Складові сучасного іміджу України

Більшість іноземців згодна з тим, що Україна відома в світі завдяки своїм традиціям та історичній спадщині (62 % респондентів).

Інші фактори, що визначають позитивний образ України в світі, на думку респондентів, розташовані у такому порядку: спортивні досягнення України (49 %), українська музика (39 %), національна кухня (38 %).

Найменше іноземці схильні зарахувати до переваг України якісне медичне обслуговування в Україні та в українську індустрію моди (по 15 %).

Інвестиційно-привабливою вважають Україну 25 % респондентів, а 38 % не мають своєї думки щодо позитивів сучасного іміджу України.

Візуальні стереотипи

Найстійкіше у іноземців Україна асоціюється з писанками (37 %) та Петриківським розписом (17 %).

Із сучасним мистецтвом Україну асоціюють лише 16 % респондентів, із карпатським різьбленням — 11 %. Лише 7 % вибрали українську вишивку. Важко відповісти на питання було для 12 % респондентів.

Якою європейці хочуть бачити Україну

Насамперед, іноземці хочуть бачити Україну демократичною (25 %), відкритою (15 %) та економічно стабільною (14 %).

На думку учасників опитування, держава також має бути: безпечною та доступною для туристів (10 %); членом ЄС (9 %); політично стабільною (5 %); сучасною та модернізованою (4 %); гостинною (3 %); традиційною та самобутньою (3 %).

Серед інших побажань були такі:

• Україна має бути космополітичною;

• незалежною від впливу Росії;

• активно використовувати нетрадиційні та поновлюванні джерела енергії;

• приділяти увагу екологічним проблемам;

• створювати нові робочі місця.

Висновки

Проведене соціологічне Інтернет-дослідження виявило достатньо низький рівень поінформованості іноземців про Україну і українців. Помітна частина респондентів не могла відповісти на поставлені питання.

Серед п’яти розвинутих західноєвропейських країн про Україну та її громадян найменше знають у Франції, а найбільше — в Італії.

Найбільш поінформованими про Україну є люди віком 21–40 років, тобто молодь та люди середнього віку.

Щодо стереотипів у сприйнятті українців, то їх вважають більшою мірою гостинними та працьовитими, аніж креативними та надійними.

В очах іноземців Україна є туристично-привабливою країною за рахунок культурно-історичної спадщини, сільського туризму та природних заповідників. Морські курорти, екологічний туризм та паломництво не вважаються найперспективнішими туристичними напрямками в Україні.

Іноземці дотримуються думки, що Україна — це аграрна, релігійна країна. Половина опитаних вважає її європейською державою. Також велика частина опитаних сприймають Україну як недостатньо безпечну для відвідування та перебування країну.

Рівень обізнаності іноземців з українськими традиційними та сучасними культурою та мистецтвом також виявилися досить низькими. У цьому контексті Україна в їхньому уявленні асоціюється здебільшого з писанками.

На думку іноземців, в Україні відсутні якісне медичне обслуговування, а також сучасна індустрія моди.

Через складності ведення бізнесу наша держава важається інвестиційно-привабливою лише для кожного четвертого опитаного.

2.ТОВАР ДЛЯ ЕКСПОРТУ

Проаналізувавши ринок панчішних виробів в Україні я дійшов висновку що з наявним рівнем розвитку і якістю продукції можна виготовляти нашу продукцію на експорт. Як приклад я використав Житомирську панчішну фабрику. Україна гарно забезпечена сировиною необхідною для виготовлення, а Житомир є одним з головних джерел сировини приблизно 80%.

Житомирська панчішна фабрика виготовляє якісну продукцію яка відповідає всім вимогом та стандартам.

Сирье, що використовується в процесі виробництва. Вимоги, що пред'являються до його якості. 

Сировина є одним з основних факторів, що формують якість трикотажних виробів. В даний час трикотажні підприємства переробляють практично всі види та різновиди волокон і одержуваних з них ниток.  Нитки складаються з коротких або довгих елементарних волокон різної природи. Вони діляться в поперечному напрямку на складові їх частини-волокна шляхом розкручування. 

