- •Від автора
- •Фольклор, або усна народна творчість
- •Фольклорні роди (за о.М.Авраменком)
- •Народний ліро-епос
- •Дума про Марусю Богуславку
- •Маруся Чурай
- •Вислови про пісні
- •Тести. Фольклор
- •30. Розташуйте уривки з народних пісень у порядку їх виконання:
- •31. Розташуйте уривки з народних пісень у порядку їх виконання:
- •32. У якому жанрі пісень наявні мотиви стрибання через багаття, ворожіння на вінках?
- •33. У якому жанрі календарно-обрядових пісень уславлюється народження Ісуса Христа?
- •34. Поєднайте зображення з уривком із пісні, який його ілюструє.
- •41. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.
- •42. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.
- •43. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.
- •44. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.
- •102. Встановіть відповідність між рядками із твору та його назвою.
- •103. Встановіть відповідність між рядками із твору та його назвою.
- •104. Встановіть відповідність між рядками із твору та його назвою.
- •105. Встановіть відповідність між рядками із твору та його жанром.
- •106. Встановіть відповідність між рядками із твору та його жанром.
- •107. Встановіть відповідність між рядками із твору та його жанром.
- •108. Встановіть відповідність між рядками із твору та його жанром.
- •109. Встановіть відповідність між зображенням та назвою твору.
- •110. Морозенко із однойменної історичної пісні – це:
- •111. Героїня народної думи «Маруся Богуславка» прославилася тим, що:
- •112. Зображений на фотографії політичний і військовий діяч є героєм твору:
- •Давня література Періодизація давньої української літератури (за Авраменком о.М.)
- •Доба монументального стилю Відомі літописи Київської Русі
- •«Повість минулих літ»
- •Повість минулих літ
- •Про заснування Києва ( іі пол. V (?) ‒ перша третина VI ст. (?)
- •Про напад хозарів (близько 893 року?)
- •Про помсту княгині Ольги
- •Тести. Давня література. «Повість минулих літ»
- •«Повість минулих літ»
- •42. Встановіть відповідність між реплікою і дійовою особою, якій вона належить.
- •Доба орнаментального стилю «Слово про похід Ігорів»
- •1985 За ухвалою юнеско відзначалося 800-річчя «Слова».
- •Словник
- •Переклади і переспіви «Слова про Ігорів похід»
- •Тести. Давня література. «Слово про похід Ігорів»
- •24. «Десять соколів на стадо лебедів» символізують:
- •36. Перша битва між половцями й русичами відбулася:
- •41. Скільки днів тривала битва на річці Каялі?
- •45. Зверненням до яких князів розпочинається «золоте слово» Святослава?
- •54. Хто «явить путь» князю Ігорю з полону?
- •58. Кого хотіли половецькі воєначальники «опутати красною дівицею»?
- •59. Встановіть відповідність між ілюстрацією та епізодом із «Слова про похід Ігорів».
- •60. Персонаж якого твору зображено на малюнку?
- •Українське бароко
- •Полемічна література
- •Поняття «полемічна література»
- •Книгодрукування в Україні
- •Григорій Сковорода
- •Творчий доробок Григорія Сковороди
- •Про переклади творів г.Сковороди
- •Байка «Бджола та Шершень» (байка 27)
- •Пісня 10. «Всякому місту звичай і права»
- •Цікаві факти із життя Григорія Сковороди
- •Філософські ідеї Сковороди
- •Крилаті вислови Григорія Сковороди
- •Тести. Життя й творчість Григорія Сковороди
- •33. Шершень, за г.Сковородою, – це образ людей, які:
- •34. Бджола, за г.Сковородою, – це образ людей, які:
- •36. У якому творі г.Сковорода звертається до хорта, мисливця і кота?
- •73. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
- •74. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
- •75. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
- •76. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
- •77. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
- •78. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
- •79. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
- •80. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
- •81. Персонаж якого твору зображено на малюнку?
