- •Від автора
- •Фольклор, або усна народна творчість
- •Фольклорні роди (за о.М.Авраменком)
- •Народний ліро-епос
- •Дума про Марусю Богуславку
- •Маруся Чурай
- •Вислови про пісні
- •Тести. Фольклор
- •30. Розташуйте уривки з народних пісень у порядку їх виконання:
- •31. Розташуйте уривки з народних пісень у порядку їх виконання:
- •32. У якому жанрі пісень наявні мотиви стрибання через багаття, ворожіння на вінках?
- •33. У якому жанрі календарно-обрядових пісень уславлюється народження Ісуса Христа?
- •34. Поєднайте зображення з уривком із пісні, який його ілюструє.
- •41. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.
- •42. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.
- •43. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.
- •44. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.
- •102. Встановіть відповідність між рядками із твору та його назвою.
- •103. Встановіть відповідність між рядками із твору та його назвою.
- •104. Встановіть відповідність між рядками із твору та його назвою.
- •105. Встановіть відповідність між рядками із твору та його жанром.
- •106. Встановіть відповідність між рядками із твору та його жанром.
- •107. Встановіть відповідність між рядками із твору та його жанром.
- •108. Встановіть відповідність між рядками із твору та його жанром.
- •109. Встановіть відповідність між зображенням та назвою твору.
- •110. Морозенко із однойменної історичної пісні – це:
- •111. Героїня народної думи «Маруся Богуславка» прославилася тим, що:
- •112. Зображений на фотографії політичний і військовий діяч є героєм твору:
- •Давня література Періодизація давньої української літератури (за Авраменком о.М.)
- •Доба монументального стилю Відомі літописи Київської Русі
- •«Повість минулих літ»
- •Повість минулих літ
- •Про заснування Києва ( іі пол. V (?) ‒ перша третина VI ст. (?)
- •Про напад хозарів (близько 893 року?)
- •Про помсту княгині Ольги
- •Тести. Давня література. «Повість минулих літ»
- •«Повість минулих літ»
- •42. Встановіть відповідність між реплікою і дійовою особою, якій вона належить.
- •Доба орнаментального стилю «Слово про похід Ігорів»
- •1985 За ухвалою юнеско відзначалося 800-річчя «Слова».
- •Словник
- •Переклади і переспіви «Слова про Ігорів похід»
- •Тести. Давня література. «Слово про похід Ігорів»
- •24. «Десять соколів на стадо лебедів» символізують:
- •36. Перша битва між половцями й русичами відбулася:
- •41. Скільки днів тривала битва на річці Каялі?
- •45. Зверненням до яких князів розпочинається «золоте слово» Святослава?
- •54. Хто «явить путь» князю Ігорю з полону?
- •58. Кого хотіли половецькі воєначальники «опутати красною дівицею»?
- •59. Встановіть відповідність між ілюстрацією та епізодом із «Слова про похід Ігорів».
- •60. Персонаж якого твору зображено на малюнку?
- •Українське бароко
- •Полемічна література
- •Поняття «полемічна література»
- •Книгодрукування в Україні
- •Григорій Сковорода
- •Творчий доробок Григорія Сковороди
- •Про переклади творів г.Сковороди
- •Байка «Бджола та Шершень» (байка 27)
- •Пісня 10. «Всякому місту звичай і права»
- •Цікаві факти із життя Григорія Сковороди
- •Філософські ідеї Сковороди
- •Крилаті вислови Григорія Сковороди
- •Тести. Життя й творчість Григорія Сковороди
- •33. Шершень, за г.Сковородою, – це образ людей, які:
- •34. Бджола, за г.Сковородою, – це образ людей, які:
- •36. У якому творі г.Сковорода звертається до хорта, мисливця і кота?
- •73. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
- •74. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
- •75. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
- •76. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
- •77. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
- •78. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
- •79. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
- •80. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
- •81. Персонаж якого твору зображено на малюнку?
- •82. Персонаж якого твору «Байок Харківських» г.Сковороди зображено на малюнку?
- •83. «Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд», - сказав Микола
- •Козацькі літописи
- •Мандрівні дяки
- •На відкритті пам’ятника і.Котляревському Про пам’ятник і.Котляревському в Полтаві
- •Про «Енеїду» і.Котляревського
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Опера «Енеїда»
- •Прислів’я й приказки в «Енеїді» і.Котляревського
- •« Наталка Полтавка»
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тести. Життя й творчість Івана Котляревського
- •У якому році народився і.Котляревський?
