- •1. Поняття конфлікту та його види
- •2. Завершення конфлікту
- •3.Психологія конфлікту як самостійна теоретико-прикладна галузь науки
- •4. Функції третьої особи у вирішенні конфлікту.
- •1) Медіаторство, медіація, або посередництво, коли консультативні рекомендації не обов'язково мають братися до уваги учасниками конфлікту;
- •2) Примирення, коли акцент робиться не стільки на розв'язанні проблеми, скільки на припиненні конфлікту;
- •3) Арбітраж - коли рекомендації третьої сторони с обовязковими для виконання.
- •6. Основними методологічними принципами врегулювання конфліктів виступають принцип компетентності, принцип співробітництва й компромісу.
- •7.Методи конфліктологічних дослдіжень
- •8. Етапи вирішення конфлікту
- •9. Універсальна понятійна схема опису конфлікту охоплює такі понятійно-категоріальні групи: сутність, типологія, структура, функції,
- •10. Профілактика конфлікту як спосіб його попередження
- •12. Стрес-менеджмент, як ефективний метод управління стресом
- •14. Попередження конфлікту вимагає вміння управляти процесом вирішення конфліктної ситуації до того моменту, як вона переросте у відкрите протиборство.
- •15. Конфліктна і не конфліктна взаємодія
- •Ситуаційний контекст взаємодії
- •Психологічні орієнтації учасників конфлікту
- •Особистісні фактори
- •Соціально-перцептивні регулятори
- •16. Види внутрішньо особистісних конфліктів
- •17. Ситуаційний метод вивчення конфліктів. Поняття конфліктної ситуації
- •18. Поняття та складові управління конфліктом ( см 14 вопрос)
- •19. Невротичний конфлікт
- •20. Поняття та сутність медіації (см. Вопрос № 4)
- •22. Стратегії виходу з конфлікту
- •24. Механізми психологічного захисту Види психологічних механізмів захисту особистості
- •26. Чотирьох кроковий метод урегулювання конфліктів
- •27. Соціально-психологічні причини виникнення конфлікту
- •28.Поняття технології ведення переговорів. Способи демонстрацій позиції
- •29. Організаційно-управлінські причини виникнення конфліктів Організаційно-управлінські причини конфліктів
- •30. Поняття пост конфліктного сидрому
- •31. Особистісні причини конфліктів
- •32. Поняття та причини сімейних конфліктів
- •33. Структура конфлікту
- •1. Учасники конфлікту.
- •2. Предмет і об'єкт конфлікту.
- •3. Умови, в яких відбувається конфлікт.
- •4. Суб'єктивність сприйняття конфлікту.
- •34. Суїцид альна поведінка як форма вираження внутрішньо особистісного конфлікту
- •35. Обєкт та предмет конфлікту
- •36. Поняття і види інноваційних конфліктів
- •37. Учасники конфлікту ( вопрос № 33)
- •38. Наслідки сімейних конфліктів
- •39. Психологічні складові конфлікту Психологічні складові конфлікту
- •40. Специфіка педагогічних конфліктів
- •Конфлікти у школі
- •Педагогічний конфлікт: структура, сфера, динаміка
- •Конфлікт у взаємодії “вчитель — учні”
- •Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі
- •41.Позитивні функції конфліктів
- •42.Трудові конфлікти та форми їх вирішення
- •43.Динаміка конфліктів. Основні етапи
- •44.Типи організаційних конфліктів:вертикальні,горизонтальні,змішані
- •45.Формули конфліктів
- •46.Стратегії конфліктної поведінки
- •47.Інформаційний підхід до вивчення конфліктів
- •48.Конфлікти в батьківсько-дитячих стосунках
- •49.Соціологічний та психологічний підходи до аналізу конфліктів
- •50.Конфлікти в навчально-виховному процесі
- •51.Види внутрішньоособистісних конфліктів
- •53. Ескалація конфлікту
- •54.Способи зменшення рівня конфліктності:послаблення «системної опозиції». Умови застосування прийому силового тиску
- •55.Когнітивний дисонанс в системі внутрішньоособистісного конфлікту
- •56. Поняття та способи політичного маніпулювання. Інтеграція контр еліти.
