Контрольні питання для складання іспиту з предмету «проблеми теорії та філософії права»

1. Філософія права у системі філософських і юридичних наук.

2. Визначення понять «об’єкт науки» та «предмет науки» та їх значення для поділу юридичного знання на окремі галузі.

3. Поняття та форми право реалізації.

4. Різноманіття концепцій філософії права.

5. Система юридичних наук (загальна характеристика).

6. Суб’єкти, об’єкти та підстави для реалізації юридичних норм.

7. Право і держава як об'єкти філософського дослідження.

8. Об’єкт і предмет теорії права (основні точки зору, їх характеристика та аналіз).

9. Роль та місце держави (її органів) у процесі забезпеченні різних форм право реалізації.

10. Історичний розвиток філософії права.

11. Співвідношення юридичних наук між собою.

12. Правозастосування як особлива форма право реалізації.

13. Поняття і предмет філософії права.

14. Співвідношення теорії держави та права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.

15. Стадії правозастосовного процесу.

16. Філософське трактування суті і поняття права.

17. Юридична наука у системі соціальних наук.

18. Акти правозастосування (загальна характеристика, особливості змісту та форми).

19. Логічне і історичне у праві.

20. Об’єкт і предмет юридичної науки.

21. Механізм і стадії застосування юридичних норм і проблеми, що виникають на цих стадіях.

22. Завдання і функції філософії права.

23. Система юридичних наук.

24. Складні форми застосування права.

25. Методологія права у структурі філософсько-правового знання.

26. Об’єкт і предмет ЗЮН (основні точки зору).

27. Основні аспекти правозастосування.

28. Філософський рівень методології пізнання права.

29. Визначення об’єкта та предмета теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.

30. Правозастосовчи акти, їх види та значення у правовому регулюванні.

31. Загальнонауковий рівень методології пізнання права.

32. Співвідношення теорії держави і права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.

33. Юридична техніка і її значення для правозастосування. Діалектика як методологія пізнання права.

34. Приватноправовий рівень методології пізнання права.

35. Основні функції теорії держави і права.

36. Стиль та мова правозастосовного акту.

37. Спеціально-юридичний рівень методології пізнання права.

38. Місце та значення теорії держави і права у системі юридичного знання.

39. Особливості інтерпретаційних актів, що видаються у процесі застосування норм у різних галузях права.

40. Діалектика як методологія пізнання права.

41. Система теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.

42. Акти застосування юридичних норм: поняття, види.

43. Екзистенціалізм як методологія пізнання.

44. Методологія юридичних наук: поняття, структура та місце у системі юридичного знання.

45. Основні вимоги до правильного застосування юридичних норм.

46. Феноменологія права.

47. Проблеми належності, допустимості доцільності та істинності методу.

48. Поняття, види і причини правозастосовних помилок і шляхи їх усунення.

49. Герменевтика як методологія пізнання права.

50. Співвідношення ідеального та матеріального, суб’єктивного і об’єктивного, емпіричного та теоретичного в методології юридичних наук.

51. Прогалини у праві (поняття, характеристика, причини існування) та шляхи їх усунення.

52. Критична соціальна теорія як методологія пізнання права.

53. Найбільш розповсюджені методи пізнання державно-правової дійсності, їх загальна характеристика.

54. Види юридичних колізій.

55. Постмодернізм і право.

56. Поняття та форми соціальної влади.

57. Аналогія права та закону: випадки, принципи та механізм застосування.

58. Філософсько-правові дослідження у XX столітті.

59. Соціальна влада як відношення.

60. Колізія у праві, шляхи їх подолання.

61. Класифікація напрямів сучасної філософії права.

62. Структура та зміст владо відносин.

63. Колізії у законодавстві: поняття, причини виникнення.

64. Позитивістські і природно-правові концепції у сучасній філософії права.

65. Державна влада як особливий різновид соціальної влади.

66. Шляхи усунення колізії у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.

67. Значення історії філософії права для сучасних філософсько-правових досліджень.

68. Співвідношення політичної і державної влади.

69. Складнощі, що виникають у процесі застосування аналогій закону і права: теоретичний і практичний аспект.

70. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права у Росії.

71. Легітимність і легальність державної влади.

72. Шляхи усунення колізій у законодавстві. Шляхи усунення прогалин у законодавстві.

73. Значення історії філософії права для сучасних філософсько-правових досліджень.

74. Співвідношення політичної і державної влади.

75. Складнощі, що виникають в процесі застосування аналогій закону і права: теоретичний і практичний аспект.

76. Традиції і новизна у процесі розвитку філософії права у Росії.

77. Легітимність і легальність державної влади.

78. Основні погляди на походження держави і права (теорії насильства, суспільного договору, природного права, органічна, теологічна і ін.).

79. Концепції прав людини і прав громадянина: історія і сучасність.

80. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.

81. Об'єктивні і суб'єктивні межі державного втручання у справи суспільства.

82. Взаємозв’язок гносеології права та онтології права.

83. Юридичний позитивізм як один із провідних напрямів вузького розуміння права.

84. Еволюція і динаміка розвитку функцій держави і права у просторі і часі.

85. Либертарно-юридична онтологія: реальне, наявне буття правового закону (В.С. Нарсенянц).

86. Державно-правові недоліки і гідності демократичного режиму.

87. Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.

88. Онтологія права у структурі філософсько-правового знання.

89. Поняття правосвідомості.

90. Державне регулювання економіки: поняття і межі. Етатизм та лібералізм: погляди на місце держави у економічній системі.