
- •Контрольні питання для складання іспиту з предмету «проблеми теорії та філософії права»
- •Філософія права у системі філософських і юридичних наук.
- •Визначення понять «об’єкт науки» та «предмет науки» та їх значення для поділу юридичного знання на окремі галузі.
- •Поняття та форми право реалізації.
- •Різноманіття концепцій філософії права.
- •Система юридичних наук (загальна характеристика).
- •Суб’єкти, об’єкти та підстави для реалізації юридичних норм.
- •Право і держава як об'єкти філософського дослідження.
- •Об’єкт і предмет теорії права (основні точки зору, їх характеристика та аналіз).
- •Роль та місце держави (її органів) у процесі забезпеченні різних форм право реалізації.
- •Історичний розвиток філософії права.
- •Співвідношення юридичних наук між собою.
- •Правозастосування як особлива форма право реалізації.
- •Поняття і предмет філософії права.
- •Співвідношення теорії держави та права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.
- •Стадії правозастосовного процесу.
- •Філософське трактування суті і поняття права.
- •Сутність права
- •Юридична наука у системі соціальних наук.
- •Акти правозастосування (загальна характеристика, особливості змісту та форми).
- •Логічне і історичне у праві.
- •Об’єкт і предмет юридичної науки.
- •21. Механізм і стадії застосування юридичних норм і проблеми, що виникають на цих стадіях.
- •22. Завдання і функції філософії права.
- •23. Система юридичних наук.
- •24. Складні форми застосування права.
- •25. Методологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •26. Об’єкт і предмет зюн
- •27. Основні аспекти правозастосування
- •28. Філософський рівень методології пізнання права.
- •29. Визначення об’єкта та предмета теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
- •30. Правозастосовчі акти, їх види та значення у правовому регулюванні.
- •31. Загальнонауковий рівень методології пізнання права
- •32. Співвідношення тдп з деякими юрид та неюрид науками
- •33. Юридична техніка. Діалектика
- •34.Приватноправовий рівень методології пізнання права
- •35. Функції теорії держави і права
- •36. Стиль та мова правозастосовного акту
- •37. Спеціально-юридичний рівень методології пізнання
- •39. Особливості інтерпретаційних актів
- •41. Система теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.
- •42. Акти застосування юридичних норм: поняття та різновиди
- •43. Екзистенціалізм як методологія пізнання
- •44.Методологія юридичних наук: поняття, структура та місце у системі юридичного знання
- •45. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •46. Феноменологія права.
- •47. Проблема відносності, допустимості, доцільності та істинності методу
- •48 Поняття, види і причини правозастосовних помилок і шляхи їх усунення
- •49 Герменевтика як методологія пізнання права
- •50. Співвідношення ідеального та матеріального, суб’єктивного і об’єктивного, емпіричного та теоретичного в методології юридичних наук.
- •Прогалини у праві (поняття, характеристика, причини існування) та шляхи їх усунення.
- •Найбільш розповсюджені методи пізнання державно-правової дійсності, їх загальна характеристика.
- •54. Види юридичних колізій[
- •55 Постмодернізм і право
- •56 Поняття та форми соціальної влади
- •57. Аналогія права та закону: випадки, принципи та механізм застосування.
- •58. Філософсько-правові дослідження у XX столітті
- •59 Соціальна влада як відношення
- •60 Колізія у праві шляхи їх подолання
- •61. Класифікація напрямів сучасної філософії права
- •62. Структура та зміст владовідносин:
- •63. Колізії у законодавстві: поняття, причини виникнення
- •64. Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права
- •65. Державна влада як особливий різновид соціальної влади
- •66. Шляхи усунення колізій у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •67. Значення історії філософії права для сучасних досліджень
- •68. Співвідношення державної та політичної влади
- •69. Складнощі при застосуванні аналогії права і аналогії закону
- •70. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права у Росії
- •71. Легітимність і легальність державної влади.
- •72. Шляхи усунення колізій у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
- •73. Значення історії філософії права для сучасних філософсько-правових досліджень.
- •74. Співвідношення політичної і державної влади.
- •75. Складнощі, що виникають в процесі застосування аналогій закону і права: теоретичний і практичний аспект.
- •76. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права у Росії
- •77. Легітимність і легальність державної влади.
- •78. Основні погляди на походження держави і права (теорії насильства, суспільного договору, природного права, органічна, теологічна і ін.).
- •79 Концепції прав людини і прав громадянина: історія і сучасність. .
- •80. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.
- •82. Взаємозв’язок гносеології права та онтології права.
- •83. Юридичний позитивізм як один із провідних напрямів вузького розуміння права.
- •84. Еволюція і динаміка розвитку функцій держави і права у просторі і часі.
