- •Функції мови у суспільстві. Інформаційна революція. Писемна традиція і суспільний розвиток.
- •Мовностилістичні та структурні особливості наукових робіт.
- •Статус української мови як державної.
- •Мовностильові особливості тексту документа.
- •Мовна політика в Україні.
- •Мовна норма. Типи мовних норм.
- •Мова і культура мовлення.
- •Комунікативні ознаки культури мови.
- •9.Кодифікація і стандартизація мови.
- •11. Українська нормотворча традиція.
- •12. Прагматика висловлювання і мовна норма.
- •14. Мовна норма у віртуальному просторі.
- •15. Стандарт і субстандарт. Нормативні вимоги до усного і писемного висловлювання.
- •16. Структура діалогу. Культура діалогу.
- •18. Поняття про документ, його властивості та вимоги при його складанні.
- •19. Стилістична система української мови. Основні ознаки функціонування стилів.
- •21. Український лексикон і фразеологія.
- •22. Тенденції сучасного спілкування.
- •23. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •24. Науковий стиль як комунікативний феномен.
- •25. Правила бібліографії до наукових робіт.
- •26. Спілкування і комунікація.
- •27. Основні закони спілкування.
- •28.Лексикографія. Типи словників.
- •29. Гендерні та національні закони спілкування.
- •30.Вимоги до використання іншомовних слів у діловому мовленні.
- •31.Функції спілкування.
- •32. Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів.
- •33. Жанри та види публічних виступів.
- •34. Явище полісемії в діловому мовленні.
- •35. Структура риторичного виступу.
- •36. Поняття про ораторську компетенцію.
- •37. Суржик і шляхи його подолання.
- •38. Основні частини риторики. Мистецтво аргументації.
- •39. Класифікація документів, національний стандарт України.
- •40.Стиль сучасного ділового спілкування.
- •41.Форми професійного обговорення професійних проблем.
- •42. Документація з кадрово-контрактних питань.
- •43. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.
- •44.Термін як інструмент когнітивної діяльності
- •45. Жанри наукових і навчально-наукових досліджень.
- •46. Кодифікація і стандартизація термінів у науковому контексті.
- •47.Наукова бібліографія
- •48. Історія наукової лексикографії в Україні. Початки словникарства
- •Двомовні словники 19-поч. 20 століття
- •Українське словникарство середини 20 століття
- •49. Багатство мови і стилістична виразність мовлення в професійній сфері.
- •50. Фразеологія в науковому мовленні.
- •51. Вербальні та невербальні засоби комунікації наукового етикету.
- •52. Тематичні усні навчально-наукові презентації.
- •53. Складні випадки слововживання.
- •54. Лексика сучасної української мови з погляду її походження.
- •55. Мовностилістичні особливості наукових текстів.
- •56. Види і форми перекладу.
- •57.Анотування, реферування питомих українських та іншомовних наукових джерел.
- •58. Наукова стаття, вимоги вак до наукової статті.
- •Вимоги до оформлення статті
52. Тематичні усні навчально-наукові презентації.
Презентація – спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого переконати або спонукати її до певних дій. Презентації здійснюють через три канал: вербальний, вокальний, невербальний.
Структурні компоненти презентації:
Експозиція – встановлення контакту з аудиторією, створення атмосфери доброзичливості, утримання уваги та спонукання інтересу до теми презентації. Вона має бути коротка, захоплива, оригінальна.
Вступ, якому відводиться 5-10% від перебігу всієї презентації, можна умовно переділити на 2 блоки: початок і вступ. Завдання – встановлення (якщо не вдалося під час експозиції) чи закріплення контакту з аудиторією, виклад лаконічних зауважень стосовно теми презентації.
Основна частина – серцевина вступу, плануючи яку доцільно виокремити ключові положення, переходи-зв’язки. Будь-яке велике повідомлення для того, щоб бути засвоєним, повинно містити один, іноді 2 і зрідка три пункти (ключові тези). Це дозволяє логічно структурувати матеріал, аби він був зручним для сприймання.
Резюме – підсумовує сказане, ущільнює зміст і свідчить про те, що презентація наближається до завершення.
Висновок – вихід з контакту, завершення спілкування. Це не тільки висловлення подяки за увагу, а ще одна фінальна спроба переконати аудиторію, тобто досягти мети презентації. Висновок має бути виразним, коротким і обов’язково оптимістично-мажорним.
Навчальні презентації призначені для допомоги викладачу забезпечити зручне і наочне подання навчального матеріалу.
План презентації:
Мета і завдання презентації.
Тема і предмет презентації.
Аудиторія, на яку спрямована презентація.
Початок і тривалість виступу.
Місце проведення презентації.
Навчальні презентації поділяються на такі види:
презентації-семінари;
презентації для самоосвіти;
презентації-порадники;
презентації для клієнтів корпорацій.
У навчальних презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.
53. Складні випадки слововживання.
Стилістичні засоби лексикології можна розподілити за використанням їх у різних функціональних стилях. Стилістична грамотність передбачає насамперед правильне й доречне вживання слів – відповідно до їхнього значення й емоційно-стилістичного забарвлення. Усі слова, що вживаються в мові , становлять її словниковий склад. Або лексику. Слова. Якими користуються всі, називаються загальновживаними. Вони вживаються в усіх стилях мовлення, всім зрозумілі й означають звичні для всіх поняття.
Професіоналізмами називаються слова, що побутують тільки в мові людей певної професії.
Слова, які щойно з’явилися в мові, називаються неологізмами. Вони поділяються на дві підгрупи:
1. Слова, що позначають нові предмети і явища в науці, техніці, суспільно-політичному житті й побуті;
2. Нові слова, які характеризують як нові, так і вже відомі предмети, явища, дії, стани в образно-емоційному плані.
Архаїзмами(застарілими словами) називають слова, які вийшли із загального вжитку. Вони вживаються в творах на історичну тему, а також для надання мові урочистості або, навпаки, іронічного звучання.
Слова, що вживаються в певній місцевості, називаються діалектизмами. Вони використовуються в художніх творах для передачі місцевого колориту.
Загальновживана лексика(широкого вжитку):
1. Речі побуту, повсякденного життя.
2. Явища природи, почуття, дії тощо
3. Процеси трудової, суспільної діяльності людей.
4. Морально-етичні поняття.
Спеціальна лексика(обмеженого вжитку):
1. Діалектизми(вживаються жителями певної місцевості).Напр: газда, легінь.
2. Терміни, професіоналізми (вживаються людьми певних професій). Напр: параграф, молекула
3. Офіційно-ділова лексика(мова ділових паперів) Напр:акт, наказ, план
4. Жаргонізми (вживаються представниками певних соціальних груп).Напр: шпора, пара.
5. Арготизми (вживаються представниками кримінального класу). Напр: хаза, малина
За вживанням слова поділяються на: загальновживані та стилістично забарвлені.
До стилістично забарвлених належать: книжкова лексика (суспільно-політична, наукова і офіційно-ділова лексики) та розмовна лексика.
Багаторічне русифікація і використання суржику в спілкуванні українців привело до широкого розповсюдження в мові невластивих для української граматики і форм. Тут представлені помилки, що часто зустрічаються, поряд з правильними словами і фразами
