59

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У ХОДІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

2.1. Результати констатувального етапу педагогічного експерименту

Згідно з метою та гіпотезою дослідження було сформульовано такі завдання експериментальної частини:

1. Розробити систему критеріїв та показників дослідження складових естетичної свідомості (мотивації щодо участі в естетичній діяльності та рівня знань щодо естетичної краси слова першокласників на уроках навчання грамоти).

2. Отримати дані про наявний рівень мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності, знань учнів про естетичну красу слова.

1. Розробити систему завдань та вправ для реалізації запропонованих нами педагогічних умов організації естетичного виховання в першому класі на уроках навчання грамоти та випробувати її у ході формувального етапу педагогічного експерименту в експериментальній групі.

3. Перевірити рівень сформованості в першокласників мотивації щодо участі в естетичній діяльності, рівень сформованості знань про естетичну красу слова на контрольному етапі педагогічного експерименту.

Для втілення гіпотези нами було використано такі методи дослідження:

1. Педагогічний експеримент.

2. Анкетування.

3. Спостереження.

4. Опитування дітей.

5. Аналіз учнівських робіт.

6. Математична обробка результатів.

Педагогічний експеримент проводився у 2013-2014 навчальному році в ході переддипломної практики на базі Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 151Харківської міської ради Харківської області. Школа розташована у міській зоні. Більшість сімей повні, з однією дитиною.

З метою визначення особливостей здійснення естетичного виховання молодших школярів в школі № 151 нами було проведене анкетування 8 вчителів школи першого ступеня. Педагогам було запропоновано відповісти на такі запитання:

1. Які педагогічні чинники, на Вашу думку, сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі?

2. Які форми і методи роботи з учнями є ефективними в процесі здійснення естетичного виховання і як часто Ви їх використовуєте на уроках?

3. Які засоби естетичного виховання частіше всього Ви використовуєте у своїй роботі?

4. Які труднощі виникають у Вас у процесі естетичного виховання учнів у ході уроків?

Серед педагогічних чинників, що сприяють підвищенню рівня естетичного виховання учнів, частіше педагоги називали: врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів; гуманізацію відносин у системі «вчитель-учень»; поєднання репродуктивної й пошукової діяльності молодших школярів, прогнозування й моделювання естетичної свідомості учнів.

В результаті аналізу одержаних результатів виявлено, що більшість учителів (75%) використовують традиційні, «стандартні» форми і методи естетичного виховання; інтерактивні форми роботи використовує 25% вчителів. Але частота використання дуже низька: приблизно один раз у 3-4 місяці.

Серед засобів здійснення естетичного виховання увага вчителів здебільшого акцентувалась на бесіді, аналізі художніх творів, розташованих у підручниках, постійному контролі знань учнів; використанні активних методів навчання, хоча самі вони дотримуються «традиційних» форм і методів, вважаючи, що на нові витрачається надто багато часу, а результат однаковий.

Основні труднощі у роботі по підвищенню естетичної культури учнів багато вчителів пов`язують із недостатньо розробленим методичним апаратом підручників (37,5%), перевантаженням програм (62,5%). Серед труднощів зазначають відсутність технічних засобів навчання, методичної літератури.

Отже, у педагогічному експерименті було представлено 2 учнівські колективи. В експерименті брали участь 63 учня перших класів. Дані класи працюють за однаковими програмами з предмету «Навчання грамоти».

Було виділено: експериментальну групу Е (31 особа) – учнівський колектив, у навчанні якого були цілеспрямовано реалізовані визначені нами педагогічні умови здійснення естетичного виховання першокласників в ході уроків навчання грамоти; контрольна група К (32 особи) – учнівський колектив, в якому здійснювалося естетичне виховання за традиційною системою в ході уроків навчання грамоти.

З метою визначення певних особливостей досліджуваних класних колективів було проведено констатувальний етап педагогічного експерименту. Він підпорядковувався розв’язанню таких завдань:

1. Розробити критерії та показники дослідження.

2. Визначити наявний рівень сформованості естетичної свідомості учнів контрольної та експериментальної груп за даними критеріями.

У якості критеріїв нами було обрано: віковий склад учнів досліджуваних груп, досвід відвідування ними дошкільних закладів освіти учнями контрольної та експериментальної груп, рівень сформованості мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності, рівень сформованості знань учнів про естетичну красу слова.

Особливості досліджуваних груп за віковим складом представлено в табл.2.1.

Таблиця 2.1

Склад досліджуваних груп за віковою ознакою (у %)

Група З них	Е (31 особа)	К (32 особи)
Шестирічні учні	54,8	59,4
Семирічні учні	45,2	40,6
Всього	100	100

Визначено, що досліджувані групи були схожими за віковою ознакою.

