34. Суїцид альна поведінка як форма вираження внутрішньо особистісного конфлікту

У цілому можна стверджувати, що суїцидальна поведінка залежить від ряду факторів, які можуть бути розділені на внутрішні і зовнішні.

Внутрішніми факторами суїцидальної поведінки є індивідуальні особливості особистості суїцидента (характер, психофізичне, емоційний стан та ін), що підвищують ризик суїциду, що утворюють внутрішнє середовище для відображення зовнішніх факторів, а також є побудниками такої поведінки в суїцидогенних ситуації.

До зовнішніх факторів відносяться:

мікросоціальні умови біографічного характеру, перш за все сімейного виховання;

міжособистісні відносини в референтній групі - сімейної, дружній або професійної;

дезадаптірующіе об'єктивні чинники діяльності (екстремальність, відповідальність і т.д.).

Деякі зовнішні фактори є причинами суїциду, тому що мають для людини особливий кризовий психологічний сенс.

Суїцидальна поведінка включає різні форми активності, службовці деструктивним засобом вирішення особистісних проблем в умовах конфліктної ситуації. Змістом суїцидальної кризи виступає гострий емоційний стан, що виникає в критичній ситуації зіткнення особистості з перешкодами на шляху задоволення її найважливіших життєвих потреб.

Центральну роль у виникненні такої ситуації грають такі конфлікти.

• зумовлені специфікою трудової діяльності та міжособистісної взаємодії: невдачі у виконанні конкретних завдань, міжособистісні конфлікти з колегами по роботі, службові конфлікти з начальниками або підлеглими;

• зумовлені специфікою сімейних взаємин: нерозділена любов, зрада коханої людини, розлучення, тяжка хвороба або смерть близьких;

• пов'язані з антисоціальною поведінкою людини: страх кримінальної відповідальності; боязнь ганьби;

зумовлені станом здоров'я: психічні захворювання, хронічні соматичні захворювання, фізичні недоліки (дефекти мови, особливості зовнішності, які сприймаються як недолік), статева неспроможність;

зумовлені матеріально-побутовими труднощами.

Суїцидальна поведінка будується на основі міжособистісного або внутрішньоособистісного конфлікту. Для цього необхідна особлива особистісна схильність, внаслідок якої індивід виявляється не в змозі впоратися з актуальною проблемою.Суттєвий момент при цьому - наявність уразливих психічних структур. Схильністю до Неадаптивное поведінка мають особистості з акцентуйованим і психопатичними рисами характеру. 

35. Обєкт та предмет конфлікту

Об'єкти конфлікту — це є конкретна причина, мотивація, рушійна сила конфлікту. Об'єктом може стати будь-який предмет суперечки, на який претендують учасники конфлікту. Є. В. Александрова підрозділяє об'єкти конфлікту на такі види :

1) об'єкти, що не можуть бути розділені в різних пропорціях між учасниками конфлікту;

2) об'єкти, що можуть бути розділені в різних пропорціях між учасниками конфлікту;

3) об'єкти, якими обидва учасника конфлікту можуть володіти спільно.

Суб'єктом конфлікту є активна сторона, здатна створити конфліктну ситуацію і впливати на її хід залежно від власних інтересів.

Відомий конфліктолог Р.Дарендорф відносить до суб'єктів конфлікту три види соціальних груп:

1) безпосередні учасники конфлікту, що знаходяться у стані взаємодії з приводу досягнення об'єктивно чи суб'єктивно несумісних цілей;

2) ті, хто прагнуть не бути втягнутими безпосередньо до конфлікту, але роблять свій внесок у його розпалювання. У стадії загострення конфлікту вони можуть стати первинною стороною;

3) зацікавлені у вирішенні конфлікту.