
- •1.Реалізм як провідний напрям літератури середини19 ст.
- •2. Розвиток французького реалізму: періодизація, загальна характеристика, представники.
- •3.Провідні жанри та проблеми прози французького реалізму.
- •4. Французський роман 19 ст, його характерні ознаки ( на прикладі Стендаля «четроне та чорне» або Флобера «Пані Боварі»)
- •6. Італійстка тематика в творчості Стендаля (новела Вініна Ваніні або Пармський монастир)
- •7. Проблематика та система образів роману Стендаля "Пармський монастир"
- •8. Трагізм протистояння особистості суспільству в романі Стендаля «Червоне та Чорне». Образ Жудьєна Сореля.
- •9. Роман «Червоне та чорне» як «хроніка 19 століття»
- •10. Жіночі образи в романі стендаля "Червоне та чорне".
- •11. Реалістичні принципи драматургії Меріме ("Театр Клаури Гасуль", "Жакерія")
- •21. Історична тематика в творчості Меріме ( Жакерія, "Хроніка царювання Карла 9")
- •22. Реалістичні засади новелістики п. Меріме.
- •23. «Екзотична» тема та її реалістичне втілення в новелах п. Меріме «Таманго «Матео Фальконе», «Кармен».
- •24. Відображення способу життя вищого суспільства в новелах п. Меріме «Арсена Гійо», «Етруська ваза».
- •25. Романтичне та реалістичне у творчості п. Меріме (збірка «Гузли», новели «кармен», «Матео Фальконе», «Локіс»)
- •26. Еволюція творчого задуму о. Де Бальзака. Проблематика і структура «Людської комедії».
- •27. Тема влади грошей у буржуазному суспільстві ( за творами о. Де Бальзака)
- •28. Роман Бользака «Батько Горіо»: ідейно-тематичний зміст, система образів.
- •29. Тема руйнації родинних відносин у романі Бальзака "Батько Горіо"
- •30. Тема формування особистості в буржуазному суспільстві.(Ежен де Растіньяк, Рафаель де Валентин)
- •31. Уособлення влади золота в філософії лихваря Гобсека.
- •32. «Шагренова шкіра» о. Де Бальзака як філософська притча.
- •33. Фастівський мотив та його реалізація в романі Бальзака «Шагренова шкіра». Образа Рафаеля де Валантена.
- •34. «Об‘єктивний метод» г. Флобера і його реалізація в романі «Пані Боварі».
- •35. Художні прийоми викриття буржуазного суспільства в романі «Пані Боварі».
- •36. Образ Емми Боварі. Поняття «боваризму».
- •37. Провінційний соціум в романі Флобера «Пані Боварі».
- •38. Історична тематика у творчості г. Флобера. Роман «Саламбо».
- •39. Конфлікт між ілюзією та реальністю в буржуазному суспільстві 19 ст. (на прикладі роману г. Флобера «Пані Боварі»)
- •40. Зображення жіночої долі у творах французьких письменників 19 ст.
- •41. Специфіка англійського реалізму 19 ст.
- •42. Тема добра та справедливості у творах ч. Діккенса.
- •43. Дитяча тема в творчості ч. Діккенса («Пригоди Олівера Твіста»)
- •44. Сюжет та образи роману ч. Діккенса «Домбі і син» в контексті філософсько-світоглядної концепції письменника.
- •45. Образ містера Домбі (за романом ч. Діккенса).
- •46. Соціальні контрасти та моральні конфлікти у творчості ч. Діккенса (за романом «Пригода Олівера Твіста» або «Домбі і син»).
- •47. Тема великих грошей Діккенса та Теккерея.
- •48. Особливості сюжета та композиції роману Теккерея «Ярмарок суєти».
- •49. Роман Теккерея «Ярмарок суєти» як енциклопедія життя Європи першої третини 19 ст.
- •50. Жіночі образи в романі Теккерея «Ярмарок суєти».
- •51. Зображення жіночої долі у творах англійських письменників 19 ст.
- •52. Мистецькі ідеали поетичного угрупування «Парнас» та його вплив на європейську поезію к. 19 – п. 20 ст.
- •54. Філософсько-естетичні засади французького символізму. Історія ормування та розвитку, головні репрезентанти поезії напам’ять.