- •Представником якого художнього напряму є і.Котляревський?
- •Кого називають зачинателем нової української літератури?
- •Який твір с.Єфремов назвав «першою ластівкою українського національного відродження»?
- •Кого Еол хотів випустити на прохання Юнони?
- •Кого і.Котляревський в «Енеїді» назвав «дряпічкою»?
- •Про кого йдеться у наступних рядках:
- •133. Встановіть відповідність між подіями «Енеїди» та частиною, в якій вони відбуваються.
- •134. Встановіть відповідність між подіями «Енеїди» та частиною, в якій вони відбуваються.
- •У якому місті Петро був у театрі?
- •Якого українського гетьмана згадано у розмові про театр («Наталка Полтавка» і.Котляревський)?
- •Яку п’єсу дивився Петро у театрі?
- •Персонаж якого твору зображено на малюнку?
- •Персонаж якого твору зображено на малюнку?
- •Хто був автором п’єси, яку дивився Петро у театрі?
- •Григорій Квітка-Основ’яненко (засновник нової української прози / повісті, представник сентименталізму)
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тести. Життя й творчість Григорія Квітки-Основ’яненка
- •Встановіть відповідність між малюнком і назвою обряду:
- •Окремі українські літературні угруповання хіх століття Кирило-Мефодіївське братство (товариство)
- •Руська трійця
- •Тарас Шевченко (Кобзар) Основоположник нової української літератури, сучасної української літературної мови
- •Жінки у житті т.Г.Шевченка
- •Мистецька спадщина т.Г.Шевченка
- •Художні техніки, в яких працював т.Г.Шевченко
- •Акварель.
- •Олівець.
- •Твори про життя т.Шевченка
- •Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка в Оренбурзі
- •Цитатна характеристика персонажів
- •«Сон» («у всякого своя доля», 1844)
- •Уривки із твору, які варто пам’ятати
- •Дещо з історії
- •Уривки із твору, які варто запам’ятати
- •«До Основ’яненка»
- •«І мертвим, і живим»
- •«Заповіт» (1845)
- •Історія створення й видання «Заповіту»
- •«Заповіт» в музиці
- •«Мені однаково» (1847)
- •Окремі крилаті вислови із «Кобзаря»
- •Тести. Життя й творчість Тараса Шевченка
- •103. Ілюстрацією якого із творів т.Шевченка є подана картина?
- •237. Який край описано в рядках
- •299. Встановіть відповідність:
- •300. Встановіть відповідність:
- •301. Встановіть відповідність:
- •302. Встановіть відповідність:
- •303. Встановіть відповідність:
- •«Чорна рада»
- •Джерела
- •Проблематика
- •Головні персонажі
- •Значення в українській літературі
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тести. Життя й творчість п.Куліша
- •33. У творі «Чорна рада» п.Куліша яскраво виражені ознаки:
- •60. Хто хотів уночі зарізати я.Сомка?
- •61. Хто звелів посадити Іванця верхи на свиню й провезти по всьому Гадячу?
- •62. Гвинтовку називали князем, на думку Череванихи, бо:
- •66. Хутір Гвинтовки стояв недалеко від:
- •68. Княгиня прислала гостям … стьожки до комірів:
- •70. Який предмет гетьман дав Кирилові Туру?
- •71. Хто покарав і.Брюховецького?
- •86. Встановіть відповідність:
- •Оповідання «Максим Гримач» (твір співзвучний із «Марусею» г.Квітки-Основ’яненка)
- •Цитатна характеристика персонажів
- •Тести. Життя й творчість Марка Вовчка
- •20. Що плели у пана Максима Гримача?
