Форматування

Фізичне Логічне

Доріжка Сектор Завантажувальний сектор fat Кореневий каталог

Засоби форматування дисків:

1. Провідник > контекстне меню диску > команда «Форматировать».

2. Папка «Мой компьютер» > вибрати диск > меню «Файл» > команда «Форматировать»

У процесі роботи на жорсткому диску комп’ютера можуть виникати фізичні дефекти і логічні помилки.

Дефекти диску – це порушення поверхні жорсткого диска. Вони виникають рідко і зазвичай пов’язані з природним зношуванням диску.

Логічні помилки диску – порушення у файловій структурі. Логічні помилки на жорсткому диску виникають у результаті неправильного завершення роботи з операційною системою чи з окремими програмами. У разі випадкового зникнення напруги в мережі також можуть виникати порушення файлової структури. Несвоєчасне усунення логічних помилок призводить до виходу операційної системи з ладу і вимагає її переустановлення.

Для своєчасного виявлення фізичних дефектів і логічних помилок необхідно регулярно використовувати засоби діагностики дисків: папка Мой компьютер > КМ диска> Свойства> вкладка Сервис > Выполнить проверку.

Фрагментація – явище, при якому в процесі видалення й перезапису файлів на диску через якийсь час утворюється багато порожніх кластерів, а також багато файлів, записаних у кластерах на різних ділянках диска.

Фрагментація диска призводить до таких негативних наслідків:

0. підвищується ймовірність руйнування цілісності файлу (наприклад, при перекручуванні посилання на черговий кластер);

0. утрудняється відновлення файлу після випадкового видалення;

0. знижується продуктивність машини: у процесі читання (запису) файлу значний час витрачається на пересування голівки від однієї ділянки диску до іншої;

0. прискорюється зношування диск вода.

Дефрагментація – оптимізація дискового простору, впорядкування кластерів, що належать до одного файлу.

Засоби де фрагментації диска: Головне меню > Програми > Стандартні > Службові програми > Дефрагментація диска.

При інтенсивній роботі дефрагментацію необхідно проводити приблизно раз на місяць, можна і частіше, особливо якщо Ви працюєте з великими об’ємами даних – із графікою високого дозволу і великого розміру, із звуковими або відео файлами. Швидкість запуску програм і виконання операцій помітно зросте.

Контрольні запитання

1. Що таке сектор та кластер диску?

2. Що таке форматування диску, які види форматування є?

3. Що таке фрагментація диску?

4. Які негативні наслідки може привести фрагментація диску?

5. Що таке дефрагментація? З якою метою її виконують?

Практичне завдання: використовуючи довідкову систему Windows, знайдіть відповідь на питання «Проверка диска».

Рекомендована література: 3 стор. 105-108, 2 стор. 152-156

Завдання до срс №2

Тема: Поняття про комп’ютерні віруси. Антивірусні програми, їх класифікація та принцип роботи.

Після вивчення теми студент повинен знати:

зміст комп’ютерної безпеки; поняття комп’ютерного вірусу; прояви вірусів; класифікацію вірусів; класифікацію антивірусних програм; профілактичні заходи для захисту інформації.

Теоретичні відомості з теми:

Поняття комп'ютерної безпеки

В обчислювальній техніці поняття безпеки є досить широким, тобто:

0. надійність роботи комп'ютера;

0. збереження цінних даних;

0. захист інформації від внесення в неї змін неуповноваженими особами;

0. збереження таємниці листування в електронному зв'язку.

Великої шкоди у роботі комп’ютера можуть завдати комп’ютерні віруси.

Комп'ютерний вірус – це програмний код, вбудований в іншу програму, або в документ, або у визначені області носія даних і призначений для виконання несанкціонованих дій на комп'ютері.

Комп'ютерний вірус зобов'язаний своєю назвою властивій йому здатності до самовідтворення і «розмноження». Після свого запуску вірус може створювати власні копії, тобто нові фрагменти програмного коду. Причому ці копії можуть не збігатися з оригіналом. Розмноження вірусу відбувається, як правило, через оперативну пам'ять комп'ютера. З пам'яті вірус може переміщатися у завантажувальні сектори дисків.

