- •1)Україна в добу первісного суспільства
- •2)Давні кочові народи на території сучасної України
- •3)Античні міста-держави Північного Причорномор’я
- •4)Східнословянські племена на території сучасної України
- •5)Утворення і розвиток Київської Русі у 10-11ст.
- •7)Причини і наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- •8)Галицько-Волинське Князівство
- •9)Монголо-татарська навала на Русь та її наслідки
- •10)Українські землі у складі Великого князівства Литовського і Польщі ( 14-16ст)
- •11)Люблінська та Берестейська унії та їх наслідок для українських земель
- •12)Виникнення українського козацтва та його розвиток
- •13)Запорозька Січ ,її виникнення і роль в історії України
- •14)Православні братства в Україні ц 16-17 ст.
- •15)Козацько-селянські повстання наприкінці 16 ст.
- •16)Гетьман Сагайдачний та його доба
- •17)Козацько-селянські повстання 1620-1630рр.
- •19) Битва під Берестечком. Білоцерківська угода
- •20)Утворення і розвиток Української гетьманської держави б.Хмельницького
- •21) Українсько-Московський договір. Березневі статті.
- •22)Україна в період козацької руїни
- •23)Гетьман і.Мазепа і його доба
- •25)Пилип Орлик. Конституція 1710р.
- •26)Гайдамацький і Опришківський рух. Коліївщина
- •27)Обмеження прав Козацької держави у 18-му ст. Скасування Гетьманщини і ліквідація Запорозької Січі
- •28)Суспільно-політичні рухи у Наддніпрянській Україні у 19-20ст
- •29)Кирило-Мефодіївське братство
- •32)Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель
- •Розвиток промисловості
- •33)Перша Світова війна і Україна. Січові стрільці
- •34)Створення і діяльність Центральної Ради
- •35) Третій Універсал цр.Проголошення унр
- •36)Українська Держава п.Скоропадського
- •37) Українсько-російська війна 1917-1918 рр. Бій під Крутами
- •39)Україна в добу Директорії
- •40)Зунр. Акт злуки 22.01.1919р.
- •41)Становлення радянської влади в Україні. Причини поразки Української революції
- •42)Нова економічна політика в Україні. Голод в 1921-1923рр.
- •43)Україна і утворення срср
- •44)Національно-культурне будівництво 1920-х років. Українізація
- •45)Індустріалізація в Україні. Становлення тоталітарного режиму
- •46)Колективізація в Україні та її наслідки. Голодомор 1932-1933
- •47)Розстріляне відродження. Репресії 1930-х рр. В Україні
- •48)Західноукраїнські землі у 1920-1930-х рр. (під Польщею, в складі Румунії і Чехословаччини)
- •49) Виникнення і діяльність оун у 1930-1940-х рр.
- •50)Початок 2-ї Світової війни. Радянізація західноукраїнських земель у 1939-1941 рр.
- •51)Напад фашистської Німеччини на срср. Окупаційний режим в Україні. Рух опору
- •53)Військові дії на території України у 1941-44 рр. Вклад українського народу в розгром фашистів
- •54)Урср на міжнародній арені у післявоєнний період. Врегулювання Зх. Кордонів. Операція «Вісла»
- •55)Післявоєнна відбудова України. Голод 46-47-го рр.
- •56)Сталінські репресії у 2-й половині 40-х початку 50-х рр. Наступ на українську інтелігенцію.
- •57) Відлига. Шістдесятники
- •58)Україна в умовах адміністративно-командної системи у 70-80-х рр. Новітня русифікація
- •59)Національно-державне відтворення України наприкінці 80-х, початку 90-х рр.
- •60)Україна на межі тисячоліть. Помаранчева революція і її наслідки
- •61)Україна в сучасному світі
- •62)Українська діаспора
25)Пилип Орлик. Конституція 1710р.
В особі Пилипа Орлика (1672-1742) українське козацтво, всі патріотичні сили України, що обстоювали засади незалежності й державності, мали сподвижника і продовжувача справи гетьмана Івана Мазепи. І в цьому була своя логіка, адже П. Орлик, віддавній генеральний писар військової канцелярії гетьмана, став чи не єдиним, кому Мазепа звірявся з найпотаємнішим, кому безмежно вірив і на кого цілковито покладався. Не встиг Орлик звикнути до свого нового крісла, як гетьман посилає його до Москви. За гінця і дипломата. Але тільки дуже вузьке коло прибічників Мазепи знає, що найважливіше його завдання - переконати оточення Петра І, що всі доноси, якими засипають його канцелярію Кочубей, Іскра та інші недоброзичливці, - підлий наклеп. Як він цього досягав - то вже справа хисту, але знаємо, що аж до остаточного приєднання Мазепи до Карла XII в московських колах вірили, що Мазепа їхній союзник.І в цьому була заслуга дипломата П. Орлика. Після трагедії під Полтавою Орлик не відсахнувсь од гетьмана, зберіг йому вірність до кінця. Не домагався Орлик і гетьманської булави. По смерті Мазепи - у вересні 1709 року - він ладен був поступитися нею племінникові гетьмана Андрію Войнаровському. Але Войнаровський такої честі зрікся, вважаючи, що бути гетьманом у вигнанні - не варте клопоту. Єдине, що його по-справжньому цікавило, - це гроші гетьмана, оті скарби, що їх Мазепі пощастило вивезти з собою, і що мали, за уявленнями Орлика, піти на спільну українську справу.Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набув, оскільки був написаний в умовах вигнання.Дуже драматичною є історія написання цього документу. Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від російської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана. Таким чином, конституцію було прийнято 5 (16) квітня 1710р. Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією. У тексті документа її автори називають Українську державу Україною, Малою Руссю, Військом Запорозьким. Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі. Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину. Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді. 9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам'ятник Конституції, встановлений на честь її 300-річчя. Пам'ятний знак споруджено у вигляді книги, на якій викарбувано інформацію про історію написання Конституції та її повну назву українською і латинською мовами.
