Встановіть відповідність між малюнком і назвою обряду:
|
Малюнок |
|
Обряд |
1 |
|
А |
Сватання |
2 |
|
Б |
Весілля |
3 |
|
В |
Святкування Великодня |
|
|
Г |
Вертеп |
Окремі українські літературні угруповання хіх століття Кирило-Мефодіївське братство (товариство)
Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство св. Кирила та Мефодія – таємна політична організація, що виникла в Києві в середовищі національно свідомої української інтелігенції у грудні 1845 – січні 1846 рр., проіснувала до березня 1847. Попередником Кирило-Мефодіївського братства був Київський гурток 1843-1845 рр. До товариства входили М.Костомаров, В.Білозерський, Л. Маркович, П. Куліш, О. Тулуб (дід письменниці Зінаїди Тулуб) та ін. У квітні 1846 р. членом Кирило-Мефодіївського братства став Т.Г.Шевченко.
Кирило-мефодіївців об’єднували любов до України, її історії, мрії про самостійне існування кожного слов’янського народу, про слов’янську федерацію як рівноправне об’єднання незалежних держав.
Програмні положення товариства викладені у «Книзі буття українського народу» («Закон Божий»), автором якої був М.Костомаров, у «Статуті Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія», що мав записку-пояснення, написану В. Білозерським, у відозві «Брати-українці!», «Братья великороссияне и поляки!». За доносом студента О. Петрова члени Кирило-Мефодіївського братства були арештовані й відправлені до Петербурга. М.Костомарова арештували в Києві у його помешканні, Т. Шевченка – на перевозі через Дніпро, П.Куліша й В.Білозерського – під Варшавою, М. Гулака – В Петербурзі і т. д.
Кирило-мефодіївці були покарані без суду. М. Костомаров – роком одиночної камери у Петропавлівській фортеці та 8-річним засланням до Саратова (щоправда, там він міг займатися науковою роботою, а потім мав закордонні поїздки, працював у Петербурзькому університеті, мав можливість друку і т. ін.). Т. Шевченка покарали десятирічною солдатчиною в Оренбурзьких степах із забороною писати та малювати. П. Кулішеві визначили чотири місяці ув’язнення й заслання до Вологди, заміненою одразу ж Тулою, де перебував три роки і три місяці.
Розгромом Кирило-Мефодіївського товариства було задано тяжкого удару по українському рухові. Однак, незважаючи на коротке, 14-місячне, існування, Кирило-Мефодіївське братство, його ідеї відіграли значну роль у розвитку не лише української, але і загальноєвропейської політичної та філософської думки.
|
|
|
М.Костомаров |
В.Білозерський |
|
Руська трійця
«Руська трійця» – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833-1837 рр. у Львівській семінарії. Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження національної літератури в Галичині. Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного народу, з широко запланованих фольклорно-етнографічних студій. Девізом діяльності гуртківців став фольклорний образ «Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде», взятий з пісень М. Максимовича. Літературно-художня діяльність гуртківців розвивається головним чином у романтичному річищі, її головні мотиви наснажені патріотичними ідеями. Тільки 1837 р. в Будимі (тепер Будапешт) побачив світ альманах «Русалка Дністровая», що започаткував становлення нової української літератури на Галичині.
|
|
|
Маркіян Шашкевич |
Іван Вагилевич |
Яків Головацький |
