Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Література 9 клас теорія (2).docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
14.5 Mб
Скачать

Цитатна характеристика персонажів

  • Наум Дрот був «парень на усе село». Добрий слухняний син, горілку не пив, з ледачими не водився. Дуже любив до церкви ходити. Хоч маленьке свято, а він свічечку у церкві поставить, гроші старцям роздасть. Саме за це Бог милосердний його нагородив.

  • «Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; і що було Наум ні забажа, що ні задума, Настя (так її звали) ночі не поспить, усюди старається, б’ється і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось. Поважав же і він її, скільки міг, і любив її, як свою душу».

  • Маруся «От і виросла їм на втіху. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки, як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані. Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так, неначе сопілочка заграє стиха, що тільки б її й слухав...»

Звали її Марусею, ходила вона у біленькій сорочечці, яку сама пряла і вишивала. Схоже була на панночку. Коли зустрічалась із старшими, то низько вклонялась і віталась: «Здрастуйте, дядюшка!» або: «Здорові, тітусю!» Ніхто з парубків не смів її зачепити, бо так подивиться, що той тільки мовчки поклониться їй і відійде далі. Ходити на вулицю не любила. Любила вдома батькам допомагати, варити їжу та прясти.

Коли її запрошували до подруг на весілля, то була там не довго, а тільки посидить, пообіда, а як виведуть молодих надвір танцювати, то вона мерщій додому.

  • Василь Старшим боярином був парубок з города, свитник Василь. Це був гарний парубок, русявий, рум’яний, одягнений у синій жупан. Коли пришивали боярам до шапок квітки, то Василь поклав аж цілісінький гривеник. Всі дуже здивувались, а він став спокійно їсти, буцімто копійку дав. Потім почав Василь дружечок розглядати. І ось його погляд зупинився на Марусі, що була старшою дружкою.

«Став наш Василь і сам не свій і, як там кажуть, як опарений. То був шутливий, жартовливий, на вигадки, на приклади ‒ поперед усіх: тільки його й чули, від нього весь регіт іде; тепер же тобі хоч би півслова промовив: голову посупив, руки поклав під стіл і ні до кого нічичирк; усе тільки погляне на Марусю, тяжко здихне і пустить очі під лоб».

«Маруся» мала винятковий успіх як серед читацьких мас, так і в колах письменників та критиків. Т.Г.Шевченко писав у листі до Квітки-Основ’яненка: «Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як може ніхто на всім світі. – Ваша «Маруся» так мені вас розказала, що я вас навиліт знаю». Г.Квітка-Основ’яненко першим в історії української літератури утвердив оповідну манеру письма, за що Т.Шевченко назвав його «батьком». Пізніше це ім’я поширилося і закріпилося надовго – «батько української прози».

Тести. Життя й творчість Григорія Квітки-Основ’яненка

  1. Справжнє прізвище Г.Квітки-Основяненка:

А. Квітка.

Б. Основ’яненко.

В. Рудченко.

Г. Тобілевич.

  1. У якій слободі народився Г.Квітка-Основ’яненко?

А. Шаргород.

Б. Красилів.

В. Основа.

Г. Гетьманщина.

  1. Звідки походить псевдонім Г.Квітки-Основяненка?

А. Від прізвища батька.

Б. Від назви річки.

В. Від прізвища матері.

Г. Від назви слободи.

  1. Представником якого літературного напряму вважають Г.Квітку-Основ’яненка?

А. Модернізму.

Б. Бароко.

В. Орнаменталізму.

Г. Сентименталізму.

  1. Г.Квітку-Основ’яненка вважають батьком:

А. Лірики.

Б. Прози.

В. Драми.

Г. Трагедії.

  1. Г.Квітка-Основ’яненко в українській літературі є основоположником жанру:

А. Поезії.

Б. Оповідання.

В. Новели.

Г. Повісті.

  1. Через хворобу у дитинстві Г.Квітка-Основ’яненко:

А. Накульгував.

Б. Осліп.

В. Оглух.

Г. Онімів.

  1. Коли повернувся зір до Г.Квітки-Основяненка?

А. Під час молитви у церкві.

Б. Під час молитви вдома.

В. Під час переправи через річку.

Г. На Різдво.

  1. Коли зір повернувся, Г.Квітка-Основ’яненко дав обіцянку:

А. Дати велику суму грошей на церкву.

Б. Дати велику суму грошей на лікарні.

В. Піти в монастир.

Г. Щороку купатися в річці на Різдво.

  1. Директором якого театру працював Г.Квітка-Основ’яненко?

А. Київського.

Б. Полтавського.

В. Єлисаветградського.

