48. Особливості сюжета та композиції роману Теккерея «Ярмарок суєти».

На сторінках В«Ярмарки марнославства В»розгортається широка панорама життя Англії першої половини дев'ятнадцятого століття. Столиця Британської імперії, передмістя Лондона, маєтки, міста, великі дороги. Події роману відбуваються в Англії, переносяться в Бельгію, Францію, Німеччину, Італію; йдеться про Індії та Африці. В«Я не можу не говорити ту правду, яка мені відкривається, і не описувати того, що бачу В», - говорив пізніше Теккерей у своїх лекціях, подорожуючи по Америці.

Постійний і пильний інтерес Теккерея до сучасної йому дійсності, до характерів і доль людей, деталей побуту поєднується з прагненням до створення узагальнено-алегоричній картини буття людського - Ярмарки Суєти, де серед шуму і гамору під музику часу виконують свій танець життя люди-маріонетки, керовані Кукольником. Тема ярмаркового балагану, мотив театральної гри, сценічних підмостків, на яких з'являються і зникають блазні і комедіанти, створюють, як зауважує сам автор роману, враження В«скоріше сумно, ніж веселоВ», спонукають схильного до роздуму читача зануритися в думки, В«не чужі співчуття до людиниВ». Однак, звучна в романі Теккерея тема В«суєти суєтВ» не створює відчуття безвиході, а призводить до розуміння неминучості В«закінчення поданняВ».

Питання про В«з'єднанні Історії і Почуття В», про сполученні приватних доль з історичними подіями, про принципах зображення їх зв'язків і взаємодії також має принципове значення для Теккерея. Особливо ця тема розкривається в романі в ході зображення військових подій.

У роман В«Ярмарок марнославства В»включені історичні події. Дія роману відсунуте в минуле - В епоху наполеонівських воєн, але явища, описувані в ньому, типові й для сучасної автору Англії. Долі дійових осіб роману пов'язані з битвою під Ватерлоо, яка сталася 18

червня 1815 року, і в результаті якої під натиском англо-голландських і прусських військ під командуванням Веллінгтона і Блюхера армія Наполеона I зазнала поразки, а сам він був змушений вдруге зректися престолу. Побутові сцени чергуються в романі з військовими епізодами, тема війни і тема бенкету перехрещуються. Однак, як заявляв Теккерей, В«ми не претендуємо на те, щоб нас зарахували в ряди авторів військових романів. Наше місце серед невоюющих В».

Автора цікавить проблема впливу історичних подій на соціальну, політичну та приватну життя. Так, наприклад, в романі битва при Ватерлоо, увійшла в долю більшості персонажів, розорення буржуа Седлі викликано походом Наполеона в Росію, історія Джозефа Седлі визначається торгової експансією Англії. Справді історичними Теккерей вважав такі твори, які відповідають В«духу епохиВ», розкривають її своєрідність, містять правдиві картини життя суспільства, дають вірне і яскраве уявлення про звичаї і моралі свого часу.

В очах Теккерея події приватного життя мають не менше значення, ніж великі військові баталії, а доля нічим не видатної людини може сказати про свою епоху більше, ніж багатослівне опис діянь великого полководця. Автор роману відмовляється від якої б то не було романтизації війни. Його цікавлять не стільки батальні сцени, скільки те, що відбувається в тилу. Увага В«літописцяВ» направлено, перш за все, на людей, які безпосередніми учасниками великих подій не є, хоча наслідки того, що відбувається визначають їх долю. Теккерей вважав, що про історію не можна судити тільки за офіційним парадного фасаду. Необхідно бачити ще й глибинну, що вислизає від поверхневого погляду зв'язок між історичною подією та повсякденними долями непомітних, рядових людей [5].

веде читача за лаштунки парадної історії, він розкрив, у що обходиться мимовільним учасникам історичної драми блиск перемог. Фігури замовчування, до яких вдається Теккерей, повні викривального змісту, наприклад, коли він В«відмовляєтьсяВ» слідувати за військами на полі битви при Ватерлоо і абсолютно навмисно займається лише що відбувається в тилу союзних військ у Брюсселі. Загальна паніка, спекуляція, відверте делячество дуже виразно показують, що ховається під прикриттям казенного патріотизму та високих фраз вискочок-буржуа.