- •57. Історіографія психології конфлікту.
- •58. Механізми виникнення між групових конфліктів.
- •61. Типологія конфліктів
- •62. Транзактний аналіз в психології конфлікту.
- •63. Структура конфлікту: психологічні складові.
- •64. Подолання конфліктогенів спілкування.
- •65. Внутрішньособистісний конфлікт і адитивна поведінка.
- •66. Психодіагностика як засіб прогнозування конфлікту.
- •67. Картографія конфлікту.
- •68. Типи конфліктних особистостей.
- •69. Етнічні конфлікти.
- •70. Маніпуляції як причина конфліктів
- •71. Характеристика учасників і середовища конфлікту.
- •72.Конструктивне розв’язання конфлікту
- •74. Внесок сучасних українських дослідників у розвиток психології конфлікту
- •75.Перспективи розвитку психології конфлікту як самостійної науки
6. Основними методологічними принципами врегулювання конфліктів виступають принцип компетентності, принцип співробітництва й компромісу.
Особливості керування конфліктами та їх врегулювання багато в чомувизначаються їхньою специфікою як складного соціального явища. Важливим принципом керування конфліктом є принцип компетентності. Втручання в природний розвиток конфліктної ситуації в умовах вищого навчального закладу повинно здійснюватися лише компетентними людьми. По-перше, люди, що втручаються в розвиток конфліктної ситуації, повинні мати загальні знання про характер виникнення, розвитку й завершення конфліктів взагалі. Ці знання можуть бути наслідком їхньої теоретичної підготовки або багатого життєвого досвіду. По-друге, необхідно зібрати максимально різнобічну, докладну і змістовну інформацію про конкретну ситуацію. Радикальність втручання в конфлікти не повинна перевищувати глибини наших знань про них. Управляти можна тільки тим, що добре знаєш. У противному випадку спроба керуватирозвитком конфлікту може привести до гірших результатів, ніж ті, які були б досягнені при природному розвитку подій. Регулювання конфліктів вимагає дотримання принципу співробітництва й компромісу. Можна намагатися змусити опонентів відмовитися від своїхнамірів, не допускати їхньої боротьби й т.п. Аде краще дати можливість людям захищати свої інтереси, домогтися, щоб вони робили це шляхомспівробітництва, компромісу, ухиляння від конфронтації. Бажано не змінювати радикальним чином розвиток подій, а зробити так, щоб форма
7.Методи конфліктологічних дослдіжень
Найпоширенішими методами в конфліктології вважаються: експеримент, аналіз документів, опитування, спостереження. У конфліктології не досить часто практикується застосування експерименту, через те, що будь-яке пряме втручання в конфлікт, особливо в міжособистісний, не тільки може спричинити шкоду конфліктуючим сторонам, але і порушити „чистоту” дослідження. На рівні між особистісного спілкування експеримент проводять психологи. (американський конфліктолог Харрас в 1997-х роках розробив та провів наступний експеримент. Асистенти експериментатора влізали перед людиною, яка стоїть в черзі в магазині, чи супермаркеті. В деяких випадках вони говорили „вибачте”, а в інших не говорили нічого. Експериментатор записував вербальні і невербальні реакції людей на таку провокацію. Зокрема: вербальні реакції класифікувалися як ввічливі, байдужі, агресивні і дуже агресивні. Невербальні реакції класифікувалися як дружня посмішка, байдужі погляди, ворожі жести, штовхання і випихання).