Г. Харківського.

  1. Членом якого міжнародного товариства став Г.Квітка-Основ’яненко?

А. Королівського товариства антикваріїв Півночі.

Б. Міжнародного товариства Червоного Хреста.

В. Міжнародного товариства «Україна – Польща – Німеччина».

Г. Міжнародного товариства Свідомості Крішни.

  1. Який видатний український письменник любив бувати у родині Федора Квітки?

А. Т.Шевченко.

Б. П.Куліш.

В. М.Костомаров.

Г. Г.Сковорода.

  1. Що стало поштовхом Г.Квітці-Основ’яненку до написання перших творів російською мовою?

А. Успіх творів Т.Шевченка.

Б. Успіх творів Г.Сковороди.

В. Успіх творів М.Гоголя.

Г. Успіх творів П.Куліша.

  1. Хто, за словами Г.Квітки-Основяненка, був його першим критиком і власним цензором?

А. Діти автора.

Б. Батьки автора.

В. Дружина автора.

Г. Дядько автора.

  1. Кому присвятив Г.Квітка-Основ’яненко повість «Маруся»?

А. Т.Шевченку.

Б. П.Кулішу.

В. М.Драгоманову.

Г. Дружині.

  1. Кращим історичним нарисом Г.Квітки-Основяненка вважають:

А. «Ніч на Дніпрі».

Б. «На крилах пісні».

В. «Головатий».

Г. «Начерки історії української літератури».

  1. Хто звернувся до Г.Квітки-Основяненка наступними словами:

...А ти, батьку,

Як сам здоров знаєш;

Тебе люде поважають,

Добрий голос маєш...

Утни, батьку, щоб нехотя

На весь світ почули,

Що діялось в Україні?

А. Т.Шевченко.

Б. І.Котляревський.

В. Г.Сковорода.

Г. І.Франко.

  1. Під впливом якого твору Г.Квітки-Основяненка Т.Шевченко написав послання «До Основяненка»?

А. «Маруся».

Б. «Сердешна Оксана».

В. «Головатий».

Г. «Сватання на Гончарівці».

  1. З якою метою Г.Квітка-Основ’яненко написав повість «Маруся»?

А. Щоб довести, що українською мовою можна написати щось ніжне, зворушливе.

Б. Щоб розповісти про недолю простих людей.

В. Щоб описати обряди українців.

Г. Щоб розповісти про забобонність українців.

  1. Яскравою ознакою сентименталізму як літературного напряму є:

А. Особлива увага до духовного світу людини.

Б. Реальний опис подій.

В. Химерне відтворення дійсності.

Г. Особлива увага до пейзажів.

  1. З допомогою якого твору Г.Квітка-Основ’яненко довів, що «від малоросійської мови можна розчулитися»?

А. «Маруся».

Б. «Сердешна Оксана».

В. «Головатий».

Г. «Сватання на Гончарівці».

  1. Кому належать подані слова: «Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як може ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» мені так розказала»?

А. Т.Шевченку.

Б. П.Кулішу.

В. М.Драгоманову.

Г. М.Шашкевичу.

  1. С.Єфремов назвав Г.Квітку-Основяненка:

А. Видатним сентименталістом.

Б. Батьком української прози.

В. Українським народознавцем.

Г. Українським фольклористом.

  1. Хто назвав Г.Квітку-Основ’яненка «творцем української повісті, психологічної, витриманої в сентиментальних тонах, і жанрово-анекдотичної…»?

А. Т.Шевченко.

Б. П.Куліш.

В. М.Драгоманов.

Г. М.Зеров.

  1. Хто назвав Г.Квітку-Основяненка «творцем людової повісті, одним із перших того роду творців у європейських письменствах»?

А. Т.Шевченко.

Б. І.Франко.

В. М.Драгоманов.

Г. М.Зеров.

  1. Визначте тему «Марусі» Г.Квітки-Основяненка:

А. Зображення життя українського селянства.

Б. Боротьба українського народу проти загарбників.

В. Зображення трагічної долі жінки-покритки.

Г. Праця – найголовніше у житті людини.

  1. Визначте ідею «Марусі» Г.Квітки-Основяненка:

А. Глузливе зображення панівного класу України ХVІІІ ст.

Б. Оспівування високих моральних якостей простих людей.

В. Зображення життя й побуту українських селян на початку ХХ ст.

Г. Свободолюбство й прагнення до незалежності.

  1. Визначте жанр «Марусі» Г.Квітки-Основяненка:

А. Соціально-побутова драма.

Б. Сентиментально-реалістична повість.

В. Травестійно-бурлескна поема.

Г. Малоросійська опера.

