33. Смакова і нюхова чутливість.

Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям, розчиняється в носовій рідині і діє на рецептор. У багатьох тварин це основний рецептор, він тісно пов'язаний із задоволенням потреб в їжі, паруванні, самозбереженні.

У житті людини нюхові відчуття не мають такого значення, як зорові і слухові. Вони мало пов'язані з орієнтуванням у навколишньому середовищі. Нюхова чутливість тісно пов'язана зі смаковою, допомагає розпізнати якість їжі. Нюх попереджає про несвіжість їжі, про небезпеку для організму повітряного середовища, даїє змогу розрізняти в окремих випадках хімічний склад речовини.

У деяких випадках, коли це пов'язано з умовами діяльності людини і тренуванням, нюхова чутливість досягає значної досконалості (наприклад, у дегустаторів, пожежників, робітників парфумерних фабрик і т.д.). Значного розвитку нюх набуває у сліпих і сліпоглухих людей.

Завдяки органам нюху людина відчуває велику кількість різноманітних запахів і визначаються вони хімічною природою тих речовин, які стали їхнім джерелом. Тому і називають їх відповідно до об'єкта: "запах сіна", "запах первоцвіту", "запах троянди", "запах бензину" тощо.

Смакові відчуття

Смакові відчуття тісно пов'язані з нюховими, їх поєднує спільна роль у процесі харчування. Смакові відчуття, як і нюхові, підвищують апетит людини, звідси й анатомічне сусідство їхніх органів: периферичні кінці смакового і нюхового аналізаторів знаходяться поруч і поєднуються один з одним. Аналізуючи якість їжі, смакові відчуття виконують також і захисну функцію. Особливістю динаміки смакових відчуттів є їхній тісний зв'язок з потребою організму в харчуванні. При голодуванні смакова чутливість підвищується, при ситості - знижується.

Органом смаку є язик. Виділяють чотири основні якості смакових подразників: кисле, солодке, гірке, солоне. Як вважають дослідники, із комбінації цих чотирьох відчуттів, до яких приєднуються мускульні рухи язика, і виникає гама смакових відчуттів.

Орган нюхуВ період онтогенезу орган нюху невід’ємно з’єднаний з ЦНС,закладаючись в одній загальній ембріональній нервовійпластинці. В процесі подальшого розвитку периферійначастина нюхового аналізатора відокремлюється від зачаткаЦНС і тільки потім вторинне за допомогою нюхового нервузвязується з центральними частинами аналізатора В нервовій пластинцізачатки органа нюхувиявляються на їїпередньому краї у виглядіпарних, так званих, нюховихямок. В подальшому тізачатки у зв’язку з ростомголови переміщуються уверхні і середні носові мушлі(нюхова область).

Орган нюху з елементів, які У зародків на четвертому місяці розвитку,утворюють стінки нюхових ямок, формуються підтримуючиепітеліоцити і нейросенсорні нюхові клітини. Аксони нюховихклітин, об’єднавшись між собою, утворюють в сукупності 20-40нервових пучків (нюхових шляхів filea alfactoria), які йдутьчерез отвір у хрящовій закладці майбутньої решітчастої кісткидо нюхових цибулин головного мозку. Тут здійснюєтьсясиноптичний контакт міжтерміналями аксонів ідендритами мітральнихнейронів нюхових цибулин.

Орган нюху у своєму переферийному відділі представленийневеликою ділянкою слизової оболонки носу - нюховоюобластю, яка вкриває у людини верхню, частково середнюмушлі носової порожнини і перетинки носу.Зовні нюховаобластьвідрізняєтьсявідреспіраторноїчастини Носова Носова порожнинаслизової Носовапорожнина порожнинаоболонкижовтуватимкольором.

 Нюхова ділянка слизової оболонки складається зодношарового псевдобагаторядного війчастого епітелію, вякому розрізняють:нюхові рецепторні клітинипідтримуючи епітеліоцитибазальні епітеліоцити•Від підлягаючоїсполучної тканини вонивідмежовані добревираженою базальноюмембраною.•Обернута в носовупорожнину поверхнянюхової вистилкивкрита шаром слизу.

Нюхові клітини це рецепторні (нейросенсорніклітини) розташовані між підтримуючим епітеліоцитами,вони мають короткий периферійний відросток – видозміненийдендрит та довгий – аксон. Їх перікаріон займає середнєположення в товщі нюхового епітелію. Дистальні частини периферичних відростків нюхових клітин закінчуються характерними потовщеннями – нюховими булавами. Нюхові булави на своїй верхівці несуть до 10-12 загострених рухових нюхових війок.

Нюхові клітиниВійки булав містятьповздовжньо орієнтованіфібрили: 9 парпериферичних і 2центральні, які підходятьвід базального тільця. ВійкиНюхові війки рухомі і єсвоєрідними антенами длямолекул пахучих речовин.

Нюхові (рецепторні) клітинискануюча електронна мікрофотографія

У сполучно-тканинному шаріцентральнівідростки аксонискладають пучкибезмієліновогонюхового нерва, якіоб′єднуються у 20-40 ниткоподібнихстовбурів і черезотвори решітчастоїкістки нюховінаправляються в клітининюхові цибулини.