- •82. Персонаж якого твору «Байок Харківських» г.Сковороди зображено на малюнку?
- •83. «Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд», - сказав Микола
- •Козацькі літописи
- •Мандрівні дяки
- •На відкритті пам’ятника і.Котляревському Про пам’ятник і.Котляревському в Полтаві
- •Про «Енеїду» і.Котляревського
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Опера «Енеїда»
- •Прислів’я й приказки в «Енеїді» і.Котляревського
- •« Наталка Полтавка»
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тести. Життя й творчість Івана Котляревського
- •У якому році народився і.Котляревський?
- •Представником якого художнього напряму є і.Котляревський?
- •Кого називають зачинателем нової української літератури?
- •Який твір с.Єфремов назвав «першою ластівкою українського національного відродження»?
- •Кого Еол хотів випустити на прохання Юнони?
- •Кого і.Котляревський в «Енеїді» назвав «дряпічкою»?
- •Про кого йдеться у наступних рядках:
- •133. Встановіть відповідність між подіями «Енеїди» та частиною, в якій вони відбуваються.
- •134. Встановіть відповідність між подіями «Енеїди» та частиною, в якій вони відбуваються.
- •У якому місті Петро був у театрі?
- •Якого українського гетьмана згадано у розмові про театр («Наталка Полтавка» і.Котляревський)?
- •Яку п’єсу дивився Петро у театрі?
- •Персонаж якого твору зображено на малюнку?
- •Персонаж якого твору зображено на малюнку?
- •Хто був автором п’єси, яку дивився Петро у театрі?
- •Григорій Квітка-Основ’яненко (засновник нової української прози / повісті, представник сентименталізму)
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тести. Життя й творчість Григорія Квітки-Основ’яненка
- •Встановіть відповідність між малюнком і назвою обряду:
- •Окремі українські літературні угруповання хіх століття Кирило-Мефодіївське братство (товариство)
- •Руська трійця
- •Тарас Шевченко (Кобзар) Основоположник нової української літератури, сучасної української літературної мови
- •Жінки у житті т.Г.Шевченка
- •Мистецька спадщина т.Г.Шевченка
- •Художні техніки, в яких працював т.Г.Шевченко
- •Акварель.
- •Олівець.
- •Твори про життя т.Шевченка
- •Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка в Оренбурзі
- •Цитатна характеристика персонажів
- •«Сон» («у всякого своя доля», 1844)
- •Уривки із твору, які варто пам’ятати
- •Дещо з історії
- •Уривки із твору, які варто запам’ятати
- •«До Основ’яненка»
- •«І мертвим, і живим»
- •«Заповіт» (1845)
- •Історія створення й видання «Заповіту»
- •«Заповіт» в музиці
- •«Мені однаково» (1847)
- •Окремі крилаті вислови із «Кобзаря»
- •Тести. Життя й творчість Тараса Шевченка
- •103. Ілюстрацією якого із творів т.Шевченка є подана картина?
- •237. Який край описано в рядках
- •299. Встановіть відповідність:
- •300. Встановіть відповідність:
- •301. Встановіть відповідність:
- •302. Встановіть відповідність:
- •303. Встановіть відповідність:
- •«Чорна рада»
- •Джерела
- •Проблематика
- •Головні персонажі
- •Значення в українській літературі
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тести. Життя й творчість п.Куліша
- •33. У творі «Чорна рада» п.Куліша яскраво виражені ознаки:
- •60. Хто хотів уночі зарізати я.Сомка?
- •61. Хто звелів посадити Іванця верхи на свиню й провезти по всьому Гадячу?
- •62. Гвинтовку називали князем, на думку Череванихи, бо:
- •66. Хутір Гвинтовки стояв недалеко від:
- •68. Княгиня прислала гостям … стьожки до комірів:
- •70. Який предмет гетьман дав Кирилові Туру?
