- •1. Поняття конфлікту та його види
- •2. Завершення конфлікту
- •3.Психологія конфлікту як самостійна теоретико-прикладна галузь науки
- •4. Функції третьої особи у вирішенні конфлікту.
- •1) Медіаторство, медіація, або посередництво, коли консультативні рекомендації не обов'язково мають братися до уваги учасниками конфлікту;
- •2) Примирення, коли акцент робиться не стільки на розв'язанні проблеми, скільки на припиненні конфлікту;
- •3) Арбітраж - коли рекомендації третьої сторони с обовязковими для виконання.
- •6. Основними методологічними принципами врегулювання конфліктів виступають принцип компетентності, принцип співробітництва й компромісу.
- •7.Методи конфліктологічних дослдіжень
- •8. Етапи вирішення конфлікту
- •9. Універсальна понятійна схема опису конфлікту охоплює такі понятійно-категоріальні групи: сутність, типологія, структура, функції,
- •10. Профілактика конфлікту як спосіб його попередження
- •12. Стрес-менеджмент, як ефективний метод управління стресом
- •14. Попередження конфлікту вимагає вміння управляти процесом вирішення конфліктної ситуації до того моменту, як вона переросте у відкрите протиборство.
- •15. Конфліктна і не конфліктна взаємодія
- •Ситуаційний контекст взаємодії
- •Психологічні орієнтації учасників конфлікту
- •Особистісні фактори
- •Соціально-перцептивні регулятори
- •16. Види внутрішньо особистісних конфліктів
- •17. Ситуаційний метод вивчення конфліктів. Поняття конфліктної ситуації
- •18. Поняття та складові управління конфліктом ( см 14 вопрос)
- •19. Невротичний конфлікт
- •20. Поняття та сутність медіації (см. Вопрос № 4)
- •22. Стратегії виходу з конфлікту
- •24. Механізми психологічного захисту Види психологічних механізмів захисту особистості
- •26. Чотирьох кроковий метод урегулювання конфліктів
- •27. Соціально-психологічні причини виникнення конфлікту
- •28.Поняття технології ведення переговорів. Способи демонстрацій позиції
- •29. Організаційно-управлінські причини виникнення конфліктів Організаційно-управлінські причини конфліктів
- •30. Поняття пост конфліктного сидрому
- •31. Особистісні причини конфліктів
- •32. Поняття та причини сімейних конфліктів
- •33. Структура конфлікту
- •1. Учасники конфлікту.
- •2. Предмет і об'єкт конфлікту.
- •3. Умови, в яких відбувається конфлікт.
- •4. Суб'єктивність сприйняття конфлікту.
- •34. Суїцид альна поведінка як форма вираження внутрішньо особистісного конфлікту
- •35. Обєкт та предмет конфлікту
- •36. Поняття і види інноваційних конфліктів
- •37. Учасники конфлікту ( вопрос № 33)
- •38. Наслідки сімейних конфліктів
- •39. Психологічні складові конфлікту Психологічні складові конфлікту
- •40. Специфіка педагогічних конфліктів
- •Конфлікти у школі
- •Педагогічний конфлікт: структура, сфера, динаміка
- •Конфлікт у взаємодії “вчитель — учні”
- •Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі
- •41.Позитивні функції конфліктів
- •42.Трудові конфлікти та форми їх вирішення
- •43.Динаміка конфліктів. Основні етапи
- •44.Типи організаційних конфліктів:вертикальні,горизонтальні,змішані
- •45.Формули конфліктів
- •46.Стратегії конфліктної поведінки
- •47.Інформаційний підхід до вивчення конфліктів
- •48.Конфлікти в батьківсько-дитячих стосунках
- •49.Соціологічний та психологічний підходи до аналізу конфліктів
- •50.Конфлікти в навчально-виховному процесі
- •51.Види внутрішньоособистісних конфліктів
- •53. Ескалація конфлікту
- •54.Способи зменшення рівня конфліктності:послаблення «системної опозиції». Умови застосування прийому силового тиску
- •55.Когнітивний дисонанс в системі внутрішньоособистісного конфлікту
- •56. Поняття та способи політичного маніпулювання. Інтеграція контр еліти.