Прояви вірусів:

0. Сильне уповільнення роботи комп'ютера.

0. Несподівана поява на екрані сторонніх фраз.

0. Поява різних відеоефектів (наприклад, перевертання екрана).

0. Зникнення інформації з екрана.

0. Генерація різних звуків.

0. На дисках з'являється велика кількість зіпсованих файлів даних, текстових файлів.

0. Разом псується уся файлова система на одному з дисків.

0. Операційна система перестає бачити вінчестер.

0. Довільно змінюється довжина окремих файлів.

Класифікація вірусів.

У залежності від середовища перебування розрізняють наступні типи вірусів.

1) Файлові віруси – впроваджуються у файли, що виконуються, (.exe, .com, .bat), у системні файли (Io.sys, Msdos.sys). Після впровадження файлові віруси починають розмножуватися при кожному запуску файлу.

2) Завантажувальні віруси – вражають завантажувальний сектор диска (Boot – сектор). Вірус такого типу заміщує собою програму в завантажувальному секторі і, як наслідок, попадає в оперативну пам'ять і одержує керування відразу при завантаженні операційної системи.

3) Макровіруси – впроваджуються у файли, підготовлені в додатках, що мають свою мову макрокоманд (наприклад, Word, Excel). Формально ці віруси є файловими, але вражають вони, файли, що не виконуються, а файли даних.

4) Мережні віруси – поширюються комп'ютерною мережею. Особливість цих вірусів у тому, що вони заражають тільки оперативну пам'ять і не записуються на носії інформації.

У зв'язку з різними способами зараження часто використовують терміни резидентний і нерезидентний вірус. Резидентні віруси потрапляють в оперативну пам'ять комп'ютера і можуть постійно виявляти свою активність аж до вимикання або перезавантаження комп'ютера. Нерезидентні віруси, навпаки, у пам'ять не впроваджуються й активні тільки обмежений час, зв'язані з виконанням визначених задач.

Антивірусні програми – це утілити¹, що дозволяють виявляти віруси, лікувати заражені файли і диски, виявляти і запобігати підозрілим (характерним для вірусів) діям.

Типи антивірусних програм:

1) Програми – детектори. Ці програми поділяються на детектори, що дозволяють виявляти і видаляти відомі віруси (наприклад, програма Aidtest, розроблена Д.Н. Лозинським), і детектори, здатні боротися з ще невідомими вірусами. Ці детектори у своєму складі містять евристичний аналізатор, здатний виявляти віруси, що ще не були відомі (програма DrWeb А.И. Данилова).

2) Програми – ревізори. Вони контролюють всі вразливі (для вірусної атаки) компоненти комп'ютера. Принцип їхньої дії полягає в тому, що вони запам'ятовують зведення про стан файлів і системних областей дисків, а при наступних запусках порівнюють їхній стан з вихідним.

3) Програми – сторожі. Подібні програми резидентно розташовуються в пам'яті комп'ютера й автоматично перевіряють на наявність вірусів файли, що запускаються, і носії інформації, що вставляються. У виявленні вірусу програма – сторож може видавати попереджуюче повідомлення, а також може запобігти тим діям вірусу, що можуть привести до розмноження вірусу або заподіяти шкоду системі.

4) Антивірусні комплекси. Вони зєднують у собі функції детектора, ревізора і сторожа. (Norton Antivirus, а також AntiVirial Toolkit Pro – AVP – Е. Касперський.

Профілактичні заходи для захисту від вірусів і збереження інформації

1) Перед використанням сторонніх носіїв інформації обов'язково перевіряти їх на наявність вірусу. Не запускати неперевірені файли, отримані мережею або електронною поштою.

2) Необхідно регулярно виконувати копіювання цінної інформації на зовнішні носії.

3) Виконувати періодичну перевірку всіх дисків комп'ютера і пам'яті за допомогою нових версій антивірусних програм.

4) Вчасно оновлювати антивірусні програми.