- •Історія філософії: її предмет, завдання та методи дослідження.
- •Загальні особливості філософії хх ст. Та її основні напрями.
- •Значення проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізацій для розуміння процесів суспільного життя та розвитку філософії
- •Культурологія та філософія історія у філософії хх ст.
- •Канонічні джерела Стародавньої Індії та їх світоглядні ідеї. Філософські школи Стародавньої Індії.
- •Вихідні ідеї екзистенціалізму та специфіка екзистенційної психології.
- •Етика Будди та вчення про закони карми в давньоіндійській філософії.
- •Німецька антропологія XIX-XX ст.: вихідні ідеї філософської антропології, представники, їх програмні праці.
- •Канонічні джерела Стародавнього Китаю та їх світоглядні ідеї. Філософські школи Стародавнього Китаю.
- •Основні напрями релігійної філософії хх ст.
- •Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
- •Напрями сциєнтистської філософії хх ст.: неопозитивізм, постпозитивізм, неокантіанство, «радикальна епістеміологія»
- •Розвиток ідей в античній натурфілософії: мілетська школа – її представники та основні ідеї, піфагорійський союз, елейська школа, давньогрецький атомізм.
- •Сучасний стан постмодернізму: провідні тенденції, ідеї та представники
- •Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: етичний раціоналізм Сократа
- •Напрями, розробки «наукової філософії» та їх сучасна оцінка?????!!!!!
- •Платон: основні етапи творчості; вчення про ідеї, теорія пізнання, діалектика; соціально-політичний ідеал філософа в роботі «Держава».
- •10. Высокая классика: Платон - учение об идеях, теория познания, диалектика.
- •Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
- •Філософська система Аристотеля: онтологія, гносеологія, логіка.
- •Українська філософія як вираз особливостей національного характеру та світосприйняття українців; загальні особливості та риси української філософії.
- •Етичні та політичні погляди Аристотеля
- •13. Этические и политические взгляды Аристотеля.
- •Особливості розвитку філософії думки Київської Русі - вихідні ідеї та філософські джерела
- •Елліністичний період античної філософії. Особливості, головні напрями.
- •Поява професійної філософії в Україні: особливості філософських курсів в Києво-Могилянській академії.
- •Філософія стоїцизму та скептицизму. Епікур: філософські та етичні погляди.
- •18. Эпикур: философские и этические взгляды.
- •Г. Сковорода – фундатор філософського кордо центризму
- •Причини та зміст радикальних змін у європейському світогляді при переході від античності до епохи Середньовіччя.
- •Охарактеризуйте специфіку української філософії XIX – XX ст.
- •Ранньохристиянська філософія середньовічної Європи. Апологетика.
- •Місце і роль німецької класичної філософії в історії європейської філософії.
- •Розкрийте зміст західноєвропейської патристики та роль в її утвердженні а. Августина
- •Філософське новаторство і. Канта
- •32. Етичні погляди і. Канта. “Категоричний імператив”.
- •Середньовічна схоластика. Дискусія про універсалії. Реалізм та номіналізм. Фома Аквінський як систематизатор схоластики
- •16. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- •Філософські ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в - й. Шеллінга
- •Пізня схоластика та містика. Містицизм середньовічної філософії як таємне знання (кабала, суфізм, ісіхазм).
- •Філософія г.-в.-ф. Гегеля: вчення про абсолютну ідею; системний характер філософії; діалектична логіка
- •Філософія епохи Відродження, її особливості та відмінності від середньовічної філософської традиції.
- •Зміст «антропологічного принципу» у філософії л. Фейєрбаха
- •Основні напрями філософії Відродження. Макіавеллі та утопізм
- •Напрями антропологічного спрямування в філософії хх ст.: психоаналіз – представники, напрями, основні ідеї та праці засновників психоаналітичних шкіл.
- •Особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу.
- •Персоналізм як течія антропологічного спрямування: основні положення, американський і французький різновиди персоналізму, ідеї творчості свободи особистості в персоналізмі м.Бердяєва.
- •??Нове бачення пізнання в епоху нового часу: розвиток методології та гносеології. Провідні філософські позиції тлумачення і пізнання!!!!!???????
- •3. Определив главный метод познания — индукцию, философ выделяет конкретные пути, с помощью которых может проходить познавательная деятельность. Это:
- •Напрями антропологічного спрямування: феноменологія
- •???Онтологія Нового часу про світобудову та місце людини в ній (Спіноза, Лейбніц).
