2. Науковий стиль, його призначення, мовні особливості й різновиди. Найтиповіші наукові тексти. Анотація. Рецензія. Тези. Конспект. Реферат.

НС використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової та дослдіницької діяльності. НС обслуговує потреби науки, навчання й освіти; основна ф-я пізнавально-інформатина, доповнена ф-ю доказовості. Призначення: систематизація знань про світ; повідомлення про результати досліджень; доведення теорій; обгрунтування гіпотез, класифікація; роз’яснення явищ; представлення наукових даних суспільству.

Підстилі:

-власне науковий (монографії, наукові статті, наукові доповіді, повідомлення) – призначення – об’єктувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-сентичного перероблення даних,

-науково-популярний (виклад наукових даних для нефахівів – книги, статті у журнал не для спеціалістів) – характерний використанням елементів художнього та публіцистичного мовлення, з метою зацікавлення читача,

-науково-навчальний (підручники, тексти лекцій, навчальні посібники) – головна риса – доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення усня, послідовність уведенням термінологічної лексики. .

Основні ознаки – ясність і предметність тлучачень; логічна послідовність і довідність викладу; узагальнення понять і явищ; об’єктивний аналіз; точність і лаконічність висловлювань; аргументація і переконливість тверджень; однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень; докладні висновки.

Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і окреслені: значною кількістю наукової термінології; наявністю схем, таблиць, графіків, діаграм, мап, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і позначок; оперування абстрактними, переважно чужомовними словами; уживанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних слополук; залучеванням цитат і посилань на першоджерела; здебільшого відсутністю авторської індивідуальної манери й емоційно-експресивної лексики; наявністю виразної композиційної структури тектсу; наявністю дієслівних форм; значну роль відіграють дієприкметникові й дієприслівникові звороти, які додатково окреслюють дії, предмети та явища; специфічною монологічністю текстів; переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів.

Анотація - короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тозо.

Рецензія – публікація, в якій обговорюється та оцінюється літературний чи науковий твір, театральна вистава, фільм, виставка.

Тези – коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо.

Конспект – стислий писаний виклад чого-небудь.

Реферат – це одна з найбільш широко розповсюджених письмових форм отримання інфорвації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці інформації у короткий термін відібрати потрібну спеціалісту інформацію.

3. Поняття “літературна мова”, “офіційна мова”, “державна мова”.

Державна мова – закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадських оганах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики.

У КУ, яку прийнято 28 червня 1996 року, записано:

Стаття 10

Державної мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на свій території України.

Державною в Україні може бути лише літературна українська мова.

Літературна мова – це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемному так і в усному різновидах, що обслуговує культерне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей.

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному мовленні, їм властиві основні загальномовні норми, проте кожна з них має і свої властивості, що пояснюються специфікою функціонування літературної мови в кожній із форм.

Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності.

Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.

Основоположником сучасної укр літературної мови вважають Тараса Шевченка, який відібрав з народної мовної скарбниці багаті лексико-фразеологічні шари, відшліфував орфоепічні й граматичні норми, поєднав її різнотипні стильові засоби в єдину чітку мовностилістичну систему – укр мова стала придатною для вираження найскладніших думок і найтонших почуттів – вивів укр мову на рівень високророзвинених європейськх мов, відкрив перед нею необмежені перспективи дальшого розвитку.

Офіційна мова – мова, якій у державні чинним законодавством надано спеціального статусу.