- •57. Історіографія психології конфлікту.
- •58. Механізми виникнення між групових конфліктів.
- •61. Типологія конфліктів
- •62. Транзактний аналіз в психології конфлікту.
- •63. Структура конфлікту: психологічні складові.
- •64. Подолання конфліктогенів спілкування.
- •65. Внутрішньособистісний конфлікт і адитивна поведінка.
- •66. Психодіагностика як засіб прогнозування конфлікту.
- •67. Картографія конфлікту.
- •68. Типи конфліктних особистостей.
- •69. Етнічні конфлікти.
- •70. Маніпуляції як причина конфліктів
- •71. Характеристика учасників і середовища конфлікту.
- •72.Конструктивне розв’язання конфлікту
- •74. Внесок сучасних українських дослідників у розвиток психології конфлікту
- •75.Перспективи розвитку психології конфлікту як самостійної науки
45.Формули конфліктів
Один из отечественных исследователей в области конфликтологии В. П. Шейнов в своей книге «Конфликты в нашей жизни и их разрешение» приводит три формулы конфликтов (А, Б и В). Практическое значение формул конфликтов состоит в том, что они позволяют достаточно быстро проводить анализ многих конфликтов и находить пути их разрешения. При этом следует помнить, что приводимые ниже формулы не могут быть универсальным методом оценки и разрешения любых конфликтов. Во многих случаях они могут служить лишь ориентиром в сложном и противоречивом процессе управления конфликтами.
Первая формула отражает зависимость конфликта (КФ) от конфликтогенов (КФГ).
Конфликтогены– это вербальные или невербальные средства общения, а также действия или бездействия, примененные осознанно или неосознанно одним из субъектов социального взаимодействия по отношению к другому, которые вызывают у последнего отрицательные эмоциональные переживания и подталкивают его к агрессивным действиям по отношению к первому, способствуя возникновению конфликта между ними.
Механизм развития конфликта по первой формуле основывается на отрицательном восприятии и негативной реакции личности, против которой применен конфликтоген. При отсутствии волевого регулирования такой реакции она имеет тенденцию развития по закону эскалации, то есть нарастания.
Более конкретно первую формулу конфликта схематично можно выразить следующим образом:
КФГ1 → КФГ2 → КФГ3 → … → КФ,
где КФГ1 – первый конфликтоген; КФГ2 – второй конфликтоген, ответный на первый; КФГ3 – третий конфликтоген, ответный на второй, и т. д.
При этом важно иметь в виду, что КФГ2 > КФГ1, КФГ3 > КФГ2 и т. д., то есть каждый ответный конфликтоген является более сильным, чем тот, на который он отвечает (Закон эскалации конфликтогенов).
Конфликты, возникающие по первой формуле, условно будем называть конфликтами типа А. Важно отметить, что, по наблюдениям специалистов, 80 % конфликтов возникает помимо желания их участников и по вышеприведенной формуле. В связи с этим следует запомнить два правила бесконфликтного взаимодействия.
Правило 1. Не употребляйте конфликтогены.
Правило 2. Не отвечайте конфликтогеном на конфликтоген.
Для успешного применения сформулированных правил важно знать конкретные проявления конфликтогенов. В табл. 3.1 дается характеристика некоторых конфликтогенов, наиболее часто встречающихся на практике в отношениях между людьми.
Вторая формула отражает зависимость конфликта (КФ) от конфликтной ситуации (КС) и инцидента (И) и выражается следующим образом:
КС + И = КФ.
Таблица 3.1
Классификация конфликтогенов
Данная формула указывает способ разрешения таких конфликтов, которые условно будем называть конфликтами типа Б: устранить конфликтую ситуацию и исчерпать инцидент.
Третья формула отражает зависимость конфликта (КФ) от нескольких конфликтных ситуаций (КС). Ее можно выразить следующим образом:
КС1 + КС2 +… + КСn = КФ, при этом n ≥ 2
Словами эту формулу можно выразить так:
Сумма двух или более конфликтных ситуаций приводит к конфликту.
Конфликты, возникающие по третьей формуле, условно будем называть конфликтами типа В. Разрешение таких конфликтов сводится к устранению всех конфликтных ситуаций.