  1. «Маруся» Г.Квітки-Основяненка – це перший в українській літературі … твір:

А. Соціально-побутовий.

Б. Героїчний.

В. Сентиментальний.

Г. Історичний.

  1. «Марусю» Г.Квітки-Основ’яненка називають енциклопедією української:

А. Пісенності.

Б. Обрядовості.

В. Національності.

Г. Моральності.

  1. Що у повісті «Маруся» Г.Квітки-Основяненка відтворено реалістично?

А. Кохання Василя і Марусі.

Б. Життя Наума Дрота.

В. Солдатчина.

Г. Образ Марусі.

  1. Марусиного батька звали («Маруся» Г.Квітка-Основяненко):

А. Наум Дрот.

Б. Іван Вареник.

В. Іван Гвинтовка.

Г. Іван Хрущ.

  1. Марусину матір звали («Маруся» Г.Квітка-Основяненко):

А. Настя.

Б. Оксана.

В. Марія.

Г. Одарка.

  1. Кого у повісті «Маруся» описано словами «парень на усе село»?

А. Василя.

Б. Левка.

В. Наума.

Г. Андрія.

  1. Про кого йдеться: добрий слухняний син, горілку не пив, з ледачими не водився («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Василь.

Б. Левко.

В. Наум.

Г. Андрій.

  1. Про кого йдеться: «хоч маленьке свято, а він свічечку у церкві поставить, гроші старцям роздасть» («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Наум.

Б. Левко.

В. Василь.

Г. Андрій.

  1. Про кого у повісті «Маруся» сказано, що він завжди хвалив Бога і ніколи у біді не вдавався в тугу?

А. Василь.

Б. Левко.

В. Андрій.

Г. Наум.

  1. Як Бог нагородив Наума за його праведне життя («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Донькою.

Б. Господою.

В. Жінкою.

Г. Праведним життям.

  1. Про кого йдеться «жінка добра, роботяща, хазяйка слухняна» («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Настю.

Б. Оксану.

В. Марусю.

Г. Олену.

  1. Про кого йдеться: «ночі не поспить, усюди старається, б’ється і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось» («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Марусю.

Б. Оксану.

В. Настю.

Г. Олену.

  1. Про кого йдеться «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки, як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані. Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так, неначе сопілочка заграє стиха, що тільки б її й слухав» («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Настю.

Б. Оксану.

В. Марусю.

Г. Олену.

  1. Про кого йдеться «Схожа була на панночку. Коли зустрічалась із старшими, то низько вклонялась і віталась: «Здрастуйте, дядюшка!» або: «Здорові, тітусю!» («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Настю.

Б. Оксану.

В. Олену.

Г. Марусю.

  1. Чому ніхто з парубків не смів зачепити Марусю («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Бо дівчина дуже сварила парубків.

Б. Бо дівчина починала зразу плакати.

В. Бо так могла подивитися, що хлопці тільки кланялися й ішли далі.

Г. Бо дівчина жалілася батькам.

  1. Про кого йдеться: «Ходити на вулицю не любила. Любила вдома батькам допомагати, варити їжу та прясти» («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Настю.

Б. Оксану.

В. Олену.

Г. Марусю.

  1. Де познайомилися Маруся з Василем («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. На весіллі.

Б. У полі.

В. У місті.

Г. На ярмарку.

  1. Старшим боярином був «парубок з города»:

А. Наум.

Б. Левко.

В. Василь.

Г. Андрій.

  1. Про кого йдеться: «Це був гарний парубок, русявий, рум’яний, одягнений у синій жупан» («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Наума.

Б. Левка.

В. Василя.

Г. Андрія.

48. В яку неділю Маруся була дружкою на весіллі у подруги («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Великодню.

Б. Різдвяну.

В. Клечальну.

Г. Русальну.

  1. Ким був Василь («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Бондарем.

Б. Свитником.

В. Канцеляристом.

Г. Військовим.

  1. Чим на весіллі Василь усіх здивував («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Найкраще танцював.

Б. Найкраще жартував.

В. Найкраще співав.

Г. Дав гривеник за квітку.

  1. Коли Василь «став і сам не свій і, як там кажуть, як опарений. То був шутливий, жартовливий, на вигадки, на приклади ‒ поперед усіх: тільки його й чули, від нього весь регіт іде; тепер же тобі хоч би півслова промовив: голову посупив, руки поклав під стіл і ні до кого нічичирк» («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Коли побачив Марусю.

Б. Коли дав гроші за квітку на весіллі.

В. Коли його образили дружечки на весіллі.

Г. Під час сватання.

  1. Що взяв у жменю Василь і підійшов до Марусі («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Зернята.