- •Охарактеризуйте специфіку герменевтики як особливого методу пізнання гуманітарних наук і як особливого напрямку в філософії.
- •Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Просвітництва (б.Паскаль, ш.Монтеск’є, а. Вольтер, д.Дідро та ін.)
- •Діалектико-матеріалистична філософія к. Маркса та ф. Енгельса.
Персоналізм як течія антропологічного спрямування: основні положення, американський і французький різновиди персоналізму, ідеї творчості свободи особистості в персоналізмі м.Бердяєва.
Персоналізм як течія антропологічного спрямування.
До релігійної філософії XX ст. належить і такий напрям, як персоналізм (від лат. persona - особа). Основні положення персоналізму такі:
а) центральне поняття - особа, але не просто як реальна людина, особистість, а як першоелемент буття, духовна сутність, якій властиві активність, воля, самосвідомість; витоки людської особи йдуть від Верховної особи, тобто Бога;
б) світ (природа) є сукупністю духовних осіб, найвища з яких - Бог; все матеріальне є наслідком творчої активності особи: все - загальне - творчість Бога, конкретні речі - творчість людини; матеріальне має значення лише тоді, коли входить у досвід особи;
в) процес пізнання здійснюється індивідуальною особою завдяки її оцінювальній здатності (здатності визначати цінність об'єктів);
г) взаємовідносини особи і суспільства є ворожими (антагоністичними); зняття ворожості можливе через самовдосконалення особи і оновлення суспільства. Оновлення суспільства також зводиться до духовного оновлення особи. Тобто за перетворенням особи настає перетворення суспільства.
Персоналізм існує у двох варіантах: американському і французькому. Американський персоналізм (з кінця XIX ст.) виникає як своєрідна реакція на деперсоналізацію і дегуманізацію особи в умовах техногенного прогресу і бюрократизованого суспільства. Його засновником був Борден Боун (1847-1910). Продовжили його вчення Джорж Хаусон (1834-1916), Мері Калкінс (1863-1930), Вільям Хокінг (1873-1966), Ральф Флюелінг (1871-1960), Едгар Брайтмен (1884-1954). На відміну від американського (більш абстрактного і академічного вчення) французький персоналізм, що виникає в 30-ті роки XX ст., був набагато ближчим до життя. Це філософська доктрина, яка в осмисленні сучасного світу виходить з проблем "тотального" розвитку людини на основі примату (першості) духовних цінностей.
Французький персоналізм виник з групи інтелігентів, котрі об'єднувалися навколо журналу "Esprit" ("Дух"). Очолював групу Еммануель Муньє ( 1905-1950). Серед його представників-Поль-Луї Ландсберг (1901-1944), Габріель Мадіньє (1895-1958), Поль Рікьор, Жан-Марі Доменак (нар. у 1913 p.).
Отже, основні орієнтації сучасної релігійної філософії полягають у:
1) повороті від теоцентризму до антропоцентризму, визнанні абсолютної цінності людини;
2) спробі скоригувати релігійну філософію і науку;
3) спиранні теорії пізнання на такі течії, як герменевтика, структуралізм та ін.;
4) визнанні важливості збереження гуманістичної орієнтації культури;
5) увазі до проблеми суспільного розвитку;
6) екуменістичному зближенні релігій як засобу пом'якшення драматичних суперечностей сучасності.
Персоналізм, наступна течія антропологічного спрямування, на відміну від антропології наполягав на тому, що вирішальним для людини є не якісь її властивості, а те, що вона є особистість. Яскравим представником персоналізму був також філософ М.Бердяєв (1874-1948). М.О.Бердяєв у категоричній формі декларував те, що лише особистість може нам пояснити, чим є людина, а не навпаки. Особистість же є абсолютна, тобто божественна духовна одиниця, а тому вона у вихідній своїй якості постає як абсолютна свобода, тобто свобода геть від усього, в тому числі і від Бога, бо і у відношенні до Бога особистість має можливість визначатися сама. Відчути в собі особистість, зрозуміти та оцінити її, - все це значить перейти в особливий, творчій режим буття. Проте найбільше закабаляє людину матеріальне, тому, на думку М.О.Бердяєва, матеріалізм та різного роду реалізм є найбільш небезпечними та ворожими людській особистості позиціями.
22