- •71. Хто покарав і.Брюховецького?
- •86. Встановіть відповідність:
- •Оповідання «Максим Гримач» (твір співзвучний із «Марусею» г.Квітки-Основ’яненка)
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тести. Життя й творчість Марка Вовчка
- •20. Що плели у пана Максима Гримача?
- •22. Був Максим удовець, мав дві дочки... Жили вони в батька:
- •30. Коли Семен обіцяє Катрі повернутися:
- •Додатки Історична пісня «Зажурилась Україна»
- •Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»
- •Історична пісня «Максим козак Залізняк»
- •Історична пісня «За Сибіром сонце сходить»
- •Дума «Буря на Чорному морі»
- •Дума «Козак Голота»
- •Пісня Марусі Чурай «Ой не ходи, Грицю»
- •Українські кобзарі (Гомери України)
- •Життєпис Остапа Вересая
- •Життєвий і творчий шлях г.Сковороди
- •Вступ до збірки «Байки Харківські» г.Сковороди
- •Шевченко й Рівненщина
- •Шевченківський вірш
- •Відповіді до тестових завдань Фольклор
- •Давня література. «Повість минулих літ»
- •Давня література. «Слово про похід Ігорів»
- •Життя й творчість г.Сковороди
- •Життя й творчість і.Котляревського
- •Життя й творчість г.Квітки-Основ’яненка
- •Життя й творчість т.Шевченка
- •Життя й творчість п.Куліша
- •Життя й творчість Марка Вовчка
86. Встановіть відповідність:
|
Події роману «Чорна рада» |
|
Ілюстрація до твору |
1 |
Зустріч полковника Шрама із Т. Сурмачем |
А |
|
2 |
Оксана доглядає за пораненим Петром |
Б |
|
3 |
Зустріч полковника Шрама із Череванем |
В |
|
4 |
Двобій Петра із Кирилом Туром |
Г |
|
5 |
Кирило Тур приходить визволяти Я.Сомка |
Д |
|
|
|
Е |
|
Марко Вовчок (1833‒1907) – представник реалізму (романтизму)
Народилася
Марко Вовчок (літературний
псевдонім
Марії
Олександрівни Вілінської)
10 (22) грудня 1833р. в маєтку Єкатерининське
Єлецького повіту Орловської губернії
у збіднілій дворянській сім’ї.
Виховувалася в приватному пансіоні в
Харкові.
На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Д.І.Писарєва (пізніше ‒ видатного критика й близького друга письменниці). В салоні її тітки К. П. Мардовіної в Орлі збиралися відомі письменники й фольклористи. Там Марія познайомилася з майбутнім своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом Опанасом Марковичем (на фото), який відбував заслання в Орлі за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. Проживаючи в 1851 ‒ 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині, Марія Олександрівна досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу. Пізніше у Петербурзі (1859) вона вже як автор збірки «Народні оповідання» потрапляє в коло таких літераторів, як Т.Шевченко, І. Тургенев, М. Некрасов. По-дружньому прийняв письменницю також гурток українських культурних діячів у Петербурзі, зокрема колишні кирило-мефодіївці В. Білозерський, М. Костомаров, а також П. Куліш, який ще до того редагував і видавав її твори.
У 1859 ‒ 1867 рр. перебуває за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція). Після повернення з-за кордону Марко Вовчок зближується з видавцями «Отечественных записок» М. Некрасовим, М.Салтиковим-Щедріним, веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади.
Збірка перших творів Марка Вовчка, написаних у немирівський період життя, вийшла в Петербурзі під назвою «Народні оповідання» (1857). У Немирові написані більшість її перших оповідань російською мовою (збірка «Рассказы из народного русского быта», 1859), повість «Інститутка», що її письменниця почала 1858р. в Немирові, а завершувала наступного року в Петербурзі. Незважаючи на те що до першої збірки «Народних оповідань» увійшло одинадцять невеликих творів (серед них оповідання «Сестра», «Козачка, «Чумак», «Одарка», «Сон», «Панська воля», «Викуп»), вона справила велике враження на літературно-громадську думку.
