'ятками культури, а й берегти і захищати їх.

Естетична свідомість – «форма суспільної свідомості, що реалізується як художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах» [30, с.181].

Естетичні почуття – особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва. Естетичні почуття виражаються у відчутті людиною насолоди від сприйняття творів мистецтва, краси природи, у прагненні до активної творчості діяльності у галузі мистецтва.

Естетичний ідеал – уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється. Естетичний ідеал підкреслює критерії, за якими варто оцінювати предмети та явища. З одного боку, естетичний ідеал є своєрідним еталоном, а з другого — він не позбавлений впливу індивідуальних суджень. Тому поняття естетичного ідеалу є, певною мірою, чинником індивідуальним [18].

На основі естетичних знань, сприйняття, почуття, ідеалів, суджень формуються естетичні смаки. Естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного [18]. Естетичний смак — це стійке, емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, що має вибірковий, суб'єктивний характер. Тому не може бути якихось стандартних смаків. Це чуттєва категорія, що пов'язана, передусім, із індивідуальним баченням й індивідуальним сприйняттям.

Саме ці елементи зумовлюють естетику поведінки особистості – ознаки прекрасного у вчинках і діях людини (ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми).

А. Кузьминський зазначає, що у процесі естетичного виховання важливо розвивати естетичні судження, що передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища. Тільки згодом, із досвідом формується певний естетичний ідеал як своєрідний зразок, із позицій якого особистість оцінює предмети, явища навколишньої дійсності [18].

Естетичні переживання — це «почуття людини, що пов'язані з конкретними предметами, явищами, які сприймає особистість; зв'язок почуттів із предметом, який його викликає і на який воно спрямоване, витупає особливо яскраво в естетичних переживаннях» [21, с.203].

Сформовані естетичні смаки, естетичний ідеал, розвинена здатність оцінювати прекрасне дають людині змогу зрозуміти суть прекрасного. Сприймаючи прекрасне, аналізуючи його, порівнюючи з відомим і баченим раніше, вона відповідно оцінює його. Рівень естетичного мислення залежить від розумового виховання, вміння здійснювати мисленнєві операції [19].

Регулятором естетичного виховання є естетична культура, яка передбачає сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, розвиток здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потребу вносити прекрасне в навколишній світ, зберігати прекрасне.

Всі перераховані компоненти змісту естетичного виховання складають естетичну свідомість, яка виражається в естетичній поведінці учнів.

Структуру естетичної свідомості відображено на рис. 1.1.

Отже, в результаті аналізу наукової літератури можна зробити висновок про те, що проблема здійснення естетичного виховання набула в Україні величезного суспільного значення. Дослідниками визначено суть, мету, завдання естетичного виховання, принципи його організації та докладно схарактеризовано його зміст.

Рис. 1.1. Структура естетичної свідомості (за А. Кузьмінським )

Організація естетичного виховання з перших днів навчання молодших школярів обумовлює необхідність аналізу ступеня ефективності певних форм, методів та засобів її здійснення в ході уроків.