Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Маріупольський державний університет
Економіко-правовий факультет
кафедра конституційного, адміністративного та міжнародного права
-
До захисту допустити
з попередньою оцінкою
Керівник: к.ю.н., професор
Кіндюк Б.В.
«___»________________2011р.
Курсова робота
На тему: «Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні»
Робота захищена |
|
Студента 2 курсу ОКР «Бакалавр» |
З оцінкою__________________ |
|
Спеціальності «Правознавство» |
«___»________________2011р.
|
|
Фомичова С.С. |
|
|
Керівник: к.ю.н., професор Кіндюк Б.В. |
|
|
|
Маріуполь – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1 ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНА І ГРОМАДЯНИНА В ЇХ ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ.......................................................................7
1.1. Розвиток ідеї прав людини......................................................................7
1.2. Сучасні міжнародно-правові стандарти прав людини..........................11
1.3. Поняття та класифікація прав і свобод людини...................................14
РОЗДІЛ 2 ВИДИ ПРАВ, СВОБОД І ОБОВЯЗКІВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. ЇХ СИСТЕМА В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ …………18
2.1. Принципи конституційних прав і свобод людини і громадянина. Система прав за Конституцією України………………………………..…..18
2.2. Загальна характеристика основних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина………………………………………………………….............20
2.3. Реалії дотримання основних прав і свобод людини і громадянина
на території України…………………………………………………….…. 24
ВИСНОВКИ…………………………………………………………............28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................31
ВСТУП
Актуальність теми: Одним з важливіших принципів демократичної держави і основою народовладдя є верховенство Закону та його дотримання. Основним Законом держави була та залишається Конституція, як втілення істотних прав людини (громадянина) на справедливість, свободу та добробут.
Стаття 1 Конституції України наголошує на тому, що Україна є суверенною, демократичною, соціальною, правовою державою, але нажаль процес її становлення ускладнюється певними негативними факторами, такими як негаразди господарювання, низька ефективність діяльності управлінських структур, соціальні конфлікти тощо. Гарантії прав і свобод людини та громадянина, їх широту, реальність, здійсненність виражають не тільки фактичний та юридичний статус особи в суспільстві, а й суть діючої в країні демократії, соціальні можливості. Вони показники зрілості держави, її досягнень, тим більше, що на державу та її органи Конституція і закони України покладають обов’язки забезпечення прав і свобод людини та громадянина.
Тому актуальність дослідження теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із конституційним закріпленням та реалізацією права людини, зумовлена глобалізацією доктрини прав людини в Україні, потребою вдосконалення чинного законодавства в даній галузі, приведенням його у відповідність до принципів, проголошених світовою спільнотою та чинною Конституцією України. Сукупність названих чинників зумовила вибір теми дослідження.
Теоретичним підґрунтям цього курсового дослідження є роботи таких українських вчених: В.Б. Авер’янова «Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту» [18], «Адміністративне право України» Битяка Ю.П., Богуцького, А.С., Гаращука В.М. [19], «Права людини в Україні» Гончаренко О.М. [24], Денисова В.Н., Даниленко В.Г., Жуйкова В.М., Зайця А.П., Захарова Є.Д. [25-29], «Теорія права» Котюк В.О. [34], «Питання та елементи конституційного статусу людини і громадянина в Україні» Князев В.Д. [33]. Але нажаль дані автори досліджували проблему вузько, тільки с боку адміністративно-правового забезпечення реалізації та захисту прав громадян у сфері виконавчої влади. Ними було ґрунтовно розглянуто політико-правові аспекти взаємодії людини, держави і управління, питання адміністративно-правового регулювання прав громадян у сфері виконавчої влади та адміністративно-процесуального статусу громадян, особливості надання адміністративних послуг, доступу громадян до інформації у сфері виконавчої влади, запровадження досконаліших адміністративних процедур тощо.
Необхідно відмітити й те, що за останній період в Україні захищено ряд дисертацій, а саме Т.М. Мілова «Конституційне право людини і громадянина на свободу наукової творчості в Україні» [36], Ю.М. Фролова «Економічні права і свободи людини і громадянина в Україні: проблеми класифікації» [41]. Їх наукові роботи містять аналіз окремих аспектів по забезпеченню прав і свобод людини та громадянина. Проте, ці праці не мають комплексного наукового підходу до гарантій прав і свобод як самостійного інституту. Тому дане дослідження органічно їх доповнює, а належність вказаних робіт не лишає його актуальності.
Об’єктом дослідження: є суспільні відносини, які склалися в процесі становлення та розвитку прав і свобод людини та громадянина і їх гарантій як соціально-правового явища.
Предмет
дослідження
: є комплекс правових норм та
організаційно-правових форм гарантування
прав і свобод людини і громадянина та
проблеми, що виникають з їх реалізацією
в Україні.
Мета дослідження: полягає в тому, щоб уточнити порядок становлення та юридичного закріплення прав та свобод людини і громадянина на різних етапах державотворення України, а також конкретизувати положення про дотриманню прав та свобод, що надаються Конституцією України 1996 р, на теренах сучасної держави
Завдання:
1) дослідити ґенезу прав і свобод людини і громадянина на різних історичних етапах становлення держави;
2) визначення поняття та змісту гарантій прав і свобод людини та громадянина;
3) конкретизація ролі та місця держави, та органів державної влади щодо гарантування прав і свобод людини та громадянина;
4) визначення сутності теоретичних засад гарантій прав і свобод людини та громадянина;
5) проаналізувати концептуальні проблеми механізму реалізації права людини і громадянина в Україні;
Теоретико-методологічна основа і методи дослідження: В основу методології дослідження покладено філософські, загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які покликані забезпечити єдність гносеологічного, соціально-філософського та конституційно-правового аналізу конституційного права людини і громадянина та проблем його реалізації в Україні.
У роботі використані такі методи, як історичний, порівняльний, емпіричні методи, аналіз і синтез. Історичний метод дав змогу простежити еволюцію розвитку концепції прав людини та її практичного втілення в сучасних міжнародно-правових актах. Закон єдності і боротьби протилежностей дав змогу виявити суперечливі тенденції становлення та здійснення державної політики у сфері захисту прав людини і громадянина.
Методологічну основу становлять також такі загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція та дедукція, узагальнення, моделювання та ін. Так, використання методів аналізу і синтезу уможливив аналіз ознак права людини і громадянина. Соціологічний метод знайшов своє застосування при аналізі внутрішніх і зовнішніх чинників суспільних процесів, що зумовили виникнення, еволюцію та конституційне закріплення права людини і громадянина в Україні. Формально-логічний метод використовувався для визначення основних понять юридичних конструкцій, правових основ вирішення юридичних колізій конституційного та законодавчого регулювання конституційно-правових відносин, у межах яких реалізуються та забезпечуються конституційні права і свободи людини і громадянина в Україні;
Функціональний аналіз передбачає з’ясування важливості політичних явищ для суспільства й особи, їх оцінку з позицій системи цінностей (блага, справедливості, свободи, поваги до людської гідності).
Апробація курсової роботи. Основні положення курсової оприлюднені в доповіді на ІІІ Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів і молодих учених „Сучасний розвиток державотворення та перетворення в Україні: проблеми теорії та практики” в Маріупольському державному університеті в березні 2011 (тези опубліковані).
Структура та обсяг курсової роботи. Відповідно до мети, завдань та предмету дослідження курсова робота складається із вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, загального висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 34 сторінки, обсяг основної частини 30 сторінок.