- •22. Був Максим удовець, мав дві дочки... Жили вони в батька:
- •30. Коли Семен обіцяє Катрі повернутися:
- •Додатки Історична пісня «Зажурилась Україна»
- •Історична пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»
- •Історична пісня «Максим козак Залізняк»
- •Історична пісня «За Сибіром сонце сходить»
- •Дума «Буря на Чорному морі»
- •Дума «Козак Голота»
- •Пісня Марусі Чурай «Ой не ходи, Грицю»
- •Українські кобзарі (Гомери України)
- •Життєпис Остапа Вересая
- •Життєвий і творчий шлях г.Сковороди
- •Вступ до збірки «Байки Харківські» г.Сковороди
- •Шевченко й Рівненщина
- •Шевченківський вірш
- •Відповіді до тестових завдань Фольклор
- •Давня література. «Повість минулих літ»
- •Давня література. «Слово про похід Ігорів»
- •Життя й творчість г.Сковороди
- •Життя й творчість і.Котляревського
- •Життя й творчість г.Квітки-Основ’яненка
- •Життя й творчість т.Шевченка
- •Життя й творчість п.Куліша
- •Життя й творчість Марка Вовчка
Дума про Марусю Богуславку
Про думу. Образ Марусі Богуславки – це художній вимисел, але сприймається він як дійсний факт. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів (Роксолана – Настя Лісовська).
Ця дума була добре відома Т.Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар Южнорусский», виданий ним 1861 року для українських шкіл.
М.Старицький написав однойменну історико-побутову драму (1897), п’єсу (історичну драму) з цією ж назвою написав і І.Нечуй-Левицький (1895), Б.Грінченко написав за мотивами думи драму «Ясні зорі», П. Куліш написав твір під назвою «Маруся Богуславка. Староруська поема (1620‒1621)», роман «Маруся Богуславка» належить перу І.Багряного у 2007 році вийшов друком історичний роман у віршах «Маруся Богуславка» Миколи Т.Тюнника; композитор А.Свєчніков створив балет «Маруся Богуславка» (1951).
Дума про Марусю Богуславку Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: «Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?» Що тоді бідні невольники зачували, Дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, По річах познавали, Словами промовляли: «Гей, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко! Почім ми можем знати, Що в нашій землі християнській за день тепера? Що тридцять літ у неволі пробуваєм, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм, То ми не можемо знати, Що в нашій землі християнській за день тепера». Тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Теє зачуває, До козаків словами промовляє: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень». То тоді ті козаки теє зачували, Білим лицем до сирої землі припадали, Дівку бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали: «Та бодай ти, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко, Щастя й долі собі не мала, Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!» То тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Теє зачувала. Словами промовляла: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники, Та не лайте мене, не проклинайте, Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати, |
То буде мені, дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, На руки ключі віддавати; То буду я до темниці приходжати, Темницю відмикати, Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати». То на святий празник, роковий день Великдень, Став пан турецький до мечеті від’їжджати, Став дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, На руки ключі віддавати. Тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Добре дбає,‒ До темниці приходжає, Темницю відмикає, Всіх козаків, Бідних невольників, На волю випускає І словами промовляє: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте, Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте, Моєму батьку й матері знати давайте: Та нехай мій батько добре дбає, Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває, Великих скарбів не збирає, Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки, З неволі не викупає, Бо вже я потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!» Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників З тяжкої неволі, З віри бусурменської, На ясні зорі, На тихі води, У край веселий, У мир хрещений! Вислухай, боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах Нас, бідних невольників!
|
Це цікаво!
Ліна Костенко
Чадра Марусі Богуславки
Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
Татари сплять, сьогодні в них байрам.
Високий дуб, по-українськи – нелинь.
Святе письмо, по-їхньому – Коран.
Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,
що я жива, що в мене муж паша.
А я – Маруся. Я – із Богуслава.
У мене є непродана душа.
О, як він любить, як він мене палить!
Як він мене цілує уночі!
Каблучки нанизав по дві на кожен палець.
Браслети на руках, на шиї дукачі.
І я ходжу, володарка темниці.
Скриплять у тиші двері за дверми.
Блищать очима слуги темнолиці,
мені у ноги стелять килими.
Ох, килими, барвисті килимочки!
Фонтан, кальян і сльози на зорі.
Носила я і плахту, і віночки, –
ну, як мені, чи гарно у чадрі?
І меч, і правда – цноти не жіночі.
Люблю чадру – і чорна, і густа.
Коли татарам брешуть мої очі,
ніхто не бачить, як тремтять вуста.
Мого лиця не видно під чадрою.
Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.
А то б я їм здавалася чудною, –
чого я зблідла і куди іду.
Чого дивлюся в море, у тумани.
Чого, як тінь, блукаю уночі.
…Бряжчать мені невільницькі кайдани.
А я шукаю сховані ключі.