
- •1. Зовнішні статеві органи
- •2. Внутрішні статеві органи
- •3. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах у різні вікові періоди
- •4.Сучасні знання про менструальну функцію. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи. Роль гормонів, бар
- •5. Загальні та спеціальні методи обстеження гінекологічних хворих. Особливості збирання спеціального гінекологічного анамнезу.
- •6. Методи функціональної діагностики стану яєчників. Ендоскопічні методи дослідження.
- •7. Класифікація розладів менструальної функції.
- •8. Аменорея. Класифікація. Методи діагностики та лікування.
- •13Нейроендокринні синдроми в гінекології
- •15Аномалії положення жіночих статевих органів.Лікування і профілактика
- •16 Вади розвитку жіночих статевих органів. Реконструктивні операції
- •17Поняття про кісту та кістому яєчників. Класифікація пухлин яєчників.Клініка, діагностика, лікування.
- •21.Рак шийки матки.Класифікація,клініка,діагностика, лікування.
- •22. Рак тіла матки. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування.
- •23.Рак яєчника. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування.
- •24.Трофобластичні захворювання. Діагностика Лікування.
- •25. Етіологія,патогенез,класифікація запальних захворювань жін..Стат.Органів. Особливості перебігу в ранні вікові періоди.
- •26. Запальні захворювання неспецифічної етіології.
- •27. Захв.,що пре.Стат.Шляхом
- •28.Генітальний кандидоз
- •29. Генітальний герпес
- •30.Бактеріальний вагіноз
- •31 Туберкульоз жіночих статевих органів.
- •33.Позаматкова вагiтнiсть.Ет.Патоген.Клiн. Невiдкл. Доп.
- •34.Причини жiночоii чоловiчоi неплiдностi.Форми жiночого неплiддя
- •35. Обстеження подр. Пари при непл. Шлюбi.Сучаснi принц. I мет.Лiк. Жiноч. Неплiдностi
- •36. Протизаплiднi засоби. Класифiк. Мех дii, та ефективн. Сучасних протизаплiдних
- •39. Сучасні аспекти контрацепції. Клас., мех. Дії та ефективність сучасних протизаплідних засобів.
- •40. Ендоскопічні методи лікування патології придатків матки, безпліддя,фіброміом,ендометріозу.
- •41.Гінекологічні захворювання дітей та підлітків.
- •42. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
1. Зовнішні статеві органи
Жіночі статеві органи поділяють на зовнішні і внутрішні. Межею між ними є дівоча пліва (hymen).
До зовнішніх статевих органів (genitaha extema, vulva) належать лобковий горб, великі і малі статеві губи, клітор, присінок піхви.
Лобковий горб (mons pubis) — багате на підшкірну жирову клітковину підвищення, що міститься спереду і вище лобкового зчленування. У жінок волосистість на лобку обмежена вгорі горизонтальною лінією. До досяг¬нення дівчинкою статевої зрілості волосся на лобку немає; у клімактерич¬ному періоді та менопаузі волосся починає рідшати.
Великі статеві губи (labia majora pudendi) — дві поздовжні складки шкіри, що оточують з боків статеву щілину. Спереду вони переходять у шкіру лобкового горба, ззаду з'єднуються, утворюючи задню спайку (comissura labiorum posterior). Простір між задньою спайкою та анусом на¬зивається акушерською промежиною (perineum). Висота її у більшості жінок становить 3-4 см. Якщо висота промежини більша 4-х см, її називають висо¬кою, якщо менша 3-х см — низькою. Промежина є ділянкою розташування м'язів тазового дна, які виконують функцію підтримуючого апарату матки.
У товщі задньої третини великих статевих губ містяться великі присінкові {вестибулярні, або бартолінові) залози (glandulae vestibulares majores). Їхні розміри досягають 10-15 мм завдовжки та до 6-8 мм завширш¬ки. Це альвеолярно-трубчасті залози, при статевому збудженні вони виді¬ляють секрет, що зволожує вхід у піхву. Вивідні протоки бартолінових за¬лоз відкриваються у борозенці між малими статевими губами та дівочою плівою. При запальних захворюваннях бартолінових залоз, зокрема при го¬нореї, навколо зовнішніх отворів вивідних проток з'являється гіперемія.
Малі статеві губи (labia minora pudendi) — пара шкірних складок, розміщена паралельно до великих статевих губ. Спереду вони з'єднуються в ділянці клітора, утворюючи його вуздечку та крайню плоть, ззаду злива¬ються з великими статевими губами.
Клітор (clitoris) — невелике конусоподібне утворення, що складаєть¬ся з двох печеристих тіл. Завдяки великій кількості нервових закінчень, які містять клітор та статеві губи, вони є органами статевого чуття.
Присінок піхви (vestibulum vaginae) обмежений з боків малими статеви¬ми губами, спереду — клітором, ззаду — задньою спайкою, зсередини — дівочою перетинкою. Сюди відкриваються вивідні протоки бартолінових залоз та зовнішній отвір сечівника.
Сечівник (urethra) у жінки має довжину 3-4 см, межує з передньою стінкою піхви, має два сфінктери — зовнішній та внутрішній. Зовнішній отвір його знаходиться на 2-3 см нижче клітора.
Дівоча пліва (hymen) — це сполучнотканинна перетинка, що закриває вхід у піхву в незайманих дівчат. Отвір дівочої пліви може мати різну форму, іноді таких отворів є два. Якщо перетинка не має отвору – це перешкода відтоку менструальної крові. Під час першо¬го статевого на місці дівочої перетинки залишаються гіменальні сосочки (саruncula hymenalis), а після перших пологів — миртоподібні сосочки (caruncula myrtiformis).
Кровопостачання зовнішніх статевих органів здійснюється гілка¬ми внутрішньої статевої артерії (a.. pudenda interna) і частково — стегно¬вої. Внутрішня статева артерія (a. pudenda intema) — парна судина, що відходить від a. iliaca intema.
Основними колектора¬ми лімфи від зовнішніх статевих органів є пахвинні лімфатичні вузли.