35. Обстеження подр. Пари при непл. Шлюбi.Сучаснi принц. I мет.Лiк. Жiноч. Неплiдностi

Алгоритм обстеження подружньої пари, що страждає безпліддям/1.Співбесіда з лікарем.Бесіда про стан здоров'я, про перенесенні захворювання, операції, шкідливи звички, професійні шкідливісті.2. Гінекологічний огляд.3.Консультації спеціалістівІндивідуально за показами можуть бути призначені консультації інших фахівців: терапевта, ендокринолога, невропатолога та ін.4.Аналіз крові.В інтересах майбутнього маляти подружжю необхідно здати аналіз крові для визначення антитіл до (RW), токсоплазмозу, гепатиту B, (ВІЛ).5.Ультразвукове дослідження (УЗД). УЗД органів малого тазу через передню черевну стінку дає гарну оглядову картину органів малого тазу, за допомогою вагінального датчика можна детально розглянути їх структуру.6.Базальна температура.Для контролю овуляції (виходу зрілої яйцеклітини з яєчника) здійснюють вивчення графіка змін базальної температури за три менструальні цикли. Базальна температура вимірюється зранку, не встаючи з ліжка в той самий час у піхві чи прямій кишці протягом менструального циклу. Якщо овуляція відбувається, гормон жовтого тіла прогестерон викликає підвищення базальної температури на 0,4-0,5 градуса в другій половині циклу не менш 10 днів. Якщо підвищення температури немає чи воно короткочасне, необхідно подальше дослідження рівня статевих гормонів. Необхідно відзначати на графіку усі види лікування, одержувані з приводу безплідності. Це дозволяє оцінити реакцію яєчників на проведене лікування.7.Аналіз сперми.Показником репродуктивної функції чоловічої статевої системи служить аналіз сперми. Чоловік збирає сперму, одержану шляхом мастурбації, у стерильну ємність. Перед цим необхідно сексуальна помірність протягом 3-5 днів і відмовлення від алкоголю протягом тижня.8.Спеціальні гормональні дослідження.Включають визначення рівня прогестерону, естрогенів, фолікулостимулюючого та лютеїнізіруючого гормонів, пролактину і т.д.9.Гістеросальпінгографія.Для оцінки прохідності і функціонального стану маткових труб, виявлення патології порожнини матки (фіброматозні вузли, поліпи) проводять рентгенівське дослідження матки і труб – гістеросальпінгографію.10. Діагностична лапароскопія. Для огляду органів черевної порожнини і малого таза (утому числі матки, яйників, маткових труб) роблять діагностичну лапароскопію. Це операція, під час якої через маленький розріз (близько 1 см) у черевну порожнину пацієнтки вводять інструмент, оснащений оптикою. Це дослідження подає інформацію про стан труб, їх прохідність, наявність злук, вогнищ ендометріозу, фіброматозних вузлів.11. Проба на сумісність. Це дослідження здійснюється за 2 доби до передбачуваної овуляції і не пізніше, ніж через 6 годин після статевого акту. Досліджується крапля слизу з каналу шийки матки під мікроскопом з визначенням у ній кількості активних сперматозоїдів. У нормі велика кількість сперматозоїдів проникає в слиз і зберігає рухливість. При імунологічній несумісності чи при порушенні властивостей цервікального слизу (після операцій на шийці матки, при гормональних порушеннях) сперматозоїди в препараті не виявляють.

Лiкування: Лікування порушень овуляції

При таких порушеннях існує ризик виникнення раку яєчників і синдрому гіперстимуляції яєчників (СГСЯ). З погляду клініки можливі два шляхи: довгострокове лікування або короткострокова стимуляція яєчників.Тривала стратегія

Припускає відновлення нормального овуляторного циклу за допомогою зміни стилю життя (корегування недостатньої або надмірної ваги), або тривалого лікування ендокринних захворювань (гіперпролактинемії, гіпертироідизма). Тривале лікування не впливає на частоту викиднів і зачаття двійнят.Короткострокова стимуляція яєчників

Використовуються лікарські препарати трьох типів: антиестрогени, що призначаються у вигляді імпульсних інфузій; ГнРг і різні препарати людських гонадотропінів, а саме: менопаузальний гонадотропін людини (лМГ), очищений ФСГ самостійно або в комбінації з лМГ; ФСГ високого очищення, виділений з сечіМікрохірургія

В теперішній час головним показанням для проведення мікрохірургії є операція по відновленню фертильності після перев'язки маткових труб.МакрохірургіяКоли безпліддя викликано наявністю великих інтрамуральних лейоміом або субсерозних міом, їх видалення проводиться методами макрохірургії. Проте при внутрішньоматкових перегородках або підслизистих фіброїдах надають перевагу лікуванню ендоскопічними методами, такими як гістероскопічна електрорезекція.Хірургічне лікування синдрому пoлікістозних яєчників

Для індукції овуляції у пацієнтів з синдромом пoлікістозних яєчників (СПКЯ) використовують клиновидну резекцію яєчників, яку виконують методом лапаротомії або лапароскопії. Лазерна хірургіяЗастосовуються декілька видів лазерних променів. У гінекології дотепер використовувалися тільки СО2, Yag і аргоновий лазер. Лазерні промені можуть використовуватися в комбінації з гістероскопією і лапароскопією

Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ)Редукція числа ембріонів /Використання донорських оoцитів (ДО/)Сурогатне материнство /Консервація сперміїв, яйцеклітин і ембріонів.Запліднення ін вітро (ЗІВ)Методика ЗІВ включає аспірацію ооцитів яєчників безпосередньо перед овуляцією, услід за цим проводиться запліднення ін вітро сперміями і перенесення одержаного ембріона в матку. Таким чином, за допомогою цієї процедури гамети обминають непрохідні маткові труби. В ході процедури можливі різні маніпуляції з ооцитами, сперміями і ембріонами.Стимуляція яєчників. Для стимуляції яєчників використовуються наступні препарати:

• кломіфена цитрат самостійно або в комбінації з ФСГ (вживані одночасно або послідовно)

• лМГ

• очищений ФСГ самостійно, або в поєднанні з лМГ

• ФСГ високого очищення, одержаний з сечі (Ноwles і ін., 1994; Wikland і ін., 1994)

• Рекомбінантний ФСГ (Devroey і ін., 1994b).

Отримання ootsytov. Першим і раніше найбільш часто використовуваним методом отримання ооцитів є лапароскопія, яка виконується по стандартній методиці, що передбачає пункції черевної стінки в трьох місцях, виконуються під загальною анестезією Запліднення Запліднення звичайно проводять через 1-6 годинників після отримання ооцуитів; до кожного ооцита додають 50-100000 активно рухомих сперміїв. Через 16-18 годин після запліднення ооцити досліджують з метою виявлення запліднених яйцеклітин з двома або трьома пронуклеусами, які можуть утворитися при поліспермному заплідненні. Перенесення ембріонів. Ця процедура звичайно виконується через 48-72 години після отримання ооцитів, коли ембріони знаходяться на стадії дроблення 4-8 бластомірів. Для перенесення ембріонів з успіхом використовують багато різноманітних катетерів.