- •Функції мови у суспільстві. Інформаційна революція. Писемна традиція і суспільний розвиток.
- •Мовностилістичні та структурні особливості наукових робіт.
- •Статус української мови як державної.
- •Мовностильові особливості тексту документа.
- •Мовна політика в Україні.
- •Мовна норма. Типи мовних норм.
- •Мова і культура мовлення.
- •Комунікативні ознаки культури мови.
- •9.Кодифікація і стандартизація мови.
- •11. Українська нормотворча традиція.
- •12. Прагматика висловлювання і мовна норма.
- •14. Мовна норма у віртуальному просторі.
- •15. Стандарт і субстандарт. Нормативні вимоги до усного і писемного висловлювання.
- •16. Структура діалогу. Культура діалогу.
- •18. Поняття про документ, його властивості та вимоги при його складанні.
- •19. Стилістична система української мови. Основні ознаки функціонування стилів.
- •21. Український лексикон і фразеологія.
- •22. Тенденції сучасного спілкування.
- •23. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •24. Науковий стиль як комунікативний феномен.
- •25. Правила бібліографії до наукових робіт.
- •26. Спілкування і комунікація.
- •27. Основні закони спілкування.
- •28.Лексикографія. Типи словників.
- •29. Гендерні та національні закони спілкування.
- •30.Вимоги до використання іншомовних слів у діловому мовленні.
- •31.Функції спілкування.
- •32. Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів.
- •33. Жанри та види публічних виступів.
- •34. Явище полісемії в діловому мовленні.
- •35. Структура риторичного виступу.
- •36. Поняття про ораторську компетенцію.
- •37. Суржик і шляхи його подолання.
- •38. Основні частини риторики. Мистецтво аргументації.
- •39. Класифікація документів, національний стандарт України.
- •40.Стиль сучасного ділового спілкування.
- •41.Форми професійного обговорення професійних проблем.
- •42. Документація з кадрово-контрактних питань.
- •43. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •44.Термін як інструмент когнітивної діяльності
- •45. Жанри наукових і навчально-наукових досліджень.
- •46. Кодифікація і стандартизація термінів у науковому контексті.
- •47.Наукова бібліографія
- •48. Історія наукової лексикографії в Україні. Початки словникарства
- •Двомовні словники 19-поч. 20 століття
- •Українське словникарство середини 20 століття
- •49. Багатство мови і стилістична виразність мовлення в професійній сфері.
- •50. Фразеологія в науковому мовленні.
- •51. Вербальні та невербальні засоби комунікації наукового етикету.
- •52. Тематичні усні навчально-наукові презентації.
- •53. Складні випадки слововживання.
- •54. Лексика сучасної української мови з погляду її походження.
- •55. Мовностилістичні особливості наукових текстів.
- •56. Види і форми перекладу.
- •57.Анотування, реферування питомих українських та іншомовних наукових джерел.
- •58. Наукова стаття, вимоги вак до наукової статті.
- •Вимоги до оформлення статті
16. Структура діалогу. Культура діалогу.
Діалог - двосторонній обмін інформацією між двома людьми, людиною та ЕОМ в вигляді питань та відповідей.
В основі діалогу лежить діалогічна єдність: вираження думок та їх сприйняття, реакція на них, що знаходить відображення у структурі цього акту мовлення. Діалог складається з взаємопов'язаних реплік співрозмовників.
Діалогічне спілкування являє собою не один якийсь вид мовленнєвої діяльності його учасників, а мовленнєвий акт (обмін інформацією), у якому говоріння і слухання – нерозривно пов'язані види мовленнєвої діяльності.
Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови.
Істотним для діалогу є той факт, що відповідач знає, про що йдеться, що дуже важливо. Саме знання ситуації і є тією ознакою, яка визначає граматичний лад усного діалогічного мовлення.
Правила ведення діалогу:
Правила для того, хто говорить:
доброзичливість, повага до партнера, з яким спілкуєтесь;
ввічливість, відсутність категоричності;
скромність у самооцінках, ненав'язливість;
постійне стимулювання зацікавленості партнера до проблем спілкування;
логічність у викладі своїх поглядів та пропозицій;
підтримка уваги партнера, стимулювання його активності в сприйнятті;
вибір такого стилю розмови, який був би сприятливим не тільки для ситуації спілкування, а й для сприйняття партнером.
враховувати дистанцію в спілкуванні, систему жестикуляції і міміки тощо.
Правила для тих, хто слухає:
не шкодуйте часу для того, щоб вислухати партнера;
терпимо й шанобливо ставтесь до того, хто говорить;
не перебивайте партнера, вислухайте його до кінця;
дайте партнерові виявити себе в спілкуванні, стимулюйте його активність;
використовуйте мовні, жестові, мімічні засоби емоційно-психологічної підтримки того, хто говорить.
17. Офіційно-діловий стиль, його особливості. Мовні кліше.
Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів: розпоряджень, постанов, програм, заяв, автобіографій, резолюцій, протоколів, законів, актів, наказів, анкет, розписок тощо. Сфера вживання. Офіційно-діловий стиль слугує для спілкування в державно-політичному, громадському, економічному житті, законодавстві.
Основне призначення – регулювати ділові стосунки та обслуговувати громадські потреби в типових ситуаціях. Специфіка – нейтральний тон викладу, лише в прямому значенні, точність та ясність викладу думки повинні поєднуватись з лаконічністю, стислістю і послідовністю здійснення фактів (1,2,3…), наявність усталених одноманітних мовних зворотів (кліше), висока стандартизація висловів, сувора регламентація тексту, синонімія має бути звернена до мінімуму і не викликати двозначності сприймання.
Офіційно-діловий стиль потребує максимально точного викладення думки, це має запобігти подвійному або неточному різнобічному тлумаченню змісту документів. Лексика офіційно-ділового стилю є термінологізованою за рахунок спеціальних сталих виразів та термінів: дипломатичних, юридичних, законотворчих, суспільно-політичних.
Мова стандартизована: ділові штампи, усталені словесні формули (на підставі наказу, у зв’язку з, відповідно до, до заяви додаю). Відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічної лексики.
Офіційно-діловий стиль має такі підстилі:
Законодавчий – використовується в законотворчій сфері, реґламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними та службовими особами, реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах.
Дипломатичний – використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури.
Юридичний - використовується у юриспруденції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж).
Адміністративно-канцелярський – використовується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві.
Мовне кліше — це мовний стереотип, готовий зворот, що вживається в текстах офіційно-ділового стилю. Наприклад: з метою підвищення якості продукції.
Лише в офіційно-діловому стилі допустимі мовні кліше, стереотипні конструкції, як-от: з метою; у зв'язку з тим, що (через те, що)
