4. Особливості розвитку індустріальної цивілізації у сша та Німеччині

Розвиток економіки, що відбувався після закінчення Громадянської війни (1861—1865), наприкінці XIX ст. перетворив США на могутню індустріально-аграрну країну. Завершувалася промислова революція й індустріалізація, утвердилася ринкова економіка.

Умови прискореного розвитку економіки США

1. Радикальний характер Громадянської війни 1861—1865 рр.: звільнення рабів зумовило швидке створення ринку найманої праці, а масовий продаж державної землі невеликими ділянками швидко капіталізував сільське господарство.

2. Сприятливі природно-географічні умови: потужна сировинна база, значні площі родючих земель, багатство лісових і водних ресурсів, сприятливий клімат.

3. Успішна зовнішньоекономічна політика держави. Митна політика сприяла підвищенню цін усередині країни і збільшенню капіталістичного прибутку. Не було перешкод для припливу іноземних інвестицій, гарантували високу норму прибутку. На початок XX ст. вкладення іноземного капіталу в економіку США (переважно англійського) становили 3,4 млрд дол. США, що майже в 7 разів перевищувало американські зарубіжні вкладення. Незначний рівень вивозу капіталу за кордон — характерна ознака американського капіталізму на початку XX ст.

4. Надзвичайно активне застосовування в економіці досягнень другої технологічної революції. У країні розпочалась електрифікація промисловості, транспорту, побуту. За рівнем виробництва і використання електроенергії США посіли перше місце у світі. Змінилась енергетична база виробництва — пара швидко витіснялась електрикою. За виплавкою сталі, складанням автомобілів, добуванням нафти та за результатами інших галузей, які відображали успіхи науки й техніки, США в 90-х роках належало перше місце. У процесі індустріалізації широко застосовували найновіший науково-технічний досвід європейських країн, досягнення американських інженерів. Практично не було застарілого обладнання, тому не гальмувався економічний розвиток. Це сприяло різкому зростанню продуктивності праці, яка в 4,5 разу вища, ніж в англійського робітника. США також випередили всі інші країни стосовно застосування нових методів раціональної організації виробництва. Тут створили першу в світі промислову лабораторію Т. Едісона (1876), котру вважали центром винахідництва технічних новинок (щороку здійснювали майже 40 винаходів).

5. Акумуляція найенергійнішої робочої сили з Європи. У 1864 р. у США ухвалили закон, що стимулював імміграцію. Лише з 1870 до 1914 рр. у країну прибуло майже 30 млн. іммігрантів. Особливо в 70—80-х роках серед них була велика кількість кваліфікованих працівників та інженерів із Англії та Німеччини — країн з високим рівнем технічного розвитку, що сприяло передачі європейського науково-технічного досвіду і зменшенню витрат на підготовку кадрів. Імміграцію стимулювали незначна густота заселення території США та вищий, ніж в європейських країнах, рівень заробітної плати.

6. Забезпечення єдності внутрішнього ринку, міжрайонної та міжгалузевої спеціалізації внаслідок швидкого створення інфраструктури. На початку XX ст. залізниці з'єднали всі штати. Вони сприяли зменшенню витрат виробництва та поліпшенню продуктивності праці, процесу урбанізації, а також зміцненню позицій американського сільського господарства на світовому ринкові. У результаті здешевлення товарів США, збільшувалась їх конкурентоспроможність.

7. Сприятливі історико-географічні чинники. Основний серед них — віддаленість від Європи і близькість до Південної Америки та територій Далекого Сходу.

8. Процес концентрації та монополізації. Економічні кризи були потужним прискорювачем концентрації виробництва (в 1913 р. налічували 85% підприємств із чисельністю 500 і більше робітників) і централізації капіталу (акціонерні товариства в 1913-му зосередили 80% усіх працівників). Унаслідок цього в США виникли монополістичні об'єднання в промисловості та банківській справі. Найпоширеніша форма монополій — трести, яким у 1901 р. належало 3/4 промислової продукції країни. На початку XX ст. у країні вже функціонувало 800 трестів, котрі об'єднували понад 5 тис. підприємств. Об'єднання трестів з банківськими монополіями зумовило створення фінансового капіталу.