5. Пояснити методики обчислення і аналізу традиційного показника оцінки стану здоров’я населення - «дитячої смертності»

Народжуваність і смертність населення обчислюється на основі реєстрації кожного випадку народження й смерті у відділах реєстрації актів громадянського стану (РАГС). Народження й смерть реєструються на спеціальних бланках «Акт про народження», «Акт про смерть», які, у свою чергу, складаються на підставі «Довідки про народження» і «Лікарському свідченні про смерть».

Дитяча смертність є показником соціального неблагополуччя, неблагополуччя здоров'я населення. Рівні дитячої смертності протягом 1-го року життя також нерівномірна: найбільш висока смертність доводиться на 1-й місяць життя, а в 1-м місяці - на 1-ю тиждень. Особлива увага приділяється наступним показникам дитячої смертності. Термін «перинатальная смертність» означає смертність навколо пологів. Розрізняють:

• антанатальна смертність (до пологів),

• інтранатальна смертність (у пологах),

• постнатальна смертність (після пологів),

• неонатальна (протягом 1-го місяця життя)

• ранню неонатальна (протягом 1-й тижня життя) смертності.

Антанатальна й інтранатальна смертності становлять мертвонародженість

6Сформулювати основні принципи виховання в сім'ї та її роль у формуванні самодостатньої, високоморальної, гармонійно розвинутої особистості

Виходячи з розуміння сутності виховання в сім'ї, сімейне виховання визначається сучасними науковцями як усвідомлені зусилля старших членів сім'ї, які спрямовані на те, щоб молодші відповідали уявленням старших про те, якою має бути дитина. Українська сім'я має культивувати такі якості характеру людини: як:

• повага до батьків і відданість сім'ї, родині, готовність до взаємодопомоги;

• шанування культу предків, традицій і звичаїв свого народу;

• сформованість національної свідомості й самосвідомості, любов до рідної землі і народу, відданість Україні;

• розуміння і відчуття духовної єдності поколінь, повага до жінки-матері, культури та історії рідного народу;

• сформованість високої мовної культури, досконале володіння українською мовою як державною, що є основою національної культури;

• шанобливе ставлення до культури, звичаїв, традицій народів, що населяють Україну, та народів світу;

• дотримання принципів вселюдської і народної моралі — правдивості, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, гуманного ставлення до людини і довкілля;

• готовність до творчої праці в умовах ринкових відносин; бережливе ставлення до суспільної і приватної власності, до природних багатств, прагнення примножити їх власною працею.

Звідси випливає така характерна складова сімейного виховання, як батьківська позиція, сутність якої полягає у психологічній та виховній спрямованості матері та батька, заснованій на свідомій або неусвідомлюваній оцінці дитини, що знаходить своє вираження в певних способах і нормах взаємодії з нею. Батьківська позиція має такі ознаки:

• адекватність (найближча до об'єктивної оцінки психологічних та характерологічних особливостей дитини та побудова виховного впливу на основі такої оцінки);

• гнучкість (здатність змінювати форми та методи спілкування і впливу на дитину відповідно до її вікових особливостей, конкретних ситуацій);

• перспективність (спрямованість виховних зусиль на майбутнє відповідно до вимог, які поставить перед дитиною подальше життя).