Найвищого мистецького рівня досягає Марко Вовчок у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві була найбільш гнобленою, приниженою й безправною істотою. Цей образ посідає центральне місце в обох книжках «Народних оповідань», а також у «Рассказах из народного русского быта», «Інститутці».
У перші роки проживання за кордоном закінчені оповідання «Ледащиця», «Пройдисвіт», написане оповідання «Два сини» (1861). Період перебування за кордоном особливо характерний тим, що Марко Вовчок як український прозаїк розробляє жанри психологічної повісті («Три долі») й оповідання («Павло Чорнокрил», «Не до пари»), історичної повісті та оповідання для дітей («Кармелюк», «Невільничка», «Маруся»), створює жанр соціально-побутової казки («Дев’ять братів і десята сестриця Галя»). Частина цих творів увійшла до другої збірки «Народних оповідань» (Петербург, 1862). Активно виступає письменниця в жанрі повісті російською мовою: «Жили да были три сестры», «Червонный король», «Тюлевая баба», «Глухой городок». Ряд оповідань і казок, написаних французькою мовою, Марко Вовчок друкує в паризькому «Журналі виховання і розваги» П.-Ж. Сталя (Етцеля).
У 1867 ‒ 1878 рр. найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста. Нею створено або завершено російські романи, перекладено російською мовою багато творів з французької, англійської, німецької, польської літератур, зокрема п’ятнадцять романів Жюля Верна. Виступає Марко Вовчок і як критик (цикл «Мрачные картины»), редактор петербурзького журналу «Переводы лучших иностранных писателей» (до участі в журналі вона залучає багато жінок-перекладачок).
Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання («Козачка», «Одарка», «Горпина», «Ледащиця», «Два сини»), баладного оповідання («Чари», «Максим Гримач», «Данило Гурч»), соціальної повісті («Інститутка»), психологічного оповідання й повісті («Павло Чорнокрил», «Три долі»), соціальної казки («Дев’ять братів і десята сестриця Галя»), художнього нарису («Листи з Парижа»).
Історичні повісти та оповідання для дітей «Кармелюк», «Невільничка», «Маруся» ще за життя Марка Вовчка здобули широку популярність. Повість «Маруся», наприклад, була перекладена кількома європейськими мовами. В переробленому П.-Ж.Сталем вигляді вона стала улюбленою дитячою книжкою у Франції, відзначена премією французької академії і рекомендована міністерством освіти Франції для шкільних бібліотек. Найвизначніша історична повість-казка Марка Вовчка «Кармелюк» написана в 1862 ‒ 1863 рр.
З творчістю Марка Вовчка зростає міжнародна роль української літератури. За свідченням Петка Тодорова, проза письменниці у 60 ‒ 70-х рр. XIX ст. мала вирішальний вплив на розвиток болгарської белетристики. Твори Марка Вовчка за її життя, починаючи з 1859р., з’являються в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходять у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.
За повість «Кармелюк» і оповідання «Два сини» Марко Вовчок зазнає переслідувань царської цензури. Це стало для письменниці тяжким ударом, тому вона їде з Петербурга назавжди.
Через деякий час після смерті Опанаса Марковича письменниця вийшла заміж вдруге. Михайла Лобача-Жученка, другого чоловіка письменниці, часто переводили по службі, тому доводилося багато переїжджати. Це згубно позначилося на здоров’ї Марії Олександрівни, її стан поліпшився тільки на Богуславщині (де родина мешкала сім років) завдяки цілющому лісовому повітрю. Письменниця знову повернулася до літературної діяльності.
У серпні 1907 р. у кабардинському містечку Нальчик Марко Вовчок померла.
