4. Економічні причини занепаду античних цивілізацій

Поступово рабовласництво і виробниче застосування праці рабів поширилися у всьому греко-римському світі. Перейнявши досвід Греції, в Римській імперії класичне рабство набуло завершальної форми. В еволюції рабовласницького виробництва в Стародавньому Римі (виник у 764— 753 рр. до н. е.) визначають такі періоди:

1) VIII—VI ст. до н. е. — ранній Рим — період розпаду родового устрою;

2) VI—І ст. до н. е. — період республіки;

3) ІІ—І ст. до н. е. — І—II ст. н. е. – період розквіту Римської імперії;

4) ІІІ—IV ст. н. е. — період кризи і розпаду античної економічної системи.

У період раннього Риму виникла сусідська община і посилилося соціальне розшарування.

Земля належала або знатним патриціанським родам, або плебеям, але частина її була власністю міста-держави і вважалася загальною, її дозволяли займати, вносячи до казни орендну плату. З метою послаблення боротьби за землю Рим засновував на завойованих землях колонії, роздаючи там землі плебеям. У V ст. до н. е. створили 10 колоній, а в IV ст. до н. е. — 15.

Цей процес у V ст. до н. е. супроводжувався частковим задоволенням вимог плебеїв. «Закони XII таблиць» закріпили приватну власність як основу ринкової економіки, рабство, обмежили свавілля патриціїв, зменшили позиковий процент до 8 % за рік, проте шлюби між патриціями та плебеями заборонялися. Значно розширювалися права громадян на спадщину. На рабів перетворювали переважно військовополонених. До кінця III ст. до н. е. плебеї досягли також політичної рівноправності з патриціями.

Розвиток сільського господарства зумовив у VI—ІІІ ст. до н. е. активізацію ремесел і торгівлі. У виробництві використовували як залізо, так і бронзу. З метою розширення сировинної бази вперше в історії почали здійснювати цілеспрямовані пошукові роботи, які нині називають розвідувальними. До технічних новин належали заглиблення шахт, застосування вентиляції, гвинта Архімеда. Із металів з'явилися цинк і латунь (сплав цинку й міді). Найпоширенішим ремеслом було керамічне: виготовляли посуд, тару, водопровідні труби, черепицю, цеглу тощо. Поширилися торгові зв'язки. Центром торгового життя залишався Рим.

Перший монетний двір — підприємство, де карбували монети, — заснували при храмі Юнони Монети. Звідси і походить термін "монета". Спочатку користувалися грецькими монетами, а з другої половини IV ст. до н. е. — римськими.

Рабство у досконалій формі сприяло переходу від незначного до великого централізованого виробництва.

У ІІ—І ст. до н. е. відбувся інтенсивний розвиток сільського господарства. Його становище докладно характеризували римські письменники Катон (II ст. до н. е.) і Варрон (І ст. до н. е.).

У трактаті Катона "Про землеробство" відображено період розвитку римського рабовласницького виробництва. Його ідеалом було в основному натуральне господарство, що забезпечувало насамперед свої потреби. Однак не виключалася і торгівля, яка давала змогу реалізувати частину додаткової продукції та придбати те, що не могли виробляти власними силами. Велике значення у творі мали поради стосовно утримання рабів, використання їх праці, методів експлуатації.

Розробку питань латифундистського господарства у І ст. до н. е. продовжив римський учений Варрон (116—27 pp. до н. е.). Його погляди викладені у трактаті "Про сільське господарство”, У своїх працях автор відобразив, з одного боку, розвиненіші форми рабовласництва, вищий ступінь розвитку великих рабовласницьких економік, з іншого — нові явища соціально-економічної ситуації, пов'язані з поглибленням суперечностей, котрі все більше пронизували економіку Римської рабовласницької держави.

У творі автор висловив занепокоєння долею рабовласницьких господарств. Він звинуватив рабовласників у тому, що вони відійшли від справ, жили у містах, переклавши обов'язки організації виробництва у латифундіях на управляючих; шукав шляхи зміцнення економіки не лише у розвитку землеробства, але і тваринництва, у застосуванні агрономічних наук, збільшенні інтенсивності виробництва, вдосконаленні методів експлуатації рабів, використанні матеріальної заінтересованості та ін. Його турбота пов'язана не тільки зі збереженням натурального характеру рабовласницьких латифундій, але й з підвищенням їх прибутковості, поліпшенням ефективності виробництва. Надаючи важливого значення товарно-грошовим відносинам, учений рекомендував розвивати домогосподарство, тобто бджільництво, птахівництво, рибальство тощо.

Збільшення чисельності селян зумовило могутній рух вільного громадянства за демократичні аграрні реформи. Його очолювали брати Тіберій (163—132 рр. до н. е.) і Гай (153—121 рр. до н. е.) Гракхи. Вимагаючи обмеження великого землеволодіння і надання землі безземельним і малоземельним селянам, вони прагнули здійснити таку реформу в межах рабовласницького устрою і таким шляхом зміцнити його. Мета реформ полягала у відновленні селянства на основі нового розподілу громадських земель.

Найбільших успіхів Римська імперія досягла у І—II ст. н. е. Це була перша в історії світова держава, їй належали (або потрапили у залежність) усі відомі тоді території Західної та Південної Європи, Близького Сходу і Малої Азії, Північної Африки й Аравійського півострова, частини Середньої Азії.

Кризу рабовласництва відобразив у своєму творі "Про сільське господарство” Колумелла (І ст.).

Шукаючи вихід із кризи, римський письменник надає перевагу продуктивнішій праці вільних виробників, ставить питання про потребу відмовитися від праці рабів, радить використовувати колонів (у Стародавньому Римі — орендар невеликої ділянки у великого землевласника). З метою підвищення продуктивності праці рабів він пропонував підвищувати роль людського фактора шляхом:

— поділу праці між рабами, тобто поглиблення спеціалізації діяльності, надання дозволу їм навіть "скаржитися";

— рівномірного поділу рабів для різних видів робіт, запровадження посади раба-спеціаліста для точнішої координації та організації роботи;

— матеріального і морального заохочення рабів.

Питання для самоконтролю:

1. Які економічні погляди відстоювали митці Стародавнього Сходу?

2.Покажіть вклад в становлення економічної теорії античного світу Ксенофонта.

3.Чому Платон відстоював приватну власність як основу економіки держави?

4. Покажіть, який зміст вкладав Платон у категорію “справедлива ціна”.

5. Дайте характеристику основним економічним поглядам Аристотеля.

6. Назовіть основні ідеї трактату « Домострой « Ксенофонта.