- •53. Поезія ш. Бодлера. Добро та зло, дійсніть та ідеал у збірці "Квіти зла".
- •55. Імпресіоністичні мотиви поезії п. Верлена.
- •56. «Музика вірша» і «пейзажі душі» п. Верлена.
- •57. Поетичний експеримент рембо
- •58. Символіка поезії а. Рембо "пяний корабель"
- •59. Пошук та створення вічної книги малларме
8. Трагізм протистояння особистості суспільству в романі Стендаля «Червоне та Чорне». Образ Жудьєна Сореля.
Роман «Червоне та чорне» був написаний у 1830 році, і саме він прославив ім’я Стендаля як провісника соціально-психологічної прози. Роман створювався на основі дійсного життєвого випадку. Одного разу Стендаль у «Судовій газеті» натрапив на такий матеріал: у грудні 1827 року Гренобльський суд слухав справу Антуана Берте, сина коваля, домашнього вчителя в дворянських сім’ях, який стріляв у матір своїх учнів.
Ця історія стала чудовим матеріалом для майбутнього твору. Головний герой роману Стендаля - Жульєн Сорель, син теслі. Він народився та виріс у провінційному містечку Вер’єрі. Головний герой не був схожий на своїх братів. Замість фізичної праці віддавав перевагу читанню книжок. Він ненавидів свою родину, а ті, в свою чергу, зневажали Жульєна. Папаша Сорель вважав молодшого сина «обузою» для себе. Рідні грубо ставились до нього, і, мабуть, саме через це він виховав у собі почуття недовіри до оточуючих. Новим етапом у долі Жульєна стає життя в домі мера, де герой знайомиться з пані де Реналь. У серці молодої людини прокидається почуття кохання, яке пробуджує його самовідданість та ніжність. Він без залишку віддається почуттю. Логічні роздуми Жульєна призводять до припущення, що бути щасливим означає мати багатство та владу. Але любов руйнує всі ці хитросплетіння розуму. І лише пізніше, забувши про свою гординю, занурившись у потік ніжності, Жульєн пізнає справжнє щастя. У семінарії, куди потрапляє потім Сорель, він бачить лише лицемірність та фальш. Обіцяючи своїм учням порятунок на небесах та ситість на землі, ієзуїти готують сліпих у своїй старанності служителів церкви. Після навчання в семінарських келіях Сорель волею долі був закинутий у вищий світ Парижу, де панують свої звичаї та погляди. Юнак стає особистим секретарем та бібліотекарем маркіза де Ла-Моля. Жульєн відчуває надмірне та презирливе ставлення до себе оточуючих. Не може не викликати захоплення ставлення Сореля до титулованих чинів. Як він зневажає тих бідних розумом і духом, які гордяться лише своїми предками, багатством, відомим родом, а не особистими якостями! Жульєн закохує в себе аристократку і гордячку Матильду де Ла-Моль. Він відчуває моральне задоволення, тому що отримав перемогу над особою з вищого світу. І ця марнославність вища за кохання. Безглуздий постріл у пані де Реналь в церкві обриває поступове самопізнання. Воно розкривається в стихійній душевній кризі. У душі Сореля руйнується віра в найдорожче, у незаплямовану та потай богоутворюючу святиню.
Спроба героя вбити кохану жінку - це одночасно і спроба самознищення, яка призводить його до гільйотини. Очікуючи на страту, Жульєн переживає очищення. «Ні, тут панують тваринні вдачі спритних рвачів»,- такий вирок устами підсудного Сореля виносить життєвому устрою цілої історичної епохи Стендаль. «Червоне і чорне» - не тільки історія краху безсоромного ловця щастя. Це трагедія людини, яка запізнилася народитись. Трагедія в тому, що
Сорель з минулого позичив собі кодекс честі, але дійсність призвела його до безчестя. Своїм пострілом і подальшим існуванням Жульєн Сорель відкидає від себе всю брехню, яку раніше приймав за правду. Велика істина відкривається перед ним в останні дні життя. Вона полягає в тому, що щастя у звичайних почуттях, в умінні кохати і прощати, в душевному теплі, в любові до ближнього. Та вже все пропало… Сорель гідно й спокійно несе свій хрест. Але, на думку автора, саме такі постаті, як його герой, своєю загибеллю примушують замислитись над сенсом людського життя.