45. Причини виникнення та класифікація конфліктів.

КОНФЛІКТ (від лат. conflictus - зіткнення) - зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії. В основі будь-якого К. лежить ситуація, що включає або суперечливі позиції сторін з якогось приводу, або протилежні цілі чи засоби їх досягнення в даних обставинах, або розбіжність інтересів, бажань, потягів опонентів і т. п. Конфліктна ситуація, таким чином, містить суб'єктів можливого конфлікту та його об'єкт. Однак, щоб К. почав розвиватися, необхідний інцидент, коли одна зі сторін починає діяти, зачіпаючи інтереси іншої сторони.

Якщо протилежна сторона відповідає тим же, К. з потенційного переходить в актуальний і далі може розвиватися як прямий або опосередкований, конструктивний стабілізуючий або неконструктивний. У ка-честве суб'єкта взаємодії в К. може виступати як окрема особа (внутрішньоособистісний К.), так і два чи кілька осіб (міжособистісний К. - це ситуації, що виникають між людьми через суперечності в їхні цілі, інтереси, уявленнях, способах поведінки та ін.) У залежності від конфліктної ситуації виділяються міжгрупові К., міжорганізаційні К., класові К., міждержавні К., міжнаціональні К.

Особистий конфлікт - внутріособистісні протиріччя, воспрінемаемое і емоційно переживається людиною (мотиваційні (боротьба мотивів), когнітивні (боротьба несумісних протиріч), рольові конфлікти (суперечливі проблеми, торкаються діяльнісної сфери життя особистості), різновид рольового конфлікту: межролевие (коли різні рольові позиції несумісні) і внутріролевие (коли є суперечності, що виникають вимогами ролі та можливості людини ));

внутріособистісні (або просто особистісні) К., як правило, бувають породженням прагнень суб'екта.Такіе конфлікти являють собою протиріччя, що виникають між несумісними (або, щонайменше, трудносовместімимі) інтересами, потребами, уявленнями, ролями і т.д. людини, наприклад, конфлікт між бажанням і почуттям обов'язку або між необхідністю поєднання службових та сімейних обов'язків.

неконструктивний міжособистісний К. виникає, коли один з опонентів удається до морально засуджуваних методів боротьби, прагне психологічно придушити портнера, дискредитуючи і принижуючи. Зазвичай це викликає шалений опір іншого боку, діалог супроводжується взаємними образами, вирішення проблеми стає неможливим, руйнуються міжособистісні відносини.

Конструктивним (продуктивним) міжособистісний конфлікт може бути лише тоді, коли опоненти не виходять за рамки ділових аргументів і стосунків. При цьому можуть спостерігатися різні стратегії поведінки.

Виділяють:

1) суперництво (протиборство), що супроводжується відкритою боротьбою за свої інтереси; співробітництво, спрямоване на пошук рішення, що задовольняє інтереси всіх сторін;

2) компроміс-врегулювання розбіжностей через взаємні поступки;

3) уникнення, яке полягає у прагненні вийти з конфліктної ситуації, не вирішуючи її, не поступаючись свого, але й не наполягаючи на своєму;

4) пристосування - тенденція згладжувати протиріччя, поступаючись своїми інтересами; Даний вид конфлікту позитивно впливає на структуру, динаміку та результативність соціально-психологічних процесів: наприклад в робочому колективі даний вид конфлікту, обумовлений предметно-пізнавальної діяльністю їх членів, створюють інтелектуальну емоційну напруженість, яка сприяє пошуку продуктивних рішень поставлених проблем.

У міжгрупових конфліктах в якості суб'єктів виступають групи, що переслідують цілі, несумісні з цілями протистоїть групи.

Розвиток конфлікту звичайно йде в наступній послідовності:

а) поступове посилення учасників К. за рахунок введення все більш активних сил, а також за рахунок накопичення досвіду боротьби;

б) збільшення кількості проблемних ситуацій і поглиблення первинної проблемної ситуації;

в) підвищення конфліктної активності учасників, зміна характеру К. у бік його жорсткості, залучення в конфлікт нових осіб;

г) наростання емоційної напруженості, що супроводжує конфліктні взаємодії, яка може надати як мобілізуюче, так і дезорганізують вплив на поведінку учасників К.;

д) зміна відношення до проблемної ситуації і конфлікту в цілому.