9.2.4. Двохфакторна теорія герцберга

Фредерiк Герцберг та група його послідовників у другiй половинi 50-тих рокiв розробили ще одну модель мотивацiї, заснованої на потребах. Вона дістала назву “двофакторної теорії”. Модель побудована на резуль­та­тах соцiологiчного опитування широкого загалу iнженерно-технiчного пер­со­налу. Пропонувалося дати вiдповiдь на питання: "Коли (в яких ситуацiях) пiсля виконання службових обов’язкiв ви вiдчували себе особливо добре та навпаки?"

За результатами вiдповiдей Герцберг побудував двофакторну теорiю, у якiй видiлив двi категорiї: гiгiєнiчнi чинники та мотивацiї:

Таблиця 9.1

Герцбергова теорія мотивації

Гiгiєнiчнi чинники	Мотивацiї
Полiтика органiзацiї та її втiлення адмiнiстрацiєю	Успiх
Умови працi	Кар’єра (просування по службi)

Продовження таблиці 9.1

Заробiтна плата	Визнання та схвалення результатiв роботи
Мiкроклiмат у колективi (мiжособовi стосунки з керiвництвом, спiвробiтниками та пiдлеглими)	Ступiнь делегування повноважень і вiдповiдальностi (якомога вища)
Рiвень безпосереднього контролю за роботою	Можливостi творчого та професiйного зростання

Гiгiєнiчнi чинники пов’язанi з оточуючим середовищем, у якому здiй­снюється праця (виконується робота), мотивацiї – з характером та змiстом роботи. При вiдсутностi чи недостатнiй мiрi присутностi гігієнiчних чин­ни­кiв у працiвника виникає та формується відчуття невдоволення роботою. Але навiть їх достатня кiлькiсть не може мотивувати людину до чогось. Вiд­сут­нiсть чи неадекватнiсть мотивацiй напряму не пов’язане з незадоволенням робо­тою, проте їх наявнiсть викликає задоволення i пiдштовхує виконавцiв на пiдви­щен­ня ефективностi дiяльностi.

А ось як особи, що брали участь в опитуваннi, оцiнили тi харак­терис­ти­ки роботи, що можуть привести до максимальної вiддачi чи пiдвищити реноме (при­вабливість) працi.

1. Фактори пiдвищення продуктивностi:

• великі шанси на просування по службi;

• добрий заробiток;

• оплата працi, що безпосередньо пов’язана з досягнутими резуль­та­та­ми; визнання та схвалення добре виконаної роботи;

• складна, важка та цiкава робота, що дозволяє розвинути свої здiб­нос­тi; робота, що дозволяє самостiйно приймати рiшення та вимагає твор­чо­го пiдходу;

• високий ступiнь вiдповiдальностi.

2. Фактори, що роблять роботу бiльш привабливою:

• робота без значних напружень і стресiв;

• зручний розпорядок;

• вiдсутнiсть на робочому мiсцi шуму та будь-яких виявiв забруднення ото­чуючого середовища;

• робота з людьми, яким симпатизуєш;

• неформальнi, неофiцiйнi стосунки з безпосереднiм керiвництвом;

• достатня поiнформованiсть про дiйсний стан справ у фiрмi (про те, що насправдi вiдбувається);

• гнучкий темп роботи та робочий час;

• значнi додатковi пiльги;

• справедливий розподiл обсягу робiт.

Для ефективного практичного використання теорiї Герцберга адмi­нiстра­цiї органiзацiї необхiдно скласти перелiк гiгiєнiчних та мотиваційних чин­ни­кiв i надати можливiсть працiвникам самим визначати i вказувати те, що їм до вподоби, а надалi постiйно зважати на це.

Недолiк теорiї полягає в тому, що виконавцi iнстинктивно, на рівнi пiд­свi­домого пов’язують сприятливi ситуацiї з роллю своєї особистостi та об’єкта, який вони контролюють, а несприятливi – з факторами, що об’єктивно не залежать вiд опитуваних. Тобто усі негаразди прагнуть списати на ”об’єк­тив­ні причини”, а позитивні результаті вважають власною заслугою.