30 Жовтня 1918 морський міністр Рауф і віце-адмірал сер Сомерсет Гоф-Калтроп підписали принизливе для Туреччини перемир'я на борту його королівської величності "Агамемнон".
Протистояння держав закінчилося 31 жовтня 1918 опівдні.
Через вісім років після закінчення війни, Ататюрк висловить свою думки про правління младотурков і про війну: "Мій обов'язок подякувати всім тим, хто втримав мене в стороні від цієї невдачі, але все ж слід нагадати, що зробили вони це несвідомо" До чого це подяка ? Відповідь проста: він не міг би зробити краще, ніж його супротивники, вони підготували фундамент, без якого він не зміг би зробити свої реформи. Коли говориш про Кемаля і його впевненості в собі, то друге пояснення здається більш відповідним, але в теж час реалізм завжди був одним з достоїнств Ататюрка.
Ататюрк прекрасно розумів, що є люди, які його поважають і люблять, а є ті, хто його ненавидить, аж до його знищення. Він швидко міг збагнути в тій чи іншій ситуації і зробити те, що не могли інші. Треба відзначити, що він був великим щасливчиком: при штурмі англійських позицій під Анафартой осколок снаряда вдаряє його в груди ... і розбиває годинник.
Мал.2.Ататюрк
с дружиною Латіфе Ушаклигіль в Адана,
1923.
Коли він став прийомним батьком, він не зрадив своїм принципам і постійно з'являвся на людях з дітьмі.Навіщо? Що б показати, на своєму прикладі, як треба виховувати молодь.
Мустафа Кемаль помер в 1938 році, зараз його останки знаходяться в спеціально збудованому мавзолеї Аниткабір в Анкарі. Сучасну Туреччину складно уявити без Ататюрка.Его пам'ятники на всіх центральних площах, кожна друга вулиця названі на його честь. Людина, яка відновивила Туреччину, воістину гідний такої поваги. Турки дуже люблять і поважають свого першого президента. Неповажне ставлення до його пам'яті - образа кожного місцевого жителя, який вони сприймають дуже серйозно.
Роблячи висновок про особистість Ататюрка, хочеться згадати слова аристократа з Шотландії Патріка Кінросс, який у своєму двотомнику "Ататюрк, Відродження Нації" пише: “Ататюрк ніколи не думав про себе. Все своє життя він присвятив своїй країні, своєму народові і людству”І з цим не можна не погодитися. Кемаль виступав за права людей, за їх свободу слова та свободу совесті. Він був, є і буде" батьком усіх турків "
Розділ 3. Особливості Реформ Ататюрка.
Мустафа Кемаль дуже сильно любив Туреччину, він навіть ототожнював себе з нею. А його прийомні діти будуть уособлювати те майбутнє, яке він мріяв для своєї батьківщини. Кілька його прийомних дочок стали відомими людьми і залишили свій слід в історії Туреччини, наприклад: Сабіха Гехчен стала першою жінкою-військовим льотчиком в країні, Афет Інан стала його радником, відомим істориком. Вони - зразкові представники нової Туреччини, щасливі і вільні, сучасні жінки.
Реформи Ататюрка, спрямовані на модернізацію турецького суспільства, не всі зустріли з радістю. Втім, Кемаль був терпимий до самих грубих думок. Одного разу йому потрапила газета, де говорилося, що Туреччиною править один п'яниця (сам Кемаль), один сліпий (прем'єр-міністр) і триста дурнів-депутатів. Кемаль відкинув газету в бік і сказав: "Пісака бреше: Туреччиною править тільки один п'яниця - це я".
Перетворення Ататюрка торкнувся і арабський алфавіт. Новий турецький алфавіт був підготовлений за кілька тижнів. Національні збори прийняли закон, що вводив новий турецький алфавіт і заборонив застосування арабського. Корну був перекладений турецькою мовою, введення латиниці не тільки полегшувало навчання населення, але знаменувало новий етап розриву з минулим.
