3. Охарактеризувати сучасні зміни в структурі смертності і захворюваності населення і причини їх виникнення

Зараз відбувається перетворення структури смертності й захворюваності: якщо в минулому найпоширенішими захворюваннями були інфекційні (саме вони становили головну причину смертності населення), те зараз переважають неінфекційні, тобто хронічно, що протікають захворювання, — серцево-судинної, онкологічні, травми, нейропсихічні, ендокринні захворювання.

Це пов'язане з досягненнями медицини в боротьбі з масовими інфекційними захворюваннями: вакцинацією, заходами щодо охорони праці й зовнішнього середовища (ліквідація природних вогнищ малярії, чуми й т.д.), санітарною освітою й т.д. На першому місці із причин смерті знаходяться серцево-судинні захворювання, потім онкологічні захворювання, і, нарешті, травми. Зміні характеру захворюваності сприяє швидка зміна способу життя, що приводить до порушення адаптації людини в навколишнім середовищі. Виникла теорія хвороб цивілізації. Хронічні неепідемічні хвороби виникають тому, що цивілізація (зокрема, урбанізація) приводить до бурхливого наростання темпів життя, вириває людини зі звичних для нього умов життя, до яких він пристосовувався протягом багатьох поколінь, і людина залишається беззахисним перед темпами й ритмами сучасного життя. У результаті біологічні ритми людини, його здатності до адаптації перестають відповідати ритмам соціальним, тобто сучасні захворювання, наприклад серцево-судинні, прихильники теорії хвороб цивілізації розглядають як вираження непристосованості до середовища існування.

Завдання № 25

1. Охарактеризувати спосіб життя як медико-соціальний фактор здоров'я

Спосіб життя - провідний узагальнений фактор, що визначає основні тенденції у зміні здоров'я, розглядається як вид активної життєдіяльності людини. У структуру способу життя з його медико-соціальною характеристикою входять: 1) трудова діяльність і умови праці; 2) господарсько-побутова діяльність (вид житла, житлова площа, побутові умови, витрати часу на побутову діяльність та ін); 3) рекреаційна діяльність, спрямована на відновлення фізичних сил і взаємодія з навколишнім середовищем; 4) соціолізаторская діяльність в сім'ї (догляд за дітьми, старими родичами); 5) планування сім'ї та взаємовідносини членів сім'ї; 6) формування поведінкових характеристик та соціально-психологічного статусу; 7) медико-соціальна активність (відношення до здоров'я, медицині, установка на здоровий спосіб життя). З образом життя пов'язують такі поняття, як рівень життя (структура доходів на людину), якість життя (вимірювані параметри, що характеризують ступінь матеріальної забезпеченості людини), стиль життя (психологічні індивідуальні особливості поведінки), уклад життя (національно-громадський порядок життя, побут, культура). 2. Систематизувати симптоми синдрому професійного вигорання і розкрити їх зміст

Фізичні симптоми: різке підвищення втомлюваності; хронічна втома; головний біль; сприйнятливість до змін зовнішнього середовища; зміни артеріального тиску; астенія (безсилля, слабість); обмеження рухів шиї, болі в спині; мимовільні рухи - стискання кулаків, скованість; збільшення чи втрата ваги; задишка; безсоння; статева дисфункція

Емоційні симптоми: недостатність емоцій, не емоційність; песимізм, цинізм і черствість в роботі та особистому житті; байдужість і втома; відчуття фрустрації і безпорадності, безнадія; дратівливість, агресивність; тивога, посилення ірраціональної тривожності, нездатність зосередитися; депресія, почуття провини; нервові ридання, істерики, душевні страждання; втрата ідеалів чи надій, чи професійних перспектив; переважає почуття самотності.

Поведінкові симптоми: робочий час більше 45 годин на тиждень; під час робочого дня з’являється втома і бажання перерватися, відпочити; байдужість до їжі; мале фізичне навантаження; виправдання вживання тютюну, алкоголю, ліків; нещасні випадки ( травми, падіння, аварії і т. д.); імпульсивна емоційна поведінка.

Інтелектуальний стан: зменшення інтересу до нових теорій та ідей в роботі; зменшення інтересу до альтернативних підходів у вирішенні проблем (наприклад, в роботі); збільшення туги, апатії чи недостача куражу, смаку та інтересу до життя; надавання переваги стандартним шаблонам, рутині, аніж творчому підходу; цинізм чи байдужість до новизни, нововведень; мала участь чи відмова від участі у розвиваючих експериментах (тренінгах, навчанні); формальне виконання роботи.

Соціальні симптоми: немає часу чи енергії для соціальної активності; зменшення активності та інтересу до планування вільного часу, до хоббі; соціальні контакти обмежуються роботою; обмежені взаємостосунки з іншими, як вдома, так і на роботі; відчуття ізоляції, нерозуміння інших та іншими; відчуття недостачі підтримки з боку сім’ї, друзів, колег.