- •85. Лібертарно-юридична онтологія: реальне, наявне буття правового закону (в.С. Нарсенянц).
- •86. Державно-правові недоліки і гідності демократичного режиму
- •87. Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.
- •88. Онтологія права у структурі філософсько-правового знання.
- •89. Поняття правосвідомості.
- •90. Державне регулювання економіки: поняття і межі. Етатизм та лібералізм: погляди на місце держави у економічній системі.
65. Державна влада як особливий різновид соціальної влади
Соціальна влада - спосіб управління суспільством, що виражається у системі публічно-вольових відносин між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення загального для них інтересу та цілей, які досягаються за допомогою різних засобів, методів, включаючи примус (психічний, фізичний, юридичний).
На державну владу повністю поширюються ознаки соціальної влади. Від останньої вона відрізняється, як мінімум, двома монополіями: 1) видання загальнообов'язкових правових норм; 2) застосування державного примусу.
Ознаки державної влади:
1) публічна влада - перебуває на службі у суспільства (народу), слугуючи важелем його управління; здійснює управління суспільством від його імені; має "публічну" основу своєї діяльності - казенне майно, власні доходи, податки;
2) політична влада - управляє соціально неоднорідним суспільством, керує ним у своїх інтересах, а це потребує залучення політики, взаємодії з різними ланками політичної системи, передусім з партіями, партійними блоками і рухами;
3) апаратна влада - концентрується в апараті, системі органів держави і здійснюється через них;
4) легітимна влада - юридично (конституційно) обґрунтована і визнана народом країни, а також світовим співтовариством. Легітимність влади означає визнання її правового характеру, її обмеженість правом і, отже, небезпечність для людини. Тільки легітимна влада може бути ефективною. Нелегітимна влада вважається узурпаторською.
5) легалізована (легальна) влада - узаконена, тобто визнаною є правомірність її виникнення, організації та діяльності, в тому числі використання сили в межах держави (наявність спеціально створених органів для утримання влади і проведення її рішень у життя). Легалізованість - це юридичне вираження легітимності; здатність не тільки втілюватися в нормах права, але функціонувати в межах закону. Легітимна влада завжди вимагає легалізації, але не всяка легалізована влада легітимна. Діяльність легалізованої влади спрямована на стабілізацію суспільства. Нелегальна влада (наприклад, мафіозна, злочинна) діє поза межами закону, вносить беззаконня і безладдя в суспільство.
66. Шляхи усунення колізій у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.
Способи переборення колізій в законодавстві:
* попередження - застосовується на стадії підготовки, ухвалення і введення в дію законів. Превентивні заходи щодо виникнення колізій: 1) прогнозування та планування нормотворчої діяльності; 2) вдосконалення законодавчої техніки; 3) проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів (узгодження їх з системою чинних актів); 4) систематизація законодавства;
* усунення - повне звільнення від колізій у процесі законодавчої діяльності, їх ліквідація. Способи усунення колізій: 1) скасування одного (або кількох) колізійних актів; 2) внесення змін у нормативно-правовий акт; 3) прийняття нової норми (або нормативно-правового акта); 4) судовий розгляд (визнання судом - Конституційним судом та адміністративними судами - нормативного акта таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили);
* подолання - тимчасове вирішення колізій із застосуванням визначеної правової норми, проте без остаточного зняття суперечностей між ними (колізія між нормами не зникає). Способи подолання колізій: 1) використання колізійних норм (нормарбітрів); 2) тлумачення законодавчих актів, особливо коли вибір між нормами неможливо зробити на підставі колізійних норм; 3) застосування загальних правил подолання колізій: темпоральної (часової), ієрархічної (субординаційної), змістової, змішаної, види колізій в законодавстві і загальні правила їх подолання:
Способи переборення прогалин в законодавстві:
Усунення - відбувається через нормотворчу діяльність шляхом внесення змін і доповнень у закони, видання нових, досконаліших юридичних актів чи створення юридичного прецеденту, або укладання нормативного договору.
Подолання - здійснюється в процесі правозастосовної діяльності за допомогою аналогії закону й аналогії права, а також субсидіарного застосування права (міжгалузевої аналогії).
За наявності прогалин у законодавстві, законодавець пропонує правозастосувачу різну поведінку:
1) у галузі кримінального законодавства і законодавства про адміністративні правопорушення аналогія не допускається. У цьому разі правозастосувач має керуватися принципом, відомим ще з часів римського права: "Немає злочину і немає вини, немає покарання і немає стягнення, якщо немає закону";
2) у галузі цивільного, сімейного, трудового законодавства прогалини переборюються такими способами: аналогія закону; аналогія права; субсидіарне застосування норм права (міжгалузева аналогія).