Дослідник може дізнатися про конфліктуючі сторони через різноманітні документи (офіційна документація, література, преса, особисті документи (листи, щоденники), мікрофільми, дискети). Аналіз змісту документів в багатьох випадках допомагає отримати інформацію, яка необхідна для поглибленого вивчення проблеми конфлікту. Зазвичай при вивченні документів зустрічаються труднощі, які пов’язані із великою кількістю і різноманітністю джерел. Для зручності використовують своєрідну методику їх вивчення під назвою „конвент-аналіз” (кількісний аналіз). Його суть можна вкласти в таку схему „Хто сказав, що, кому, як з якою метою і з яким результатом?”. Конфліктологи по питаннях, які їх цікавлять часто проводять опитування людей. Ці дані можна отримати як від сторони, яка приймає участь в конфлікті так і від його очевидців. Питання, які ставляться до респондентів, як правило, опосередковані, тому, що багато людей встидаються розповісти про участь в конкретному конфлікті. Позитивні риси опитування: вони не причинять шкоди ні респондентові, відносно дешеві і не вимагають затрат часу. Недоліки: деякі респонденти не завжди відверті. Часто конфліктологи можуть застосовувати „метод діагностичного інтерв’ю”, який дозволяє отримати якісну інформацію про досліджуване соціальне явище, наприклад виникнення страйку. Найбільш поширеним і досить простим є метод спостереження. Кожний із нас користується цим методом у повсякденному житті, тому, що він дозволяє оцінити особистісні характеристики як знайомих так і незнайомих людей. Професійними спостерігачами є журналісти, вчителі, лікарі. Спостереження відбувається в природних умовах. Конфліктолог в залежності від мети дослідження і ситуації може спостерігати, будучи або безпосереднім учасником події (включене спостереження), або стороннім спостерігачем (звичайне спостереження). Переваги методу спостереження полягають в тому, що він простий, і дозволяє досліднику вникнути в деталі конфлікту „відчути” його багатоманітність. Недолік: особистість дослідника неодмінно відобразиться на якості дослідження. Розглянемо ще деякі із методів, які використовуються в конфліктології. Статистичний метод сприяє вивченню багатьох випадків і дає змогу завдяки отриманим статистичним даним встановити закономірності, взаємозалежності, допомагає зробити узагальнення. Метод експертних оцінок застосовується для прогнозування розвитку тих чи інших подій і явищ. Основою якісної та кількісної оцінки об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на конфлікт, стає думка спеціалістів, що спирається на їхній професійний науковий та практичний досвід. Важливим моментом є правильно підібрати експертів, організувати їхню роботу. Метод „картографії конфлікту”. Його суть полягає у послідовному заповненні „карти” конфлікту, розділеної на декілька секторів (залежності від кількості учасників конфлікту). У центрі її заноситься основна проблема, а в розділи – інформація про учасників конфлікту та їхню мету в ньому. Комп’ютерний конвент-аналіз. ККА текстів засобів масової комунікації – один із методів відстежування моделей соціальної реальності, які транслюються масовими інформаційними джерелами. Ці результати можна використовувати як вихідну базу даних чи додатковий аналітичний матеріал у процесі прийняття рішень. Примирні та арбітражні процедури використовуються з метою розв’язання конфліктів на різних соціальних рівнях. Вони допомагають мирно врегулювати складні трудові конфлікти, що зайшли в глухий кут. У такому разі аналіз конфліктів здійснюють незалежні організації. наприклад, в Україні такою організацією є Національна служба посередництва і примирення. В її основні завдання входить вивчення ситуації та запропонування проекту вирішення конфліктів. Якщо ж сторони не доходять згоди, то незалежна організація виносить свій вердикт, обов’язків для конфліктуючих сторін. Соціометрія у конфліктології передбачає вивчення емоційно-психологічних зв’язків між людьми. На думку винахідника цього методу американського вченого Дж. Морено, соціометричний метод це система технічних засобів і процедур для аналізу соціально-емоційних зв’язків індивіда з членами тієї групи, де він живе і працює. За допомогою соціометричних досліджень можна отримати зріз динаміки внутрішніх взаємин в групі, дати конкретну кількісну оцінку внутрішньогрупових і міжгрупових процесів спілкування, виявити характер психологічних взаємин, наявність лідерства, угрупувань, конфліктних ситуацій. Важливим позитивом є простота і швидкість процедури дослідження.
