1) Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.
Підприємства класифікуються за рядом ознак, а саме:
- Форма власності (приватні, колективні, комунальні, державні . індивідуальні).
- Правовий статус і форма господарювання (одноосібні, кооперативні, орендні, товариства).
- Галузево-функціональний вид діяльності (промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгівельні, лізингові, банківські та інш.).
- Розмір за чисельність працівників (малі, середні, великі).
2) Основні виробничі фонди — це засоби праці, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і поступово частинами переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.
3) Оборотні виробничі фонди - це частина виробничих фондів підприємства ( предмети праці ), що повністю споживаються в кожному виробничому циклі виготовлення продукції, переносять усю свою вартість на вартість цієї продукції і в процесі виробництва змінюють свою натуральну форму.
4) Амортизація — це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їхнього повного відновлення.
На підставі встановлених норм амортизації амортизаційні відрахування
розраховуються за формулою:
(грн.)
де. Na – норма амортизації, %
Фсер – середньорічна вартість основних виробничих фондів.
5) Оборотні кошти — це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх неперервного кругообігу.
У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.
Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою у сфері обігу, де гроші перетворюються на виробничі запаси.
Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва, який закінчується випуском готової продукції.
На товарній стадії кругообігу авансовані оборотні кошти виступають у вигляді товарної продукції. Одна частина виручки від реалізації надходить на відшкодування авансованих оборотних коштів, а інша становить нагромадження, яке використовується підприємством відповідно до його планів.
6) Для виробництва будь-якого виду продукції необхідна наявність і взаємодія трьох елементів: засобів праці, предметів праці і живої праці.
В процесі виробництва здійснюється поєднання робочої сили і засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди (засоби) підприємства, які поділяються на основні та оборотні .
7) Погодинна оплата праці — це оплата за працю певної тривалості (годину, день, місяць). Вона включає декілька систем оплати праці.
При простій погодинній системі розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника ( Тст ) і кількості відпрацьованого ним часу ( Ті ):
ЗП = Ті х Тст
При погодинно-преміальній системі заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників :
ЗП = Ті х Тст х ( 1 + П )
де П – процент премії.
Контракт — це особлива форма трудового договору між найманим працівником і власником підприємства, організації або уповноваженим органом. За контрактом працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою і правилами внутрішнього розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується сплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо установлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці.
За прямої відрядної системи заробіток працівника (ЗПП8С) розраховується множенням кількості одиниць виробленої продукції (П) на розцінку за одиницю виробленої продукції (Р):
ЗПпвс = Р х П.
За відрядно-преміальною системою оплати праці робітникові нараховується, крім заробітку за прямою відрядною системою, премія за виконання і перевиконання певних кількісних і якісних показників. Розмір премії установлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками.
Загальний заробіток робітника за відрядно-преміальної оплати праці (ЗПвпс) розраховується за формулою:
ЗПВПС = ЗППВС + Т ,
де Т — розмір премії за досягнення певних результатів.
За відрядно-прогресивної системи оплати праці виробіток у межах завдання оплачується за твердими нормами (розцінками), а виробіток понад завдання — за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання.
Непряма відрядна система заробітної плати застосовується для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників. При цьому заробіток допоміжних робітників залежить від результатів роботи робітників-відрядників, яких вони обслуговують. За цією системою у промисловості можуть оплачуватися слюсарі-ремонтники, електрики, наладчики устаткування, кранівники та ін. Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників, праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників.
Акордна система оплати праці застосовується для окремого працівника або груп робітників, її сутність полягає в тому, що відрядна розцінка встановлюється не на окрему виробничу операцію, а на весь комплекс робіт.
8) Продуктивність праці – це показник, що характеризує ефективність використання трудових ресурсів на виробництво одиниці продукції.
Рівень продуктивності праці можна оцінити показниками:
трудомісткістю,
виробітком на одного працюючого.
Виробіток ( В) - це кількість продукції, виготовленої одним робітником за одиницю часу. Вона визначається за формулою:
де N - обсяг виробництва (можливе використання показників валової продукції, товарної продукції, нормативно-чистої продукції, у грошовому, природному, годинному виразі ).