Б. Горіхи.

В. Яблука.

Г. Грушки.

  1. Подругу Марусі звали («Маруся» Г.Квітка-Основяненко):

А. Оксана.

Б. Олена.

В. Наталка.

Г. Христина.

  1. Що Маруся вирішила зберегти на пам'ять про Василя («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Горіхи.

Б. Намисто.

В. Хустку.

Г. Квітку.

  1. Від кого Василь мав боронити Марусю й Олену, коли вони йшли в місто («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Прочан.

Б. Собак.

В. Розбійників.

Г. Злодіїв.

  1. Чому Олена повернулася назад у місто («Маруся» Г.Квітка-Основяненко)?

А. Забула купити хустку.

Б. Забула забрати батькові чоботи у шевця.

В. Забула віддати тітці пироги.

Г. Забула подати старцям у церкві.

  1. Чому Маруся не розповіла Олені про Василя?

А. Боялася, що подруга про все розкаже батькам.

Б. Олена кохала Василя.

В. Олену засватали, і вона переїхала на хутір.

Г. Маруся соромилася розповісти.

  1. Як Василь познайомився з Наумом Дротом?

А. Допоміг лагодити поламаного воза Науму.

Б. Допоміг Науму коло млина.

В. Допоміг Науму випасати худобу.

Г. На ярмарку.

  1. Наум Дрот не віддав за Василя свою доньку через:

А. Примхи Насті.

Б. Рекрутчину.

В. Канцеляристом.

Г. Військовим.

  1. Найбільшими перешкодами на життєвому шляху Марусі й Василя стали:

А. Батьки і сусіди.

Б. Батьки і церква.

В. Соціальна нерівність і рекрутчина.

Г. Соціальна нерівність і батьки.

  1. За якої умови батько погоджувався віддати Марусю за Василя?

А. Василь піде на заробітки.

Б. Василь піде вчитися на дяка.

В. Василь піде вчитися співати.

Г. Василь знайде замість себе «найомщика».

  1. Яку суму грошей потрібно було Василеві зібрати для «найомщика»?

А. 1000 рублів.

Б. 500 рублів.

В. 1500 рублів.

Г. 300 рублів.

  1. Хто на Великдень у церкві читав Апостола?

А. Василь.

Б. Левко.

В. Наум.

Г. Війт.

  1. Чого навчився Василь менше ніж за рік після розлуки з Марусею?

А. Читати, писати.

Б. Співати, писати.

В. Писати і декламувати.

Г. Читати, співати.

  1. До кого найнявся Василь на роботу?

А. Коваля.

Б. Купця.

В. Мельника.

Г. Шевця.

  1. До якого церковного свята мав повернутися Василь з подорожі в Одесу та Москву?

А. Різдва.

Б. Великодня.

В. Пречистої.

Г. Покрови.

  1. Де востаннє бачилися Маруся з Василем?

А. На ярмарку.

Б. Біля ставка.

В. На кладовищі.

Г. У місті.

  1. Де, на думку Марусі, Василь знайде кохану після повернення?

А. На ярмарку.

Б. Біля ставка.

В. На кладовищі.

Г. У місті.

  1. Коли Маруся потрапила у лісі під сильну зливу?

А. На третій день Спаса.

Б. На другий день Великодня.

В. На Різдво.

Г. На Покрову.

  1. Чим Наум Дрот лікував Марусю?

А. Молитвами.

Б. Ліками.

В. Замовляннями.

Г. Йорданською водою.

  1. Що Маруся попросила передати Василю?

А. Намисто.

Б. Горіхи.

В. Хустку.

Г. Нічого.

  1. Де Василь провів останні роки?

А. При Печерському монастирі в Києві.

Б. На заробітках в Одесі.

В. У Києво-Могилянській академії.

Г. У подорожах.

  1. Ким став Василь після смерті Марусі?

А. Дияконом.

Б. Протоієреєм.

В. Розбійником.

Г. Послушником.

  1. Що просив покласти Василь разом із ним, коли помирав?

А. Біблію і Псалтир.

Б. Землю з могили Марусі і хустку.

В. Біблію і хустку Марусі.

Г. Хустку Марусі й нагідки.

  1. Встановіть відповідність між подіями з повісті та сюжетним елементом:

Частина композиції

Епізод

1

Зав’язка

А

Розповідь про Наума Дрота та його дружину

2

Розвиток дії

Б

Знайомство Василя й Марусі

3

Кульмінація

В

Смерть Марусі

4

Розв’язка

Г

Подорож Василя до Одеси й Москви

5

Експозиція

Д

Постриг Василя в ченці

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]