9.3.4. Авторська концепція

На нашу думку, загальна ефективнiсть мотивацiї до працi може бути представлена так:

* – потенційні можливості.

Комбiнацiя внутрiшнiх і зовнiшнiх винагород – це загальна сукупнiсть винагород і їх питома вага (структурний склад), що передбачає органiзацiя для компенсацiї витрачених зусиль, виконання службових обов’язкiв і досягнутого результату окремого спiвробiтника, вiдповiдно до вимог i завдань, зумовлених його посадою в органiзацiї.

Сума потреб конкретного працiвника – це увесь комплекс первинних i вторинних потреб, що впливають на поведiнку людини, яка займає цю посаду чи вiдповiдальна за виконання обов’язкiв, у визначений час.

Пiд потенцiйними можливостями розумiють шляхи реалiзацiї творчих здiб­нос­тей, професiйної компетенцiї та iндивiдуальних переваг особистостi в межах конкретної органiзацiї (спроможнiсть зробити кар’єру, набути досвiду та практичних навичок, досягти бажаного результату). Потенцiйнi можливостi не можуть бути наперед вирахованi чи визначенi, вони залежать вiд безлiчi обставин i далеко не завжди досягаються. Проте людина завжди зважає на них, хоча їх реалiзацiя не гарантується органiзацiєю наперед.

Р Е З Ю М Е

1. Мотивацiя – це процес спонукання, стимулювання себе чи iнших (окре­мої людини чи груп людей) до цiлеспрямованої поведiнки або до виконання певних дiй, спрямованих на досягнення власної мети або цiлей органiзацiї.

Потреби – це вiдчуття того, що чогось чи когось бракує, фiзiологiчне чи пси­хологiчне усвiдомлення браку (нестачi) будь-чого. Потреби бувають пер­виннi – вродженi, природнi, на основi фiзiологiї людини, та вторинні – пси­хо­логiчного характеру, залежнi вiд психологiї та iндивiдуальних особ­ли­вос­тей людини.

Винагороди – це все те, що людина вважає цiнним для себе. Винагороди подiляються на внутрiшнi – пов’язанi з процесом виконання роботи, та зов­нiшнi – все те, що пропонується органiзацiєю за виконання певної ро­бо­ти чи посадових обов’язкiв.

За допомогою грошей, що сплачуються органiзацiєю за використану працю, людина повнiстю чи частково задовольняє свої потреби.

Теорiї мотивацiї заснованi на результатах психологiчних дослiджень i по­дi­ляються на двi категорiї: змiстовi i процесуальнi.

2. Змiстовi теорiї мотивацiї пов’язанi з iдентифiкацiєю внутрiшнiх спо­нукань (потреб), що змушують людину дiяти так, а не iнакше, визначають структуру потреб людини i виявляють серед них тi, що мають прiоритетне значення.

Теорiя Маслоу

Потреби подiляються на первиннi та вториннi i утворюють п’яти­рiв­не­ву iєрар­хiч­ну структуру, в якiй вони розподiленi згiдно з прiоритетом. Поведiнку людини в конкретний момент часу визначає найнижча неза­до­во­лена по­тре­ба iєрархiчної структури. Пiсля задоволення потреби її мотивуючий вплив на поведiнку припиняється.

Теорія Алдерфера

Людина відчуває три загальні категорії потреб – життєві (фізіологічні та без­пе­ки), взаємин (міжособові стосунки), поваги та самореалізації. Для останньої категорії не­об­хідне неухильне зростання. Кожна потреба може задовольнятись окремо, незалежно від інших.

Теорiя МакКлелланда

Три потреби вищих рiвнiв, що мотивують людину – це потреби влади, досягнення та належностi. У наш час потреби вищого порядку (соцiальнi) вiдiграють вирiшальну роль, оскiль­ки потреби нижчих рiвнiв, як правило, повнiстю чи частково задоволенi.

Теорiя Герцберга

Потреби подiляються на гiгiєнiчнi чинники та мотивацiї. Наявнiсть гiгiєнiчних чинникiв не дає розвинутися вiдчуттю незадоволення роботою.

Мотивацiї, що приблизно вiдповiдають потребам вищих рiвнiв у Маслоу та МакКлелланда, активно впливають на поведiнку людини.

Для ефективної мотивацiї пiдлеглих керiвник повинен сам чiтко усвi­до­ми­ти змiст роботи і вміти виконати її на належному рівні.

3. Бiльш сучаснi процесуальнi мотивацiйнi теорiї грунтуються на по­ведiнцi людини i враховують її сприйняття та набутий досвiд. Сама мо­ти­ва­цiя розглядається з точки зору того, що змушує людину спрямовувати зусилля на досягнення бажаних результатiв.

Теорiя очiкування В.Врума передбачає залежнiсть загальної мотивацiї до працi вiд добутку трьох компонентiв: 1) витрати працi – результати; 2) ре­зультати – винагороди та 3) валентнiсть.

Теорiя справедливостi заснована на iснуваннi об’єктивної залежностi ви­на­город вiд виконаної роботи чи витрачених зусиль людини. Працiвники зі­став­ляють змiст й обсяг своєї працi та працi спiвробiтникiв i прагнуть бачити адек­ватнi результати пiд час їх матерiального та морального вiдшкодування.

Модель Портера-Лоулера враховує та поєднує такi поняття як зусилля, здiб­ностi, результати, винагороди, задоволення та сприйняття в межах єдиної взаємозалежної системи.

4. На думку автора, мотивацiя залежить вiд спiввiдношення внутрішніх та зовнiшнiх винагород, що пропонуються конкретному виконавцю залежно вiд посади та рiвня витрачених зусиль (чи досягнутих результатiв) i суми по­треб конкретної людини. При цьому враховуються потенцiйнi можливостi, які залежать вiд характеру конкретної органiзацiї.

СИТУАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ до теми 9

Ситуація 1 ⁹⁵