- •1. Поняття конфлікту та його види
- •2. Завершення конфлікту
- •3.Психологія конфлікту як самостійна теоретико-прикладна галузь науки
- •4. Функції третьої особи у вирішенні конфлікту.
- •1) Медіаторство, медіація, або посередництво, коли консультативні рекомендації не обов'язково мають братися до уваги учасниками конфлікту;
- •2) Примирення, коли акцент робиться не стільки на розв'язанні проблеми, скільки на припиненні конфлікту;
- •3) Арбітраж - коли рекомендації третьої сторони с обовязковими для виконання.
- •6. Основними методологічними принципами врегулювання конфліктів виступають принцип компетентності, принцип співробітництва й компромісу.
- •7.Методи конфліктологічних дослдіжень
- •8. Етапи вирішення конфлікту
- •9. Універсальна понятійна схема опису конфлікту охоплює такі понятійно-категоріальні групи: сутність, типологія, структура, функції,
- •10. Профілактика конфлікту як спосіб його попередження
- •12. Стрес-менеджмент, як ефективний метод управління стресом
- •14. Попередження конфлікту вимагає вміння управляти процесом вирішення конфліктної ситуації до того моменту, як вона переросте у відкрите протиборство.
- •15. Конфліктна і не конфліктна взаємодія
- •Ситуаційний контекст взаємодії
- •Психологічні орієнтації учасників конфлікту
- •Особистісні фактори
- •Соціально-перцептивні регулятори
- •16. Види внутрішньо особистісних конфліктів
- •17. Ситуаційний метод вивчення конфліктів. Поняття конфліктної ситуації
- •18. Поняття та складові управління конфліктом ( см 14 вопрос)
- •19. Невротичний конфлікт
- •20. Поняття та сутність медіації (см. Вопрос № 4)
- •22. Стратегії виходу з конфлікту
- •24. Механізми психологічного захисту Види психологічних механізмів захисту особистості
- •26. Чотирьох кроковий метод урегулювання конфліктів
- •27. Соціально-психологічні причини виникнення конфлікту
- •28.Поняття технології ведення переговорів. Способи демонстрацій позиції
- •29. Організаційно-управлінські причини виникнення конфліктів Організаційно-управлінські причини конфліктів
- •30. Поняття пост конфліктного сидрому
- •31. Особистісні причини конфліктів
- •32. Поняття та причини сімейних конфліктів
- •33. Структура конфлікту
- •1. Учасники конфлікту.
- •2. Предмет і об'єкт конфлікту.
- •3. Умови, в яких відбувається конфлікт.
- •4. Суб'єктивність сприйняття конфлікту.
- •34. Суїцид альна поведінка як форма вираження внутрішньо особистісного конфлікту
- •35. Обєкт та предмет конфлікту
- •36. Поняття і види інноваційних конфліктів
- •37. Учасники конфлікту ( вопрос № 33)
- •38. Наслідки сімейних конфліктів
- •39. Психологічні складові конфлікту Психологічні складові конфлікту
- •40. Специфіка педагогічних конфліктів
- •Конфлікти у школі
- •Педагогічний конфлікт: структура, сфера, динаміка
- •Конфлікт у взаємодії “вчитель — учні”
- •Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі
- •41.Позитивні функції конфліктів
- •42.Трудові конфлікти та форми їх вирішення
- •43.Динаміка конфліктів. Основні етапи
- •44.Типи організаційних конфліктів:вертикальні,горизонтальні,змішані
- •45.Формули конфліктів
- •46.Стратегії конфліктної поведінки
- •47.Інформаційний підхід до вивчення конфліктів
- •48.Конфлікти в батьківсько-дитячих стосунках
- •49.Соціологічний та психологічний підходи до аналізу конфліктів
- •50.Конфлікти в навчально-виховному процесі
- •51.Види внутрішньоособистісних конфліктів
- •53. Ескалація конфлікту
- •54.Способи зменшення рівня конфліктності:послаблення «системної опозиції». Умови застосування прийому силового тиску
- •55.Когнітивний дисонанс в системі внутрішньоособистісного конфлікту
- •56. Поняття та способи політичного маніпулювання. Інтеграція контр еліти.
- •57. Історіографія психології конфлікту.
- •58. Механізми виникнення між групових конфліктів.
- •61. Типологія конфліктів
- •62. Транзактний аналіз в психології конфлікту.
- •63. Структура конфлікту: психологічні складові.
- •64. Подолання конфліктогенів спілкування.
- •65. Внутрішньособистісний конфлікт і адитивна поведінка.
