- •Теоретичні питання в екзаменаційних білетах з дисц. «Менеджмент»
- •Визначте головні сфери менеджменту, типи і рівні управління.
- •Засоби підвищення мотивації праці в організаціях.
- •У чому полягає основна відмінність між управлінням і менеджментом?
- •Процес прийняття управлінських рішень та критерії оцінки їх ефективності .
- •Охарактеризуйте типи управління виробничого – господарською діяльністю.
- •Поясніть схему процесу формування поведінки людини.
- •Назвіть особливості структуризації менеджменту як діяльності.
- •Класифікація видів контролю за сферами діяльності підприємств.
- •Наведіть приклади контролюючих заходів за етапами проведення контролю.
- •Сучасні концепції і підходи в науці менеджменту.
- •Сутність і класифікація рішень у менеджменті.
- •Внесок у розвиток світової науки менеджменту українських науковців.
- •Процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень.
- •У чому полягає відмінність функцій організації від функцій менеджменту?
- •Визначте склад загальних і конкретних функцій менеджменту.
- •Види комунікацій і трансакцій.
- •Сутність і значення функції «планування».
- •Види повноважень. Процес делегування повноважень на підприємстві.
- •Які основні відмінності між стратегією і тактикою?
- •Необхідність і сутність влади. Види і баланс влади.
- •Методика підготовки та проведення наради. Учасники наради.
- •Охарактеризуйте методи дослідження середовища функціонування організації.
- •Культура організації як феномен. Еволюція культури.
- •Основні методи організаційного планування. Метод сітьового планування.
- •Ефективність менджменту організації, критерії та методи її оцінювання.
- •Зміст функції «організування» та її значення.
- •Використання соціально-психологічних методів в процесі управління трудовим колективом.
- •Організація як соціальне утворення.
- •Типові інформаційні системи в менеджменті.
- •Принципи розробки сучасної кадрової політики.
- •Структурна характеристика організації.
- •Причини виникнення та класифікація конфліктів.
- •Сутність та класифікація організаційних структур управління організацією.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •1. Нормування та орієнтація визначає та закріплює відносини в трудових колективах, між ними і окремими робітниками, забезпечуючи їх сприятливими умовами для досягнення поставлених цілей.
- •Визначте головні сфери менеджменту, типи і рівні управління.
Теоретичні питання в екзаменаційних білетах з дисц. «Менеджмент»
Теоретичне завдання 1, 2. Вимагає повної розширеної відповіді, яка оцінюється 20 балами.
Визначте головні сфери менеджменту, типи і рівні управління.
“Менеджмент” – це поняття, яке використовують пе-реважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).
Етимологічно менеджмент походить від латинського слова “manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працю-вати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “менеджмент”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.
Поміж менеджерів-практиків та вчених ще й досі не існує єдності поглядів щодо сутності менеджменту: перші вважають, що менеджмент - це професія, що орієнтована на практичне використання. Головне тут - реальний результат, який забезпечується накопи-ченим досвідом менеджера;другі вважають, що ме-неджмент - це процес досягнення мети організації за допомогою інших людей. Тому, головне для менеджера - це мистецтво спілкування з людьми та керування ними;треті вважають, що менеджмент - процес прийняття раціональних рішень. Тому, головне за-вдання менеджера - це пошук оптимальних управ-лінських рішень за допомогою математичних моделей та на основі використання системи наукових знань.
Останніми роками спостерігається певна конвергенція поглядів на менеджмент. У широкому розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей .
У діяльності всіх менеджерів, незалежно від функції, яку вони виконують, посади, яку вони обіймають, галузі, у якій вони працюють, є дещо спільне. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів і становить фундамент науки менеджменту, складає її основи, які і є предметом вивчення курсу “Менеджмент” як навчальної дисципліни.
Як менеджери сприяють ефективній та результативній діяльності організацій? Вони це роблять у процесі виконання чотирьох основних функцій менедж-менту: 1) планування; 2) організація;3) мотивація;4) контроль.
Засоби підвищення мотивації праці в організаціях.
Перший напрям відображає роль мотиваційнного механізма сплати праці в системі підвищення виробництва праці. Воно включає в ролі элементів вдосконалення системи заробітной платні, надавання можливості персоналу приймати участь у власності та прибутку підріємства.
Безумовно, мотиваційнному механізму сплати праці надається велика роль, але постійне підвищення рівня оплати праці не сприяє як підтриманню працівної активності на должному рівні, так и росту виробництва праці. Застосування цього методу може бути корисним щодо досягнення короткострокових підвищень у виробництві праці. Врешті решт відбувається певні накладки або звикання до цього виду впливу. Однобоковий вплив на робітників лише грошовими методами не може привести до довгострокового підвищенню виробництва праці
Слідуючий напрям поліпшення мотивації - вдосконалення організації праці – містить ставлення цілей, збагачення праці, виробничу ротацию, застосовування гнучків графіків, поліпшення умов праці.
Постановка цілей припускає, що правильно поставленна ціль через формувания ориєнтації на її досягнення служить мотивуючим засобом для робітника.
Розширеня працівних функції припускає внесення різноманітності в працю персонала, тобто збільшення числа операцій, зроблених одним працівником. В результаті збільшуеться робочий цикл у кожного робітника, збільшуеться интенсивність праці. Застосування цього методу доцільно у випадку недозавантаженості працівникіів і їх власного бажання розширити коло своєї діятельності, в іншому випадку це може привести до різкого опору з боку працівників .
Збагачення праці припускає надавання людині такої праці, яка б давала можливість росту, творчості, відповідальності, самоактуалізації, включення в його обов'язки деяких функцій планування і контролю за якістю основній, а інколи й суміжній продукції. Цей метод доцільно застосовувати в сфері праці інженерно-технічних працівників.