1.Основні етапи розвитку первісного суспільства ( палеоліт, мезоліт, енеоліт). Українські землі в первісну епоху.

З появою перших людей в історії України починається первісна доба. Історію первісного суспільства вчені поділяють на кілька періодів залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці: палеоліт (стародав­ній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт (новий кам'яний вік), енеоліт (мідно-кам'яний вік), бронзовий і ранній залізний віки.

Палеоліт. 1 млн років тому - X тис. н. E.

О.Д. Бойко поділяє палеоліт на Ранній, Середній та Пізній. Див. Історія України. -К., 1999.

Основним заняттям населення було збиральництво та полювання. Лю­ди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати жи­тло, добувати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чолові­ки займались переважно полюванням, а жінки - домашнім господарством.

У часі пізнього палеоліту на зміну первісному стаду прийшла родова община. Стрижнем родової організації суспільства був рід - об'єднання кровних родичів за материнською лінією (матріархат).

Почало зароджуватися мистецтво, первісні релігії:

фетишизм- поклоніння предметам неживої природи, віру в неприрод­ні властивості матеріальних речей;

тотемізм - віра в спільного для конкретного колективу предка - певної тварини, рослини тощо;

анімізм- віра в існування душі та духів, що нібито управляють усім;

магія- обряди, пов'язані з чаклунством, віщуванням, вірою в уміння людини викликати надприродні явища.

На території України в період палеоліту проживали люди кількох ти­пів: пітекантроп (архантроп), неандерталець (палеонтроп), кроманьйонець (НоmoSapiens - людина розумна).Мезоліт. IX - VI тисяч років тому.

Формується сучасна флора і фауна, так як закінчився льодовиковий пе­ріод. Удосконалюються старі знаряддя праці і створюються нові лук і стріли з кремнієвими і кістяними наконечниками. Заняттям людини стає приручен­ня тварин (собака, свиня), збирання плодів, рибальство.

 

На території України налічується майже 1000 відомих нині пам'яток мезоліту - у Криму, Поліссі, на Волині, басейні Сіверського Дінця та ін.

Неоліт. VI - IV тисяч років до н.e.

Первісна людина освоює нові форми господарювання - землеробство і скотарство. Перехід від присвоюючого господарства (збиральництво, мис­ливство, рибальство) до відтворюючого вчені назвали "неолітичною револю­цією^”. Завершилося формування техніки обробки каменю: пилення, шліфу­вання, сверління. З'являється ліпна кераміка. Виникають прядіння і ткацтво, з'явився ткацький станок.

Перехід до осілого способу життя привів до значного зростання насе­лення, що зумовило помітне збільшення кількості та розмірів поселень. Зрос­тає тривалість життя людини - 30-32 роки.

Проходять також значні зміни в організації суспільного життя - зрос­танню ролі парної сім'ї, розквіту племінної організації суспільства, заро­дженню інститутів родової влади. Міняється і світобачення людини.

· відкриття трипільської культури.

Енеоліт IV - III тисячі років до н. e.

Мідно-кам'яний вік був перехідним етапом від кам'яного періоду до епохи металу, часом остаточного утвердження домінуючої ролі відтворюю­чого господарства. Намітився перехід від мотижного до орного землеробства.

Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська культура, яка існувала з IV тис. до III тис. до н. є., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого археологом В.Хвойкою.

Бронзовий вік. 2 тис. - 1 тисяча років до н.e.

Бронза - штучний метал, який навчилася виготовляти людина. Вона бу­ла твердішою за мідь і температура її плавлення була також значно нижчою ніж міді - 1005 градусів, бронзи - 700-900. Таку температуру можна отрима­ти навіть у найпримітивніших печах, а то й на вогнищах.

На території Донбасу в давнину були шахти, де видобували мідну руду. Так, на лівому березі річки Калинівки за десять км від Бахмута (Артемівсь-ка), гірничний інженер Носов випадково натрапив на виробку мідної руди, шлаки, дерев'яне й кам'яне вугілля. В одному із рудників знайшли кам'яні й бронзові сокири. (Див. Петро Лаврів. Історія Південно-Східної України. - К., 1996, с. 11).

Розвиток металургії бронзи і поява значної кількості металевих знарядь праці сприяли подальшому розвитку всього господарського комплексу.

Якраз в епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці - відо­кремлення скотарства від землеробства.

У господарському житті головну роль, почав відігравати чоловік, відбув­ся перехід від матріархату до патріархату - батьківського роду. Рід уже скла­дався з ряду сімей, які вели своє походження по батьківській лінії. У цьому роді вирішальною стала влада чоловіка.

Розвиток виробництва викликав потребу в нових робочих руках. їх по­стачали війни. Війни стають постійним і вигідним промислом. Захоплених полонених обертали в рабів.

Первісне суспільство вступило в період розкладу, зміцнювалась патріар­хальна сім'я, поглиблювалася майнова нерівність общинників, з'явилися ба­гаті і бідні, виникла приватна власність, а за нею почали зароджуватися класи.

Залізний вік. З 1 тис. років до н. e.

Використання заліза призвело до різкого зростання продуктивності пра­ці, зростало багатство окремих сімей. Дедалі більшою ставала різниця між багатими і бідними, вільними і рабами. Спільне володіння землею і спільний обробіток її поступово зникали. Орна земля передавалася в користування окремим сім'ям і з часом перетворювалася на їхню приватну власність.

Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від сільського господарства.

Додатковий продукт став економічною передумовою зародження нових станово-класових відносин. Окремі сім'ї змішуються з іншими кровно не спорідненими. Окремі племена об'єднувалися в союзи споріднених племен, а з часом території окремих племен зливалися в одну спільну територію всього народу. Первісне суспільство розпалося.