21. Механізм і стадії застосування юридичних норм і проблеми, що виникають на цих стадіях.

Застосування норм права — державно-владна, організаційна, здійснювана в процедурно-процесуальному порядку діяльність компетентних органів держави й посадових осіб у реалізації приписів правових норм стосовно до конкретних життєвих випадків через винесення індивідуально-конкретних правових наказів (приписів), іншими словами, це особлива форма реалізації норм права.

Елементи.Механізм правозастосування складне структурне утворення, яке включає наступні елементи:

• владну діяльність компетентних органів і осіб по здійсненню своїх повноважень;

• діяльність, направлену в сферу суспільних відносин інших суб'єктів права;

• надання їм допомоги і створення умов для нормального використання прав, виконання обов'язків, дотримання основних вимог;

• здійснення примусового впливу на суб'єктів права з метою підпорядкування їх поведінки вимогам закону.

Стадії. Найбільш доцільно виділити шість стадій, оскільки всі вони мають самостійне і важливе значення в процесі правозасто-сувальної діяльності, а саме:

• аналіз і вивчення фактичних обставин справи, встановлення юридично значимих фактів і їх оцінка;

• вибір нормативного акта відповідної норми права, яку належить застосувати до них;

• перевірка справжності і правильності тексту, визначення меж дії та юридичної сили правової норми;

• аналіз змісту і тлумачення правової норми;

• прийняття рішення по справі і оформлення в індивідуальному акті застосування правових норм;

• доведення цього рішення до суб'єктів, яких вони стосуються, і його виконання, використання або дотримання.

Проблеми:

на 1-йстадії - наявність колізій чи прогалин у праві, аксіологічні критерії правозастосування

на 5-й стадії – юридико-технічні вимоги до актів правозастосування (форма акту).

22. Завдання і функції філософії права.

Функції ФП – це напрямки науково-практичної та пізнавальної діяльності, що забезпечують вивчення правової дійсності та характеризують сутність, зміст, призначення ФП як суспільної та загальнотеоретичної науки.

Зміст функцій ФП обумовлюється метою та завданням.

Мета ФП: - розуміння права - обґрунтування права - оцінка права -критика права.

Основні завдання, або головні питання філософії права:

1)про підставу справедливості та її критеріїв (завдання, у межах якого право співвідноситься з мораллю) - це питання є центральним у філософії права, в більш традиційному вигляді воно постає як пи­тання про обґрунтування «природного права»;

2)про нормативну (зобов'язуючу) силу права, чи питання про те, чому людина повинна підкорятися праву (завдання, у межах якого визначається співвідношення права і влади);

3)про природу і функції позитивного права (завдання, у межах якого з'ясовується характер правових норм), що тісно пов'язане з ви­рішенням попередніх двох питань - воно забезпечує виправдання позитивного права.

Функції ФП:

• світоглядна – формування у суб’єкта загального уявлення про правову реальність та про право як один із її аспектів;

• методологічна – формування системи методів, категорій, способів та засобів пізнання права, які забезпечують єдність та системність дослідження;

• інформаційна – забезпечує адекватне відображення права як об’єкта вивчення, виявляє особливості його функціонування, з’ясовує суспільні зв’язки та закономірності;

• аксіологічна – забезпечує дослідження права у зв’язку з такими ціннісними ідеалами, як рівність, свобода, правовий ідеалізм;

• виховна – розвиток правосвідомості;

• онтологічна – виникнення права;

• прогностична

• прикладна.