Мустафа Кемаль усіляко підтримував емансипацію жінок. Він добивався такого ж рівня емансипації, які ті мали в Західній Європі. Це трапилося раніше, ніж аналогічні права отримали багато мешканок Європи. Після приходу до влади Ататюрка жінки отримали право голосувати і бути обраним в муніципалітеті і в парламент. Він був лютим супротивником носіння чадра і в одній зі своїх промов Кемаль вимовив: "Вона заподіює жінці великі страждання під час спеки, -говорив він, -Чоловіки! Це відбувається через нашого егоїзму. Не будемо ж забувати, що у жінок є такі ж моральні поняття, як і у нас ".
Ататюрк приділяв чималому увагу розвитку економіки. Економічний конгрес, скликаний кемалістами в Ізмірі 1923 року, поставив перед собою завдання - перейти від мануфактури і дрібного виробництва до великих фабрик і заводів, створити відрослі промисловості, для яких у країні було сировину. З цією метою був утворений державний банк. Уряд прагнув розширити використання сільськогосподарських машин. Було прийнято низку законів, заохочуючи використання сільськогосподарської техніки селянами. Створення ж конкурентоспроможної індустрії на світовому ринку і зовсім відокремлене від реформ Ататюрка кілька десятиліть. Це час було використано на формування соціальної бази модернізації.
Завданням відновлення репутації турків у світі та їх самоповагу Ататюрк вважав головним елементом символічного капіталу модернізації. Він постійно підкреслював, що тільки національна спільність може увійти до спільноти цивілізованих народів.
Кемаль, роблячи радикальні зміни в турецькому суспільстві, постійно підкреслював зв'язок реформ з історичною традицією. В обґрунтування всіх своїх реформ включаючи, здавалося б, такі ексцентричні, наприклад, замкнене носіння традиційного головного убору - фески, він неодмінно наводив історичні аргументи. Сама феска свого часу прийшла на зміну традиційного тюрбану. У середині 16 століття, після однієї з програних військових кампаній, султан вирішив не тільки переозброїти армію, але і переодягнути її в нову форму. Тоді й з'явилася феска як синтез традиційного одягу і нової – легкої та європейської.
Всі його реформи були проведені з ідеологією кемалізма, яка включала в себе 6 пунктів, пізніше закріплених у конституції 1937:
• народність;
• республіканізм;
• націоналізм;
• світськість;
• етатизм (державний контроль в економіці);
• реформізм;
Націоналізм був як база режиму, йому відводилося особливе місце. Після національно-визвольної війни кемалісти з величезною працею намагалися прищеплювати населенню свідомість національного громадянства. Кемалісти протиставили пантюркізму младотурків тюркизм, тим самим заявляючи на весь світ, що все населення Туреччини являє собою одну громадянську націю- турок, при збереження свободи етнокультурної та релігійної самореалізації меншин. Ататюрк вирішив відокремити релігію від держави і тим самим оголосив націоналізм ідеологією відродження турецької нації на основі модернізації при широкому запозиченні досягнень західної цивілізації.
У Туреччині найбільшу протидію модернізації надавало ісламське духовенство. Варто відзначити, що Ататюрк не ставив перед собою завдання повного відділення релігії від держави. Кемаль першим висунув принцип лаїцизма, тобто розвитку світської держави і його правовою системою. Лаїцизм не мав нічого спільного з атеїзмом. Цей принцип торкнувся лише сфери управління та освіти, іслам і раніше залишався при Ататюрку і донині є важливою частиною життя держави. У той час у статті 24 Конституції передбачено, що кожна людина має право на свободу совісті. Слід додати, що у світській республіці навчання релігійній культурі є обов'язковим елементом у навчальних планах, але здійснюється під контролем держави.
Отже, можна зробити такий висновок, що ядром реформ Ататюрка було зміна імперської системи управління, формування турецької нації та її соціально-культурного капіталу. Туреччина визначила себе як світська держава і сформувалося як суспільство - нація, здатної до індустріальної модернізації. І така послідовність в цьому визначила кінцевий успіх реформ Ататюрка.