2.3.2 Загальна структура державного управління відходами
Основною причиною несприятливої ситуації є відсутність в Україні системи управління промисловими відходами, заснованої на принципах раціонального природокористування і екологічного благополуччя екосистеми в цілому і людей як її складової частини, яка базується на сучасних технологіях.
Термін «система управління промисловими відходами» (СУПВ) в законодавчій базі України і нормативно-методичних документах відсутній.
Система управління відходами – це частина загальної системи управління (у масштабі країни, регіону, промислового комплексу, або його структурного підрозділу), яка включає в свій склад організаційну структуру, діяльність по плануванню, обов’язки і відповідальність, практику, процедури, процеси і ресурси для формування, впровадження, досягнення, аналізу і актуалізації політики у сфері поводження з відходами.
«Політика у сфері поводження з відходами» – це заява про свої наміри і принципи, що забезпечує основу для діяльності в області поводження з відходами і можливості встановлення цілей і завдань в області поводження з відходами.
Основними пріоритетами державної системи управління відходами мають бути: 1) мінімізація утворення відходів за рахунок впровадження маловідходних технологій і виробництв; 2) підвищення ступеня використання відходів як вторинної сировини, їх переробка з метою вилучення корисних компонентів і знешкодження; 3) зменшення і запобігання ризику негативного впливу відходів на природне середовище і здоров’я населення; 4) підвищення ефективності управління відходами, виконання вимог законодавства і, насамперед, - поліпшення економічного механізму системи управління небезпечними і ресурсно-цінними відходами.
Проблема відходів має ресурсний і екологічний аспекти – відходи як джерело ресурсів і відходи як екологічно небезпечний чинник. Тому цілі ресурсного і екологічного напрямів при вирішенні цієї проблеми мають бути взаємопов’язані в технічній політиці і стратегії управління відходами. Повинна домінувати єдина генеральна мета створення екологічно безпечних ресурсозберігаючих маловідходних виробництв, заснованих на перебудові матеріальних потоків з включенням відходів у ресурсоспоживання і мінімізації утворення відходів з подальшим їх екологічно безпечним використанням або похованням.
Основний напрям політики у сфері поводження з відходами – підвищення рівня екологічної безпеки регіонів України за рахунок зменшення утворення і накопичення відходів і обмеження їх шкідливого впливу на НС і здоров’я людей.
Загальна структура державного управління. Управління діяльністю у сфері поводження з відходами здійснюється через систему державних органів, до яких відносяться: центральні органи законодавчої і виконавчої влади, регіональні органи управління, органи місцевого самоврядування і їх виконавчі органи. Підприємства, що генерують відходи, підприємства по їх утилізації і похованню виступають при цьому як об'єкти управління. У системі управління відходами виділяються чотири ієрархічні рівні.
Організаційна структура державного управління діяльністю у сфері поводження з відходами показана на рис. 2.3.
Перший рівень управління
Центральні органи законодавчої і виконавчої влади здійснюють пряме і непряме управління відходами. Непряме регулювання здійснюється в процесі управління всією господарською діяльністю. Пряме управління забезпечується через спеціальні законодавчі і нормативні акти.
Президент України регулярно впливає шляхом видання Указів, які можуть стосуватися тих або інших аспектів поводження з відходами, що вимагають невідкладного рішення.
Верховна Рада України здійснює законодавче забезпечення діяльності у сфері поводження з відходами, визначає державну політику і стратегічні цілі в цій сфері.
Кабінет Міністрів України здійснює організацію виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади щодо практичної реалізації законів, інших нормативних актів, правових розпоряджень, оперативного і динамічного керівництва у сфері поводження з відходами. У компетенцію КМУ у сфері поводження з відходами входить:
|
Президент України |
|||||
Кабінет Міністрів України |
||||||
|
||||||
Міністерство екології та природних ресурсів України |
Міністерство охорони здоров'я України |
Мінекономіки України |
Місцеві держ. адміністрації |
1
рівень
|
||
|
||||||
Місцеві органи Мінекоресурсів України |
Місцеві підрозділи санепідслужби |
Місцеві підрозділи др. спеціально уповноважених органів |
Спеціалізовані підрозділи , відділи місцевих держ. адміністрацій |
|||
|
||||||
Підприємства, що генерують відходи |
Підприємства по переробці та утилізації |
Об'єкти по похованню відходів |
||||
|
|
|
||||
Фонди охорони НПС |
Біржі сировини та ВМР |
Громадські організації |
||||
Верховна
Рада України
Рис. 2.3 – Структура державного управління відходами.