R- кількість працюючих, осіб.
Трудомісткість (ПТ) – це кількість часу на виробництво одиниці продукції, вона визначається за формулою :
ПТ = Т : N шт , годин.
де Т – трудомісткість річного обсягу виробництва, годин.
N шт - річний обсяг продукції, штук.
Продуктивність праці може бути визначена в штучних, вартісних, трудових вимірювачах. Основні фактори, що впливають на її рівень : раціональне використання основних фондів, робочого часу, автоматизація виробництва, раціональна організація виробничого процесу.
У широкому розумінні зростання продуктивності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісніших благ при тих самих або й менших затратах праці.
Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже, і рівня життя, то економічне зростання стає однією з головних цілей держав з ринковою системою господарювання.
Матеріальна та моральна зацікавленість працівників у результатах праці як фактор підвищення її продуктивності діє в різних напрямах.
9) Маркетинг (за визначенням Американської асоціації маркетингу 1985р.) – це процес планування, втілення мети, ціноутворення, просування і реалізації ідей, товарів, послуг через обмін, що задовольняє потреби окремих осіб і організацій.
Маркетингу, як і всякому іншому типу управління, властивий ряд загальних функцій, а саме планування, організація, мотивація та контроль. Ці основні функції можуть бути конкретизовані та доповнені специфічними для маркетингової діяльності функціями. Згідно цього виокремлюють наступні функції маркетингу
До основних функцій маркетингу належать:
комплексне дослідження ринку;
аналіз виробничих можливостей;
розробка маркетингової стратегії;
реалізація товарної, цінової, комунікаційної політики;
просування і реалізація товару
10) Ринковий попит – це кількість товарів, яка буде придбана:
певною групою покупців;
в певному регіоні;
в зазначений термін;
в умовах конкретної маркетингової стратегії.
Попит буває:
потенційний;
існуючий в даний момент;
бажаний для підприємства.
На попит впливають: економічні, соціальні, технологічні, національні, кліматичні фактори, динаміка цін на паливо, запчастини, тощо.
11)
12) Під час аналізу виробничих можливостей підприємства з’ясовується конкурентоспроможність продукції підприємства шляхом:
1) розрахунку техніко-економічних показників діяльності підприємства (прибутку, рентабельності, продуктивності праці, фондовіддачі, собівартості, потужності);
2) аналізу якості продукції (показників якості);
3) аналізу технологій, виробництва, інноваційності;
4) аналізу системи організації і управління підприємством, організації просування збуту продукції.
Аналіз дозволяє забезпечити баланс ринкових запитів з реальними можливостями підприємства. Аналіз виробничо-збутових можливостей підприємства включає: аналіз фінансово-економічного положення, аналіз виробничих потужностей, матеріально-технічної бази та науково-технічного потенціалу, аналіз товарного асортименту, аналіз організаційної структури управління, системи планування, кадрового складу підприємства, його кваліфікації, аналіз стратегії підприємства на ринку, його маркетингової та комерційної діяльності. Аналіз можливостей фірми закінчується складанням таблиці оцінки конкурентних позицій підприємства.
13)Маркетингова стратегія – це схема діяльності підприємства, що задовольняє поставленій меті в зазначений період, при встановленому розмірі витрат на підставі проведених досліджень ринку.
У зв’язку з цим спочатку формулюється мета маркетингу.
Наприклад:
підтримка іміджу і престижу фірми;
виживання фірми в умовах конкуренції;
досягнення норми прибутку;
забезпечення лідерських позицій на ринку;
отримання max прибутку.
На підставі поставленої мети визначаються варіанти стратегії маркетингу.
Стратегія маркетингу включає:
обрання цільових ринків;
обрання товарної політики;
обрання цінової політики;
обрання методів просування;
обрання розмірів витрат на маркетинг…
На зміст маркетингових робіт впливає велика кількість факторів.
Серед них – життєвий цикл товару.
14)Життєвий цикл товару – це період часу від його розробки до продажу на ринку.
Існують декілька видів життєвих циклів: