
- •1.Реалізм як провідний напрям літератури середини19 ст.
- •2. Розвиток французького реалізму: періодизація, загальна характеристика, представники.
- •3.Провідні жанри та проблеми прози французького реалізму.
- •4. Французський роман 19 ст, його характерні ознаки ( на прикладі Стендаля «четроне та чорне» або Флобера «Пані Боварі»)
- •6. Італійстка тематика в творчості Стендаля (новела Вініна Ваніні або Пармський монастир)
- •7. Проблематика та система образів роману Стендаля "Пармський монастир"
- •8. Трагізм протистояння особистості суспільству в романі Стендаля «Червоне та Чорне». Образ Жудьєна Сореля.
- •9. Роман «Червоне та чорне» як «хроніка 19 століття»
- •10. Жіночі образи в романі стендаля "Червоне та чорне".
- •11. Реалістичні принципи драматургії Меріме ("Театр Клаури Гасуль", "Жакерія")
- •21. Історична тематика в творчості Меріме ( Жакерія, "Хроніка царювання Карла 9")
- •22. Реалістичні засади новелістики п. Меріме.
- •23. «Екзотична» тема та її реалістичне втілення в новелах п. Меріме «Таманго «Матео Фальконе», «Кармен».
- •24. Відображення способу життя вищого суспільства в новелах п. Меріме «Арсена Гійо», «Етруська ваза».
- •25. Романтичне та реалістичне у творчості п. Меріме (збірка «Гузли», новели «кармен», «Матео Фальконе», «Локіс»)
- •26. Еволюція творчого задуму о. Де Бальзака. Проблематика і структура «Людської комедії».
- •27. Тема влади грошей у буржуазному суспільстві ( за творами о. Де Бальзака)
- •28. Роман Бользака «Батько Горіо»: ідейно-тематичний зміст, система образів.
- •29. Тема руйнації родинних відносин у романі Бальзака "Батько Горіо"
- •30. Тема формування особистості в буржуазному суспільстві.(Ежен де Растіньяк, Рафаель де Валентин)
- •31. Уособлення влади золота в філософії лихваря Гобсека.
- •32. «Шагренова шкіра» о. Де Бальзака як філософська притча.
- •33. Фастівський мотив та його реалізація в романі Бальзака «Шагренова шкіра». Образа Рафаеля де Валантена.
- •34. «Об‘єктивний метод» г. Флобера і його реалізація в романі «Пані Боварі».
- •35. Художні прийоми викриття буржуазного суспільства в романі «Пані Боварі».
- •36. Образ Емми Боварі. Поняття «боваризму».
- •37. Провінційний соціум в романі Флобера «Пані Боварі».
- •38. Історична тематика у творчості г. Флобера. Роман «Саламбо».
- •39. Конфлікт між ілюзією та реальністю в буржуазному суспільстві 19 ст. (на прикладі роману г. Флобера «Пані Боварі»)
- •40. Зображення жіночої долі у творах французьких письменників 19 ст.
- •41. Специфіка англійського реалізму 19 ст.
- •42. Тема добра та справедливості у творах ч. Діккенса.
- •43. Дитяча тема в творчості ч. Діккенса («Пригоди Олівера Твіста»)
- •44. Сюжет та образи роману ч. Діккенса «Домбі і син» в контексті філософсько-світоглядної концепції письменника.
- •45. Образ містера Домбі (за романом ч. Діккенса).
- •46. Соціальні контрасти та моральні конфлікти у творчості ч. Діккенса (за романом «Пригода Олівера Твіста» або «Домбі і син»).
- •47. Тема великих грошей Діккенса та Теккерея.
- •48. Особливості сюжета та композиції роману Теккерея «Ярмарок суєти».
- •49. Роман Теккерея «Ярмарок суєти» як енциклопедія життя Європи першої третини 19 ст.
- •50. Жіночі образи в романі Теккерея «Ярмарок суєти».
- •51. Зображення жіночої долі у творах англійських письменників 19 ст.
- •52. Мистецькі ідеали поетичного угрупування «Парнас» та його вплив на європейську поезію к. 19 – п. 20 ст.
- •54. Філософсько-естетичні засади французького символізму. Історія ормування та розвитку, головні репрезентанти поезії напам’ять.
- •53. Поезія ш. Бодлера. Добро та зло, дійсніть та ідеал у збірці "Квіти зла".
- •55. Імпресіоністичні мотиви поезії п. Верлена.
- •56. «Музика вірша» і «пейзажі душі» п. Верлена.
- •57. Поетичний експеримент рембо
- •58. Символіка поезії а. Рембо "пяний корабель"
- •59. Пошук та створення вічної книги малларме
23. «Екзотична» тема та її реалістичне втілення в новелах п. Меріме «Таманго «Матео Фальконе», «Кармен».