Теккерей рішучий у своєму засудженні нелюдяності і нерозуму війни. Її наслідки страшні і згубні. Зелені поля, огрядні пасовища Бельгії В«зарясніли сотнями червоних мундирів В». В«А між тим Наполеон, причаївшись за щитом прикордонних фортець, підготовляв напад, яке повинно було вкинути цих мирних людей в пучину люті і крові і для багатьох з них закінчитися загибеллю В».

Однією з багатьох жертв війни ставати Джордж Осборн. Його долю розділили тисячі інших людей. В«Минуть століття, - коментує автор, - а ми, французи та англійці, будемо як і раніше хвалитися і вбивати один одного, дотримуючись самим дияволом написаному кодексу честі В». У цих словах виражена думка про те, що війна - один із законів В«Диявольського кодексуВ» світу Ярмарки Суєти.

2. Особливості художніх прийомів Теккерея

2.1 Образ автора в системі образів і сатира в романі

До 1847 Теккерей вже визначив соціальне і моральне простір для художнього освоєння, і виробив сам спосіб зображення - сатиричне осміяння пороку при найсуворішому і беззастережному дотриманні природі, правді [6].

Для зображення безрадісної картини людської В«ярмарку марнославстваВ» Теккерей використовував форму пикарески і В«роману вихованняВ», наповнивши їх новим естетичним змістом. У романі виразно відчутно планомірне, значною мірою полемічне відштовхування від розважальної, напівдетективний літератури, вельми популярною у читачів тієї епохи. Переконаний, що художник у всіх своїх починаннях повинен слідувати природі, Теккерей поступово прийшов до висновку, що сюжет, заснований на пригодах і далекий від реальності, - самий несуттєвий момент розповіді. У цьому сенсі Теккерей на новому історичному та літературному етапі розвинув вже існувала національну традицію.

По суті, Теккерей винайшов абсолютно оригінальну форму. В«ЯрмарокВ» - це чітка і логічна структура, скріплена єдністю сатирико-песимістичного погляду Теккерея, по яким два пороку - суєтність і себелюбство - визначають характери і вчинки людей [7].

Сатиричні узагальнення Теккерея мають цілком певний соціальний сенс, вони Антибуржуазний по своїм характером. Його сміх укладав у собі велику руйнівну силу, був спрямований проти панівних класів, на всі привілейовані верстви англійського суспільства аж до самих верхів. В засудженні буржуазно-аристократичного суспільства, його пороків і низьких пристрастей проявилася народність точки зору письменника на події. В«Творчість Теккерея народно в своїй основіВ» [8] - Робить висновок літературознавець Н. Михальська.

Сміх Теккерея має не тільки руйнівний, але і будуєш характер. Не випадково в одному з листів до матері (березень 1851) Теккерей зазначав: В«Всі письменники як би інстинктивно зайняті тепер тим, що розгвинчує гайки старого суспільного ладу і підготовляють його до майбутнього краху. Я знаходжу своєрідне задоволення в тому, що потрошку беру участь у цій справі і кажу руйнівні речі на добродушно-жартівливий лад В»[9].

Для посилення сатиричного ефекту Теккерей використовував новаторський прийом включення в систему образів роману образу автора, який спостерігає за подіями і коментуючого події, вчинки, судження дійових осіб. Авторський коментар, звучна в ньому іронія допомагає виявити все смішне, потворне, безглузде і жалюгідне, що відбувається на сцені театру маріонеток, підсилює сатиричні звучання роману.

Це особливо виразно видно при осмисленні багатозначної метафори ляльок і Кукольника. На перший погляд створюється враження, що цей блазень-мораліст володіє повнотою всезнання, вольно розпоряджається виходами героїв-ляльок, навчений життєвим досвідом, що від його скептичного погляду не можуть схов...