Ефективність естетичного виховання, певною мірою, обумовлена тим, наскільки цілеспрямовано реалізується принцип наступності в цій роботі. Було припущено, що діти, які відвідували дошкільні заклади освіти, мають певну перевагу в знаннях та уміннях щодо естетичної діяльності у порівнянні з першокласниками, що отримували відповідний досвід вдома.

Характеристику досліджуваних груп за ознакою наявності або відсутності досвіду навчання у дошкільних закладах відображено у табл.2.2.

Таблиця 2.2

Склад досліджуваних груп за ознакою відвідування дошкільних закладів освіти (у %)

Група З них	Е (31 особа)	К (32 особи)
Учні, які відвідували дошкільні заклади освіти	96,8	100
Учні, які не відвідували дошкільні заклади освіти	3,2	0
Всього	100	100

Виявлено, що досліджувані групи були приблизно однаковими за даним критерієм.

Нами було досліджено рівень сформованості у молодших школярів мотивації щодо участі в естетичній діяльності на уроках навчання грамоти.

З цією метою, нами було розроблено систему показників.

Рівні сформованості мотивації щодо естетичної діяльності:

- високий – учень розуміє необхідність естетичної діяльності, виявляє інтерес до роботи, яка приносить естетичну насолоду;

- середній – учень розуміє необхідність естетичної діяльності, не завжди виявляє інтерес до роботи, яка приносить естетичну насолоду;

- низький – учень не може сформулювати власну позицію щодо необхідності естетичної діяльності, пасивний при роботі з естетичним спрямуванням.

Для з’ясування рівня сформованості у першокласників мотивації щодо участі в естетичній діяльності було проведено індивідуальне опитування. Запропоновані учням питання наведено у Додатку А.

За результатами індивідуального опитування та спостережень за роботою учнів нами було складено табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Характеристика сформованості у молодших школярів мотивації щодо участі в естетичній діяльності на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у %)

№ з/п	Рівні сформованості мотивації	Е (31 особа)	К (32 особи)
1	Високий	22,6%	28,1%
2	Середній	54,8%	50%
3	Низький	22,6%	21,9%

У результаті аналізу отриманих результатів виявлено, що рівень сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності в учнів обраних груп був приблизно однаковим.

Враховуючи те, що процес організації естетичного виховання в першому класі спирається на знання, отримані учнями у дошкільний період, було визнано за необхідне з’ясувати рівень їх знань щодо естетичної краси слова.

Нами було проведено індивідуальне опитування учнів обох груп із метою виявлення знань про естетичну красу слова на даному етапі. Запропоновані першокласникам питання наведено у Додатку Б. До опитування входило 10 запитань. Після опитування виставлялася оцінка у балах. За кожну відповідь на запитання дитина могла здобути такі бали:

«0» – за неправильну відповідь (або її відсутність);

«1» – за правильну непоширену однозначну відповідь;

«2» – за правильну поширену відповідь.

Результати виявлення рівня знань про естетичну красу слова учнів досліджуваних груп наведено у Додатках В, Г.

Середній рівень сформованості знань учнів обох груп щодо естетичної краси слова визначали за формулою:

N сер. = х 100%, де

N сер. – середній показник рівня сформованості знань учнів

n₁ – загальна сума балів

n₂ – максимальна кількість балів

Середній рівень сформованості знань учнів у контрольній групі:

N сер. = х 100% = 41,7%

Середній рівень сформованості знань учнів в експериментальній групі:

N сер. = х 100% = 40,3%

Після проведення підрахунків виявлено, що вихідний рівень знань про естетичну красу слова у дітей обох груп майже однаковий. Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань учнів представлено на рис. 2.1.

Крім того, у процесі спостережень у ході уроків та вивчення учнівських робіт нами було виявлено, що учні цих класів мають приблизно однакові показники навчальної успішності, дисципліни, ставлення до навчання, а вчителі, що працюють з ними, – рівні педагогічної майстерності.

Р ис. 2.1. Порівняльна характеристика сформованості знань учнів про естетичну красу слова в експериментальній та контрольній групах на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у%)

Таким чином, дані, отримані в ході констатувального етапу педагогічного експерименту, свідчать про те, що на початковому етапі роботи досліджувані класні колективи були приблизно рівними за віковим складом та за досвідом навчання у дошкільних закладах; учні обраних класів мали приблизно однаковий рівень мотивації щодо участі в естетичній діяльності, знань про естетичну красу слова, а, значить, можлива різниця в показниках буде обумовлена особливостями організації навчального процесу, зокрема впливом цілеспрямованої реалізації запропонованих нами педагогічних умов організації естетичного виховання на уроках навчання грамоти в першому класі.