По виду застосовуваного сировини трикотажні полотна і вироби поділяють на три групи: 

· З пряжі-це нитки, що складаються з коротких волокон, утворених в результаті крутіння; 

· З ниток, які складаються, як правило, з довгих моноволокон і мають різну крутку; 

· З різних сполучень пряжі і ниток. 

В даний час у трикотажному виробництві переробляють всі види сировини, включаючи пряжу з очосів натурального шовку і з лляних волокон в суміші з синтетичними; застосовують нитки різної товщини і ступеня крутки. В основному використовують пряжу і нитки змішаного волокнистого складу, що забезпечує хороші гігієнічні властивості полотен, менші усадку і сминаемость, хорошу зносостійкість. 

Методика перевірки сировини всіх видів здійснюється відповідно до ГОСТ 6611-55 «Пряжа і нитки текстильні. Методи випробувань ».  Всі види ниток і пряжі перевіряють за такими основними фізико-механічними властивостями: товщина, міцність, крутки (число кручений на 1 м), вологість (% до абсолютно сухої ваги). Перевіряти фізико-механічні показники сировини слід при певних умовах вологості і температури приміщення, в якому проводиться випробування. У ГОСТ 10681-63 ці умови визначено: температура -20 +8 ⁰ С, відносна вологість-65   2%. 

Згідно з діючими ГОСТами, встановлено такі показники щільності намотування: для віскозного шовку в межах 0,7-0,8 г / см ^3. Щільністьнамотування бавовняної, вовняної та напіввовняної пряжі ГОСТами не регламентується. 

Пряжа, яка не відповідає вимогам цього стандарту, може бути використана для інших виробництв, за умови дотримання її вимогам, встановленим для цієї промисловості. 

Технологія виробництва трикотажних виробів.  Тому що існує багато видів трикотажних виробів і кожен вид має свої особливості у виготовленні.

Контроль якості сировини. Сировина, що надійшла на склад трикотажного підприємства, оцінюють за зовнішнім виглядом. Зразки сировини відчувають у лабораторію для визначення фізико-механічних показників. Методи випробування сировини та види його вад повинні відповідатизазначеним у чинній нормативно-технічної документації. 

Розфасовка сировини. Після лабораторних випробувань сировину партіями надходить на цехові склади в ящиках, коробках або іншій тарі. На цеховому складі сировину розпаковується і розфасовується. Розфасоване сировина подається до в'язальним машинам. Виявлені при розфасовці бобіни з дефектною намотуванням відкладають для перемотування. 

В'язання полотна. Перед в'язанням нитки повинні витримуватися в місцях зберігання не менше 10 год при нормальних кліматичних умовах. Полотно в'яжеться на машинах відповідно до заправними даними. Щільність в'язання вимірюють на машині у вільному стані полотна. Шматки полотна з ниток однієї лінійної щільності в'яжуться однакової маси (10-12 кг) з відхиленнями, що не перевищують 5%.  Якість полотна в процесі в'язання протягом всієї зміни контролюють в'язальниця і помічник майстра. В'язальниця зобов'язана містити машину в чистоті-щозмінно її чистити. 

Підготовка полотна до розкрою. Трикотажне полотно після обробки надходить у відділи підготовки полотна до розкрою.

Обмеловка настилу. Обмеловку верхнього шару настилу, або нанесення контурів розкроюємо деталей на верхній шар настилу, виконують двома способами: за лекалами і за трафаретом. 

Розкрій полотна. Розкрию полотна передує операції настилання полотна і розрізання його на секції. 

Комплектування кроених деталей. Розкроєні деталі після перевірки і сортування комплектують у пачки.

Шиття трикотажних виробів. Процеси шиття охоплюють цілий комплекс операцій, які в основному поділяють на такі: швейні, волого-теплові та допоміжні. 

Технічний контроль. Він виконується на всіх технологічних переходах при виготовленні виробів з полотна і купонів. Завдання технічного контролю-перевірка відповідності показників сировини і матеріалів, що надходять на підприємство, показниками діючих стандартів і технічних умов, перевірка якості виконання технологічних операцій і якості полотна і купонів в процесі виробництва. 

Також хочу представити асортимент виготовляймої продукції