в 40-ві роки Меріме створює серію так званих екзотичних новел — «Маттео Фальконе», «Коломба», «Кармен», «Таманго». Його герої — люди, аж ніяк не пов'язані з бляклим світом буденності. Понад усе вони цінують власну свободу і не бояться вступати в конфлікти, відстоюючи її.
"Екзотичні" новели свідчать про прихильність письменника до романтичної естетики: 1) місце дії – периферія Європи; 2) у новелах значущий місцевий колорит, сюжет будується як відтворення драматично наростаючої конфліктної дії – звідси лаконічність цих новел. Вони трагічні за своєю проблематикою, відтвореним конфліктом, засобом його розв'язання. Трагічний зміст новел у значній мірі обумовлений характерами людей – натур цільних, ініціативних, твердих у своїх моральних принципах. Матео вбиває свого єдиного сина Фортунато, який зрадив честь сім’ї, роду ("Матео Фальконе"). Кармен гине від ножа Хосе Наварро, кохання якого вона не прийняла ("Кармен"), свободолюбивий, гордий негритянський ватажок Таманго втрачає свободу, батьківщину, кохану жінку і гине в неволі ("Таманго"). Моральна цільність та безкомпромісність героїв роблять їх романтичними характерами.
"Кармен"(1845 р.). Всесвітня слава цього твору почалася в 1875 році, коли Ж. Бізе поставив однойменну оперу, яка з тріумфом продовжує своє життя на всіх оперних сценах світу.
Задум. Історія створення. Задум новели виник під час подорожі Меріме до Іспанії в 1830 році. Там він зустрів прототип жіночого образу – циганку Карменсіту. Перш ніж розпочати твір, письменник здійснив велику дослідницьку роботу. Він вивчав наукові праці про циган, мову цього народу. Усі ці зусилля мали на меті забезпечити правдивість "місцевого колориту" та іспанського характеру, який зображений у новелі. У цьому виявляється подвійне ставлення Меріме до романтичних тем – він не відмовляється від них, але критично їх перевіряє.
Проблематика: 1) вільне кохання, що підкоряється лише власним законам; 2) руйнівна дія буржуазної цивілізації на людей самобутньої і давньої культури, в душах яких збереглося почуття гордої незалежності і здатність до самовідданої пристрасті.
Сюжетно-композиційні особливості. Структура оповіді в новелі ускладнює її композиційну і сюжетну побудову – це оповідь в оповіді. Така складна структура твору пов'язана з наміром письменника поглиблено пізнати людину в цілому, а не тільки її характер. Француз, фахівець давньої історії, зустрічає колишнього солдата, а тепер розбійника Хосе Марію, який розповідає йому про свою пристрасть і ревнощі до циганки Кармен. Меріме використовує прийом контрасту: на фоні симпатичного, але стриманого і цілком зануреного в себе вченого особливо виразна сила почуття і темпераменту Хосе і Кармен.
Коли Хосе вперше побачив Кармен, він був єфрейтором і сподівався стати офіцером. Він змушений був супроводжувати красуню циганку до в'язниці, тому що вона полоснула ножем іншу робітницю тютюнової фабрики. Кармен тікає з-під варти. До в'язниці потрапляє закоханий Хосе. Його понизили в званні до простого солдата. Хосе стає рабом пристрасті. Кармен грається його почуттями. Через неї Хосе побився з поручиком свого полку, а це означало, що його військова кар'єра була остаточно зіпсована. Він стає контрабандистом. У Кармен новий коханець – пікадор Лукас. Усе закінчується трагічно. Хосе вбиває її ножем та віддає себе в руки правосуддя.
Своєрідність методу. Романтичне і реалістичне в новелі. На рівні сюжету – це типовий романтичний твір. Від романтизму – вибір персонажів ("цільні", природні люди, що нехтують мораллю), "місцевий колорит", тобто екзотика (дія відбувається в Іспанії) і незвичайні події.
Схожість новели з творами романтизму суто зовнішня, бо в ній головне не сюжет, а те, як він розробляється і викладається. На цьому рівні виявляється скептичне ставлення Меріме до загальноприйнятих тем, образів та прийомів романтизму: немає нічого піднесеного в образі Кармен, що добре усвідомлює і Хосе, який навіть у розпалі пристрасті об'єктивно бачить недоліки і вади своєї коханої.
На думку оповідача, треба не захоплюватися, а шукати причини вчинків героїв у їхній психології та середовищі й оточенні, що сформували їхні характери. Таку саму функцію виконує і рамкова організація оповіді. Твір починається сповіддю оповідача і закінчується (IV розділ) невеличким науковим екскурсом в етнічну історію циган.
Розлогість "дослідницької" частини новели не випадкова: історія Кармен і Хосе занурена в реалістичний опис країни, історії народу, його звичаїв.
Романтична історія одержує глибоко реалістичне обґрунтування. Новела виявила великий талант Меріме-психолога, який так переконливо, з такою силою і пристрастю і водночас без перебільшення, без мелодраматичних ефектів й штучного пафосу зміг розповісти про вічну драму кохання.