
- •Поняття конституційного права
- •Кпу як галузь права
- •Кпу в національній правовій системі України
- •Система галузі конституційного права
- •Сучасні проблеми кпу
- •Предмет та методи правового регулювання галузі конституційного права
- •Інститути конституційного права
- •Конституційне право як наука
- •Система і функції науки конституційного права
- •Методи науки конституційного права
- •Конституційно-правові відносини, їх особливість
- •Характером предмета
- •Об’єкти конституційно-правових відносин
- •Суб’єкти конституційно-правових відносин
- •Конституційні норми: поняття, структура, класифікація
- •Поняття і види джерел конституційного права
- •Класифікація конституцій
- •За терміном дії:
- •За політичним режимом:
- •За зовнішньою формою:
- •За відповідністю реальним відносинам у суспільстві:
- •VIII. За формою:
- •Загальна характеристика ку
- •Вища юр.Сила
- •Особливий порядок прийняття, зміни, припинення і відповідно підвищений рівень її стабільності
- •Історія ку
- •Способи прийняття конституцій
- •Порядок внесення змін до ку
- •Правова охорона конституції: поняття, форми
- •Правова охорона ку пу
- •Правова охорона ку вру
- •Правова охорона ку кму
- •Конституційний контроль і нагляд: поняття і співвідношення
- •Функції ку
- •Поняття, форми та проблеми реалізації ку
- •Використання
- •Правова охорона ку судами загальної юрисдикції
- •Поняття, структура державної влади, конституційні засади її здійснення
- •Політичні партії: поняття, роль, функції
- •Поняття і сутність конституційного ладу
- •Основні засади конституційного ладу України
- •Гарантії конституційного ладу
- •Зміст і значення конституційного принципу багатоманітності
- •Конституційні ознаки Української держави
- •Правова природа громадянства України.
- •Визнання і принципи громадянства України
- •Набуття громадянства України
- •Припинення громадянства України
- •Правовий статус особи: поняття, види
- •Родовий
- •Основні принципи правового статусу особи
- •Невичерпності
- •Поняття і класифікація прав і свобод людини
- •Громадянські (особисті) права людини
- •Політичні права громадянина
- •Соціальні права людини
- •Економічні та культурні права людини
- •Гарантії прав і свобод людини
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Загальна характеристика референдумів в Україні
- •Системи виборів порівняльно – правовий аспект
- •Виборчі системи в Україні
- •Виборче право: поняття, принципи
- •Виборчий процес, його стадії
- •Конституційний статус і порядок формування вру
- •Представницький мандат: поняття, сутність, види
- •Склад, структура, форми діяльності вру
- •Функції та повноваження вру
- •Правовий статус депутатських фракцій у вру
- •Парламентські процедури, стадії окремих з них
- •1 Читання:
- •2 Читання:
- •3 Читання
- •Правовий статус народного депутата України
- •Комітети вру, їх повноваження
- •Уповноважений вру з прав людини: вимоги, порядок призначення, повноваження
- •Склад, порядок формування і компетенція Рахункової палати в Україні
- •Форми правління: поняття, види
- •Історія інституту президентства в Україні
- •Конституційний статус пу
- •Порядок набуття і припинення повноважень пу
- •Функції та повноваження пу
- •Повноваження Президента стосовно вру та у сфері законодавчої влади.
- •Повноваження пу у сфері виконавчої влади.
- •Повноваження пу у сфері судової влади.
- •Повноваження пу у сфері національної безпеки, оборони та військової політики.
- •Повноваження пу з формування органів і призначення посадових осіб.
- •Інші повноваження пу.