- реалізація державної політики і стратегії у сфері поводження з відходами на основі поєднання економічних і екологічних імперативів;
- створення систематизованої нормативної і правової бази, а також забезпечення організаційно-економічних основ для реалізації державної політики і виконання міждержавних угод у сфері поводження з відходами;
- розвиток інфраструктури і інноваційних механізмів для здійснення економічно доцільної утилізації і екологічно безпечного видалення відходів;
- визначення порядку стягування зборів за розміщення відходів;
- визначення порядку встановлення лімітів на утворення і розмі-щення відходів;
- координація діяльності місцевих органів управління у сфері поводження з відходами, виходячи з державних і регіональних інтересів;
- визначення порядку обліку утворення, утилізації і видалення відходів, здійснення операцій у сфері поводження з ними, а також виявлення безгосподарних відходів;
- встановлення переліків окремих видів відходів як вторинної сировини і небезпечних відходів, поводження з якими підлягає державному регулюванню;
- забезпечення створення об'єктів для поховання небезпечних відходів, які не підлягають знешкодженню і утилізації;
- організація підготовки фахівців з питань, що стосуються управління утворенням відходів і поводженням з ними;
- забезпечення участі України в міжнародній співпраці у сфері поводження з відходами.
Законодавством України вводиться категорія спеціально уповнова-жених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Ними є Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів) і його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.
Міністерство екології та природних ресурсів України здійснює свої повноваження через державні управління екологічної безпеки в областях, містах Києві і Севастополі, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади в області екологічної безпеки Автономної Республіки Крим (АРК), інспекції, науково-дослідні і навчальні установи, інші підприємства, установи, що відносяться до сфери його управління.
У задачі Міністерства екології та природних ресурсів України входить реалізація державної політики, здійснення нормативно-правового регулювання у сфері поводження з відходами, державний контроль за дотриманням вимог законодавства, виконанням правил, норм, нормативів, стандартів у цій сфері і проведення екологічної експертизи.
Міністерство екології та природних ресурсів України здійснює комплексне управління і регулювання у сфері поводження з відходами, координує відповідну діяльність інших органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, встановлює норми і правила, розробляє і впроваджує економічний механізм управління відходами і виконує інші функції, визначені законодавством.
Міністерство екології та природних ресурсів України в межах своїх повноважень має право видавати накази, організовувати і контролювати їх виконання. Рішення міністерства щодо сфери поводження з відходами, видані в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевими органами самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності) і громадянами.
Державна санітарно-епідеміологічна служба (СЕС) України здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства. Метою нагляду є попередження, виявлення, зменшення або ліквідація шкідливого впливу відходів на НС і здоров'я людини під час їх утворення, збору, транспортування, збереження, обробки, утилізації, видалення, знешкодження і поховання. До складу СЕС входять органи, установи, організації санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, відповідні підрозділи інших міністерств і відомств, визначених законодавством.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, згідно Ухвалі Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. «Про Програму використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року», здійснює програмне забезпечення діяльності у сфері використання відходів виробництва і споживання. В рамках виконання програми Міністерство економічного розвитку і торгівлі України організовує і координує роботу міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, Кабміну АРК, обласних, – Київською і Севастопольською міських – держадміністрацій, підприємств, установ, організацій з питань використання відходів, розробляє і впроваджує відповідні нормативно-правові і методичні документи.
Інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами виконують функції з управління відходами в межах своєї компетенції, визначеної відповідними законами України.
Другий рівень управління
Державні органи виконавчої влади на місцях, що контролюють виконання законодавчих і нормативних актів, займаються видачею і обліком дозволів і ліцензій, перевіряють проекти і погоджують ліміти на утворення і розміщення відходів, ведуть банк виданих лімітів, перевіряють нарахування і виплати за забруднення НС, ведуть регіональні реєстри об'єктів утворення, обробки, утилізації і розміщення відходів, проводять моніторинг стану НС, збирають і обробляють первинну звітність.
Третій рівень управління
Державні органи екологічної і санепідбезпеки на місцях здійснюють державний контроль над третім рівнем управління: підприємствами – виробниками промислових відходів; спеціалізованими підприємствами по збору, транспортуванню, переробці і утилізації відходів; спеціалізованими підприємствами по знешкодженню і похованню відходів.
На цьому рівні управління відходами відбувається в рамках груп підприємств, консорціумів, компаній і може здійснюватися за наступними напрямами:
переробка і повне повернення відходів, що утворилися, у виробничий цикл самого підприємства для виробництва основної або допоміжної продукції;
переробка і передача відходів на спеціалізоване підприємство по знезараженню і похованню;
переробка відходів до необхідних кондицій вторинних матеріальних ресурсів (ВМР) і передача для реалізації на ринку через біржу або безпосередньо підприємствам;
комбіноване рішення.
Четвертий рівень управління
До четвертого рівня управління відносяться: біржа сировини і ВМР; фонди охорони НС; громадські організації.
На цьому рівні управління здійснюється в рамках одного підприємства або підрозділу підприємства адміністрацією підприємства. Суб'єктом управління (обличчям що ухвалює рішення) є керівництво підприємства, управляючі дії зазвичай носять адміністративний характер практично у тому ж наборі варіантів, що у попередньому випадку.