Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8.93 Mб
Скачать

Поняття і сутність конституційного ладу

Конституційний лад – форма організації суспільства і держави, визначена КУ (вузьке значення). Лад, за яким живе суспільство і держава, дотримуючись базових конституційних цінностей. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові України і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами (ст. 5).

Конституційна держава – ширше за державу, що має конституцію. Це більш високий ступінь організації суспільства і держави на основі принципу верховенства права – найвищих загальнолюдських цінностей.

В. Погорілко вважав, що конституційний лад — це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих конституцією та законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

Конституційний лад:

  • Державний устрій

  • Суспільний лад.

Конституційний лад:

  1. як фактична конституція ;

  2. як певний спосіб (форма) організації держави, якого (яку) закріплено в його конституції;

  3. як такий стан відносин (або порядок), що характеризує державу як конституційну.

Співвідношення з такими поняттями, як «державний лад», «громадянське суспільство».

Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами. Може бути конституційним і неконституційним. Згідно зі статтями 1, 2, 5 Конституції України основними є такі принципи державного ладу:

  • суверенність і незалежність держави;

  • демократизм держави;

  • соціальність держави;

  • принцип правової держави;

  • унітарність (єдність, соборність) держави;

  • республіканська форма правління.

Громадянське суспільство - це поняття, яким позначають систему самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, що забезпечують умови для реалізації приватних інтересів і потреб індивідів і колективів, для життєдіяльності соціальної і духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління. Під громадянським суспільством у науці конституційного права іноді також розуміють певний суспільний устрій, за якого людині гарантується вільний вибір форм її економічного та політичного буття, забезпечуються загальні права людини та ідеологічний плюралізм. В проекті КУ був розділ про громадянське суспільство. Але регулювати гр.с. недоречно. Потрібно лише створити умови, в яких воно зможе нормально функціонувати.

Суспільний лад - це система організаційних і правових форм соціальних відносин у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах, передбачених і закріплених конституцією та законами України. Суспільний лад, на відміну від конституційного ладу, неможливо вва­жати державно-правовою категорією.

  • Політична багатоманітність.

  • Економічна багатоманітність.

  • Ідеологічну багатоманітність.

Визначальним елементом суспільного ладу є політична систе­ма суспільства, до основних складових якої входять народ, дер­жава, політичні партії, територіальні громади і ОМС — основні суб'єкти конституційно-правових від­носин.

Конституційний ладцілісна система соціально-правових відносин та інститутів, що закріплює функціональну і організаційну єдність суспільства та підпорядкована моральним і конституційним вимогам.

Конституційний лад — це система соціальних, економічних і по-літико-правових відносин, які встановлюються й охороняються конституцією та іншими конституційно-правовими актами держави.

По суті конституційний лад — це певний тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, дер­жави і права.

За змістом конституційний лад охоплює передбачені й гаран­товані конституцією державний і суспільний лад, конституційний статус людини й громадянина, систему безпосереднього народо­владдя.

За формою конституційний лад становить систему передбаче­них конституцією основних організаційних і правових форм сус­пільних відносин, тобто основних видів організації і діяльності держави, суспільства та інших суб'єктів конституційно-правових відносин. Конституційний лад — це насамперед передбачені конс­титуцією форма держави за характером державного устрою й дер­жавного правління і форми безпосереднього народовладдя (вибо­ри, референдум тощо).

Конституційний лад України втілює в собі суспільний та державний лад.

Конституційний лад України – система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією(далі К) і законами України, прийнятими на її основі й відповідно до неї.

За своїм змістом конституційний лад визначає, передбачені та гарантовані К-ю державний і суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади, місцевого самоврядування, територіальний устрій, осн. засади зовнішньополітичної та ін. міжнародної діяльності держави, основи нац. Безпеки та ін. види конституційно-правових відносин.

Ознаки:

  • Суверенність - полягає у визначенні, встановленні конституційного ладу й можливості його зміни лише волею народу України. Суверенність конст. ладу означає суверенітет народу і суверенітет держави. відповідно до ст2 К її суверенітет поширюється на всю територію України

  • Демократизм - існування за цим ладом, як певним правовим порядком, передбаченим К, необмеженої влади народу

  • Гуманізм - полягає в закріпленні та гарантуванні К-єю такого порядку, який ґрунтується на реальній і всебічній повазі до особи, забезпеченні прав і свобод людини та громадянина ті їх гарантуванні. Ст. 3 К зазначає, що людина,її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод є головним обов’язком держави

  • Реальність - наявність цього ладу де-юре і де-факто. Має відображати реальні існуючі суспільні відносини

  • Системність

  • Обґрунтованість

  • Історизм

  • програмний характер - конституційний лад є певною програмою розвитку держави та суспільства та їх основних інститутів. Програмний характер мають положення про соціальний характер держави тощо

  • гарантованість