- •Правовий статус овв та їх система в Україні
- •Порядок формування та припинення повноважень кму
- •Складення повноважень кму у зв'язку з обранням пу:
- •Відставка кму:
- •Завдання, принципи і правові засади діяльності кму
- •Загальна характеристика компетенції кму
- •Сфера економіки та фінансів
- •Повноваження кму у відносинах з органами виконавчої влади
- •Відносини кму з пу
- •Правотворчі повноваження кму
- •Правовий статус Прем’єр-міністра України
- •Правовий статус міністра в Україні
- •Міністр України - член кму
- •Міністр як керівник міністерства:
- •Міністр у відносинах з цовв:
- •Правовий статус місцевих овв
- •Судова влада: поняття, ознаки, функції
- •Судова система України
- •Підсистема адміністративних судів в Україні
- •Конституційні засади судочинства
- •Склад, порядок формування, функції та повноваження Вищої ради юстиції
- •Прокуратура: система, функції
- •Повноваження та акти органів прокуратури
- •Правовий статус судді
- •Функції та повноваження ксу
- •Конституційне провадження та акти конституційної юстиції
- •Конституційно-правовий статус арк
- •Поняття, форма, система територіального устрою України
- •Принципи територіального устрою України
- •Органи влади арк, їх правовий статус
- •Поняття, принципи, система місцевого самоврядування
- •Основні системи місцевого самоврядування:
Способи прийняття конституцій
Три основні сп особи прийняття конституції: виборцями шляхом референдуму, представницьким органом та главою держави або главою виконавчої влади.
Історично першими способами її прийняття були установчі збори та референдум.
Референдум забезпечує найвищу ступінь легітимності конституції.
До представницьких органів, які можуть наділятися установчою владою (за дорученням народу), належать установчі збори (конституційні асамблеї, конституційні конвенти тощо), парламент, надпарламентські установи.
1. Установчі збори - це представницький орган, що обирається спеціально з метою розроблення і прийняття конституції. Вперше установчі збори (Філадельфійський конвент) було скликано у США 1787 p. За способом формування виділяють дві групи установчих зборів:
сформовані шляхом загальних і прямих виборів;
збори, частина делегатів яких обирається шляхом прямих або непрямих виборів, а інша частина призначається.
За обсягом компетенції установчі збори поділяються на:
суверенні, які наділяються правом розробляти і приймати конституцію (США, 1787 p.);
несуверенні, які розробляють і приймають проект конституції, а для затвердження вона виноситься на референдум або передається іншому органові (наприклад, конституції Кувейту, 1962 p.). Власне, такі органи виконують роль консультативних установчих зборів.
Залежно від призначення установчі збори поділяються на:
а) установчі збори з обмеженими повноваженнями - представницькі органи, для яких розроблення (розроблення і прийняття) конституції є єдиною функцією, після здійснення якої вони розпускаються (наприклад, США, 1787 p.);
б) установчі збори з необмеженою компетенцією - представницькі органи, які одночасно з установчою владою здійснюють повноваження парламенту (Франція, 1946 p.; Італія, 1947 p.; Бразилія, 1988 p.).
2. У багатьох країнах світу, зокрема і в Україні, конституції приймалися парламентами. Є два способи:
реорганізація парламенту в установчі збори, що передбачає спеціальну процедуру отримання парламентом мандата виборців на те, щоб діяти як установчі збори;
без формальної реорганізації в установчі збори, коли конституція приймається із застосуванням звичайної парламентської процедури, передбаченої конституцією, що скасовується.
Парламентський спосіб прийняття конституції застосовується також і як попереднє ухвалення конституції перед тим, як вона виноситься на референдум ( Польщі 1997 p.). Такий спосіб прийняття конституції дозволяє поєднати кваліфіковане обговорення проекту в парламенті з реалізацією права народу висловити свою волю відносно тексту конституції.
3. Надпарламентські установи - це діючі спорадично виборні органи, які формують постійнодіючий парламент (приміром, Всекитайські збори народних представників - КНР, З'їзд народних депутатів - Росія, за Конституцією РСФСР 1978 p., Великий народний хурал - Монголія).
4. Глава держави. Введення Конституції в дію одностороннім актом глави держави. Такі конституції називаються октройованими або дарованими.
В історії конституційного розвитку було прийняття конституції вищим керівним органом правлячої політичної партії - Конго, 1969 p.; Іраку, 1970 р.
Розроблення і прийняття деяких конституцій пов'язується з окремими видатними політичними діячами, і вони називаються «харизматичними». Такими, наприклад, можна вважати сталінську Конституцію СРСР (1936 p.), деголлівську Конституцію Франції (1958 р.).
ВРУ прийняла КУ від імені укр. народу. ВРУ сама прийняла КУ як орган установчої влади. БРЄД. Народ нібито уповноважив її прийняти Конституцію від його імені. «А народ хтось питав?».