- •66. Психодіагностика як засіб прогнозування конфлікту.
- •67. Картографія конфлікту.
- •68. Типи конфліктних особистостей.
- •69. Етнічні конфлікти.
- •70. Маніпуляції як причина конфліктів
- •71. Характеристика учасників і середовища конфлікту.
- •72.Конструктивне розв’язання конфлікту
- •74. Внесок сучасних українських дослідників у розвиток психології конфлікту
- •75.Перспективи розвитку психології конфлікту як самостійної науки
47.Інформаційний підхід до вивчення конфліктів
Усі типи конфліктів належать до того класу явищ, у саморозвитку й дослідженні яких інформація відіграє ключову роль.
Можна сформулювати вихідні вимоги, що забезпечують системність інформаційного аналізу конфліктів. У проблемі вивчення й регулювання конфліктів існує чотири основні сфери. У кожній із них застосування інформаційного підходу має особливості.
Сфера реальних конфліктів. Центральною регулятивною ланкою виникнення, розвитку й завершення конфлікту є моделі ситуації, що наявні у психіці учасників конфліктної взаємодії. Ядро конфлікту складає його об’єкт. Він має безліч характеристик. У кожного учасника конфлікту формується власне суб’єктивне уявлення про об’єкт конфлікту, його модель. Єдиним джерелом формування моделей об’єкта конфлікту є інформація. Учасники конфлікту поводяться не відповідно до реального об’єкта конфлікту, а спираючись на його інформаційні моделі. Закономірності формування моделей об’єкта конфлікту в опонентів надзвичайно важливі для розуміння причин боротьби між людьми. Ці закономірності носять інформаційний характер. Важливо знати, яка інформація, як і чому впливає на формування моделі об’єкта конфлікту. Частина наявної істотної інформації про об’єкт конфлікту опонентами не враховується. Яка це інформація, чому вона не впливає на модель об’єкта конфлікту? Відповідь на всі ці важливі питання може дати системно-інформаційний аналіз конфлікту.
В учасників конфлікту формуються інформаційні моделі конфліктної ситуації в цілому; мотивів і можливих дій протилежної сторони в конфлікті; своїх мотивів і можливостей у конфлікті; уявлень інших людей про нього; цілей усіх сторін, що беруть участь у конфлікті, та ін.
Сам процес конфліктної взаємодії являє собою ніщо інше, як обмін інформацією між усіма основними й другорядними учасниками конфліктної ситуації. Інформаційний вплив учасників конфлікту один на одного виробляється з метою корекції поведінки сторін у потрібному напрямі. Ключ до розуміння конфліктів лежить у дослідженні інформаційного середовища, в умовах і під впливом якого вони виникають, розвиваються й завершуються.
Стереотипи поведінки людей у конфліктах є результатом інформаційного впливу досвіду попереднього життя людини. Стереотипи, що сформувалися в процесі життя, часто відіграють вирішальну роль у виборі способу поведінки в конкретній ситуації. Яка інформація та який образ впливає на закріплення визначених стереотипів соціальної поведінки? Яку роль відіграє особистий життєвий досвід людини? Який вплив має досвід інших людей, що його спостерігає людина? Яка інформаційна роль культури, мистецтва, релігії в конфліктній поведінці людей? Чи можна за допомогою інформації спровокувати чи, навпаки, запобігти виникненню конфліктів? Коли і як це робиться? Як впливати на засоби масової інформації з метою мінімізації їхнього деструктивного впливу на конфліктність окремих людей, соціальних груп, суспільства в цілому? Відповіді на ці питання може дати системно-інформаційний аналіз зовнішнього стосовно конфліктів середовища, об’єктивних і організаційно-управлінських причин виникнення конфліктних ситуацій.
Вплив третьої сторони на конфлікт із метою його конструктивного розв’язання носить інформаційний характер. Уся діяльність керівників із запобігання й розв’язання конфліктів являє собою інформаційний вплив на їх учасників. Ефективність управління конфліктами підвищиться, якщо знати, яку інформацію, коли, у якій формі, якому учасникові конфлікту повідомляти з метою необхідної корекції його поведінки. Керівник повинен також знати, яку інформацію необхідно зібрати для того, щоб його втручання в розвиток подій не принесло шкоди, було обґрунтованим. Якісне інформаційне забезпечення управління конфліктом — важлива умова успішної роботи керівника.
У конфліктологічних дослідженнях на підприємствах не використовується цінна інформація, накопичена в працях із соціології, що стосується проблем методології наукового дослідження, його етапів і програм.
