17. Вимоги до тексту документа.

Текст документу – це змістована єдність речень, побудованих за усталеними правилами мови і розміщених відповідно до композиції документа. Текст повинен складатися з логічних компонентів: вступ – обгрунтування причини написання документу, основна частина – розкриття змісту питання, проблеми, наведення фактів, доказів, висловлення міркувань, пояснення, висновок – пропозиції щодо розв’язання проблеми, що виникли, чи питання, яке розглядається.

Структурна будова документів неоднакова і залежить від їх різновиду, призначення і змісту.

Готуючи текст документа, необхідно дотримуватися таких правил:

1 дотримуватися послідовності викладу матеріалу.

2 віддавати перевагу простим реченням.

3 використувати різнотипні склдані речення переважно двокомпонентної будови.

4 дотримуватися прямого порядку слів у реченнях.

5 обмежено використання вставні конструкції.

6 вживати дієприслівникові звороти на початку речення.

7 вживати стандартизовані словосполучення і типові мовні кліше.

8 вживати складноскорочені слова, утворені за загальномовними правилами.

9 вживати загальноприйняті й усталені у мові графічні скорчоення.

10 використовувати формули ввічливості відповідно до ситуації спілкування.

11 не обтяжувати текст словами іншомовного походження, віддавати перевагу власне українським відповідникам.

18. Публіцистичний стиль. Головні ознаки публіцистичного стилю.

Публіцистичний стиль мовлення використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їх емоційним забарвленням.

Метою публіцистичного стилю стає викладення та з'ясування певних соціально-політичних та філософських проблем, вплив на читачів або слухачів, агітація та пропагування суспільно-політичних та освітніх ідей у газетах і журналах, по радіо і телебаченню, під час мітингів і зібрань.

Публіцистичний стиль потребує попереднього відбору певних мовних засобів та матеріалу.

Звичайною формою реалізації публіцистичного стилю є усний або друкований монологом.

У цьому стилі можуть використовуватись і нормативна лексика, високі, урочисті слова і фразеологізми, емоційно забарвлені лексеми, вигуки, частки, нескладні синтаксичні конструкції, риторичні запитання, окличні інтонації, повтори. Відповідно до провідного завдання цього стилю у ньому часто використовуються політичні та морально-етичні слова і фразеологізми.

Формою реалізації для публічного стилю може бути промова, стаття, памфлет, гумореска.

Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

Основне призначення:

-інформаційно-пропагандистськими методами розв'язувати важливі актуальні, животрепетні суспільно-політичні проблеми,

-активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до потреби зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові,

-пропаганда певних думок, переконань, ідей, теорій та активна агітація, щоб утілити їх у повсякдення.

Основні ознаки:

-доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал),

-поєднання логічності доводів і полемічності викладу,

-поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, виклад наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю,

-наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,

-наявність художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол

Основні мовні засоби:

-синтез складників наукового, офіційно-ділового, художнього й розмовного стилів,

насичення лексики суспільно-політичними й соціально-економічними термінами, закликами, гаслами,

-використання багатозначної образної лексики, емоційно-оцінних слів, експресивних сталих словосполук, перифраз,

-уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів,

-використання чужомовних суфіксів -іст (-ист), -атор, -ація тощо, префіксів псевдо-, нео-, супер-, інтер- тощо,

-різні типи питальних, окличних та спонукальних речень, зворотний порядок слів, складні речення ускладненого типу з повторюваними сполучниками та інше,

влучні афористичні, інтригуючі заголовки.

Підстилі:

-власне публіцістичний (газети, журнали, телебачення, радіо),

-художньо-публіцистичний (памфлети, фейлетони, нариси),

-науково-публіцистичний (науково-критичні статті, огляди).