 нюхова цибулина

нюхова Проміжна частина цибулина До складу нюхової цибулини входить 5 шарів:Волокнистий шар цеаксони нейросенсорнихклітин;Клубочковий шар цесинапс між аксономнейросенсорних клітин тадендритами мітральнихклітин;

Нюхова цибулинаМолекулярний шарце дендритимітральних клітин;Гангліонарний шарце мітральних клітин;Зернистий шар цеаксони мітральнихклітин та асоціативнінейроцити

 нюхова цибулинанюхові клітини

 Орган смаку Джерелом диференціювання клітин смаковихцибулин є ембріональний баготошаровий епітелійсосочків.

Орган смаку представлений сукупністю такзваних смакових бруньок, які розміщуються вбагатошаровому епітелії бічних стінок жолобкуватих,листоподібних, шляпках грибоподібних, окрімниткоподібних сосочків язика людини. сосочки ниткоподібні жолобкуваті грибоподібні листоподібні

Сосочки язика(скануюча електронна мікрофотографія)

Сосочки язика

Кожна смакова брунька має еліпсоїдну форму і займаєвсю товщю багатошарового епітеліального шарусосочка. Смакова брунька сосочок

Смакова брунка складається з щільно прилягаючих одна доодної 40-60 клітин серед яких розрізняють 3 типи:смакові рецепторні (сенсорні),підтримуючі ,базальні клітини.Від підлягаючої сполучної тканини смакова брунькавідмежовується базальною мембраною.Верхівка бруньки Смакова поравідкривається на поверхнюязика за допомогою отвору-смакової пори.Смакова пора веде вневелике заглиблення, якеутворене апікальнимиповерхнями смаковихсенсорних клітин - смаковуямку.

Вони відмежовані одна від Смаковіодної підтримуючими сенсорніклітинами. Їх ядра мають епітеліоцитивитягнуту форму ірозташовані ближче добазальної частини клітин.В апікальній частині вцитоплазмі багато аЕПС імітохондрії. На апікальнійповерхні клітин є мікровор-синки, між якими у смаковійямці знаходяться електронно-щільно речовина з високоюактивністю фосфатаз ізначною кількістю білка імукопротеїдів, які відігріютьроль відсорбенту для смаковихречовин.

У смаковихбруньках передньоїчастини язиказнаходитьсясолодкочутливийрецепторний білок.У смаковихбруньках задньоїчастини –гіркочутливийрецепторний білок.

Смакові речовини відсорбуються на мембранному шаріцитоплазми мікроворсинок, в якому є специфічні рецепторнібілки. солодкий гіркий солоний кислий

Одна смакова клітиназдатна сприймати декількасмакових подразників. Вкожну смакову брунькувходять і розгалужуються біля50 аферентних нервовихволокон, які формуютьсинапси з базальнимивідділами рецепторних клітин. Збудження з смаковихбруньок передається у виглядіімпульсів через синапси донервових закінчень, а далі по нервові волокнанервових шляхам – вцентральні відділи смаковогоаналізатора.

 Отже, проміжна частинасмакового аналізаторапредставлена 2–4 аферентниминервовими волокнами, які ускладі нервових шляхівязикового, язикоглоткового таблукаючого нервів передаютьімпульс у довгастий мозок деутворюють синапси на нейронахядра одинокого шляху. І далі збудження з передаєтьсяв центральні відділи – тім’яну нервові волокнадолю кори, що є кірковимцентром смакового аналізатора.

Підтримуючі епітеліоцити мають крупне ядро, гЕПС іаЕПС, комплекс Гольджі та тонофібрили. Вони оточують і ізо-люють смакові клітини і нервові волокна базальному відділісмакової бруньки і беруть участь в процесах секреціїглікопротеїдів.На відміну від сенсорних іпідтримуючих клітинбазальні епітеліоцитирозташовані поверхньепітеліального шару.Вони є мало спеціалізованимиклітинами з якихрозвивається підтримуючі ісмакові сенсорні епітеліоцит

 Пора Смакові клітини Смакова брунька Нервові волокна, які входять в смакову бруньку з підлягаючої сполучної тканини, йдуть вздовж підтримуючих клі- тин, закінчуються на бічній поверхні сенсорних клітин.смакові клітини Нервовий імпульс

Вікові особливості Зниження сприйняття запахів називається гіпосмією, втрата –аносмія, порушення – паросмія, загострення – гіперсмія. Спостерігаються вікові зміни чутливості нюхового аналізатору. Так,новонароджені діти реагують на запахи, з 4-7 річного віку нюхповноцінний, а найвищого розвитку – у віці 20 років. З 45 річного вікунюх знижується. Орган смаку представлений сукупністю смакових цибулин, якірозміщуються в товщі багатошарового епітелію на бічних поверхняхлистоподібних, грибоподібних і жолобуватих сосочків язика. Уновонародженого в сосочках, оточених валом і грибоподібних дрібнісмакові цибулини розміщені як на бічних, так і на вільних поверхняхсосочків. Впродовж 1-го року життя смакові цибулини значно збільшуються воб’ємі. У дітей, а іноді і у дорослих, смакові цибулини розміщуються нагубах, надгортаннику і голосових зв’язках. Загальна кількість смаковихцибулин дорівнює 2000. Тільки на поверхні кожного жолобуватогососочка нараховується до 200-300 цибулин.