9. Лікування

Необхідно своєчасно виявити і усунути причину отруєння, виключити із раціону підозрілі корми.

Найкращим лікарським препаратом при гострому отруєнні являється 1% розчин метиленового синього в дозі 0,01 – 0,02 г/кг маси тварини або хромосмон ( 1% розчин метиленового синього в 25% розчині глюкози ) в дозі 0,25 – 0,5 мл/кг маси тіла. Він сприяє перетворенню метгемоглобіну в оксигемоглобін. Покращення стану спостерігається через 10 – 15 хв.

Показано також внутрішньовенне введення:

• 40% розчину глюкози в дозі 100 -150 мл;

• розчину аскорбінової кислоти в дозі 0,1 мл/кг маси тіла;

• 30% розчину натрію тіосульфату великим тваринам до 100 мл, свиням 15 – 20 мл, телятам до 30 мл;

• 5% розчин унітіолу в дозі: великим тваринам до 500 мл, дрібним жуйним до 150 мл, краще разом з глюкозою;

Для симптоматичного лікування використовують: кофеїн-бензоат натрію, ефедрину гідрохлорид,коразол,кордіамін в терапевтичних дозах.

З метою нормалізації функції шлунково-кишкового тракту всередину вводять 10% розчин цукру в дозах: ВРХ та коням – 3 л, ДРХ – 1 л з додаванням 1% розчину оцтової кислоти в дозах 200 і 100 мл відповідно.

У лікуванні собак та котів перш за все проводять промивання шлунку та кишечнику за допомогою розчину перманганату калію або слабкий розчин метиленового синього. Після чого всередину задають 2 – 3 рази на добу «Ентеросгель».

Призначають сольові проносні. Як антидот внутрішньовенно вводять 1% водний розчин метиленового синього в дозі 0,5 – 1 мл/кг або хромосмон ( 0,3 – 0,5 мл/кг ); 5% водний розчин аскорбінової кислоти – 0,2 мл/кг; 1% розчин аскорбінової кислоти на 20 – 40% розчині глюкози – 0,3 мл/кг; 30% водний розчин натрію тіосульфату (крапельно) - 0,3 мл/кг маси тіла.

Для симптоматичної терапії використовують серцеві, антимікробні, в’яжучі, обволікаючі та інші симптоматичні засоби в терапевтичних дозах.

За хронічного отруєння в раціон необхідно додати корми, що багаті на магній, каротин, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В, токоферол. Показані антигістамінні препарати.

РЕЦЕПТИ:

Корові живою масою 400 кг при отруєнні нітратами та нітритами:

а) Rp.: Olei Ricini 40,0

D. t. d. № 4

S.: Всередину. Один раз на день з кормом.

б) Rp.: Solutionis Glucosi 40% - 20,0

D. t. d. № 5 in ampullis

S.: Внутрішньовенно. На одне введення.

в) Rp.: Solutionis Methyleni coerulei 1% - 100,0

D. S.: Внутрішньовенно.

г) Rp.: Solutionis Natrii thyosulfatis 30% - 50,0

D. S.: Внутрішньовенно. На одне введення.

д) Rp.: Solutionis Corazoli 10% - 1,0

D. t. d. № 20 in ampullis

S.: Внутрішньом’язево. По 5 ампул один раз на добу. Протягом

чотирьох днів. [ 7, 9, 12, 14 ]

10. Профілактика отруєнь

Для одержання якісної продукції та надійної профілактики отруєнь тварин нітратами та нітритами необхідно суворо дотримуватись наступних вимог:

• Перед закупівлею та згодовуванням тваринам сіна та інших кормів необхідно провести хіміко-токсикологічні дослідження;

• Необхідно змішувати корми з вищим вмістом нітратів з кормами, в яких міститься незначна їх кількість;

• Для зниження загрози отруєння потрібно спочатку згодовувати тваринам зерно ( концентрат ) і лише тоді давати корм, який містить нітрати;

• Під час сінокосу необхідно зрізати лише верхню частину рослини ( щоб у корм потрапляла незначна кількість рослин із стеблами );

• Потрібно використовуати продукти, які містять пропіонові бактерії, оскільки це може посилити мктаболізм нітратів у рубці і знизити ризик отруєння;

• Забезпечувати зберігання, використання азотних добрив в умовах, які б гарантували відсутність контакту їх з тваринами, кормами та джерелами водопою;

• Джерела питної води не повинні знаходитися поблизу гноєсховищ та ділянок, куди вивозиться рідкий гній;

• Траву з площ, политих водою, яка містить нітрати, можна згодовувати лише через 14 днів після поливу;

• Ділянки лук та пасовищ, які були оброблені азотними добривами, використовувати для випасу тварин лише після випадіння тривалого дощу;

• Голодним тваринам небезпечно згодовувати зелену масу бобових трав з підвищеним вмістом нітратів;

• Сумарна добова доза нітратів питної води не повинна перевищувати:

- для бугаїв-плідників – 0,1

- кнурів-плідників – 0,05

- корів і свиноматок – 0,2

- молодняку – 0,3

- коней – 0,4

- кролів та курей – 0,5 г/кг маси тіла.

Загальний вміст нітратів у добовому раціоні молочних корів не має перевищувати 20 г.

Власникам собак та котів необхідно суворо контролювати вміст нітратів і нітритів у кормах та воді. При згодовуванні продуктів, які містять нітрати, потрібно складати раціон таким чином, щоб добова доза в ньому та воді не перевищувала 0,2 – 0,4 г/кг маси тіла. Окрім цього, раціон повинен бути збалансований по всім поживним речовинам, а особливо по вуглеводам, вітамінам А, Е, та С, незамінним амінокислотам і мікроелементам – кобальту, сірці та ін.

ТАБЛИЦЯ №3

Максимально допустимі рівні нітратів та нітритів в кормах для сільськогосподарських тварин:

Вид корму або сировини	Мг/кг натурального продукту
	Нітрати	Нітрити
Комбікорм для ВРХ, свиней, птиці	500	10
Зернофураж і продукти переробки зерна	300	10
Макуха, шроти	200	10
Сировина тваринного походження (м’ясо-кісткове та рибне борошно, сухе молоко)	250	10
Дріжджі кормові, гідролізні (БВК)	300	10
Трав’яне борошно	2000	10
Меляса, патока	1500	10
Хвойне борошно	1000	10
Жом буряковий, сухий	800	10
Грубі корми (сіно, солома)	1000	10
Зелені корми	500	10
Силос ( сінаж)	500	10
Буряки кормові	2000	10
Картопля	300	10