Завдання № 17

1. Охарактеризувати сучасні проблеми вибору критеріїв оцінки здоров’я населення.

Протягом тривалого часу вирішується питання: якою мірою і з якою повнотою демографічні показники, такі, як смертність, дитяча смертність і середня очікувана тривалість життя, можуть служити показниками здоров’я населення. На сьогоднішній день доведено, що цілком припустимо використовувати з метою оцінки здоров’я тільки демографічні показники, це обумовлено тим, що показники смертності та середньої тривалості життя кращим чином акумулюють в собі всю попередню патологію захворюваності, дуже по–різному розподілену в часі.

Іншими словами, смертність не існує поза захворюваністю, тоді як захворюваність довгий час може існувати поза смертністю. Смертність ніби акумулює в собі всі патологічні процеси в організмі людини і відповідні їх захворювання, і в цьому їх єдність. Але не кожне захворювання закінчується смертю, і в цьому їх відмінність. Таким чином, якісною оцінкою здоров’я населення є смертність, дитяча смертність і середня очікувана тривалість життя.

Разом з тим, методи кількісної оцінки стану здоров’я населення чи його окремих груп нині ще недостатньо опрацьовані. Досить часто на практиці оцінюють стан здоров’я за параметрами захворюваності, при цьому для прийняття рішень використовується сукупність показників, кожний з яких оцінюється окремо. Наприклад, для визначення груп здоров’я осіб працездатного віку використовують характеристики тільки хронічних захворювань: їх виявлення за частотою звертань, частота загострень, ступінь важкості.

Показниками здоров’я людини—індивіда є:

1. Відсутність чи наявність хронічного захворювання;

2. Функціональний стан органів (з врахуванням способу життя та стану навколишнього середовища);

3. Специфічна резистентність, про яку можна судити за показниками захворюваності;

4. Психічний та фізичний розвиток.

Показниками здоров’я популяції є:

1. Тривалість життя;

2. Відтворення потомства;

3. Працездатність;

4. Захворюваність (відображає ступінь адаптації до умов середовища);

5. Задоволення життям.

Вивчення цих показників дозволяє розробити пропозиції щодо усунення несприятливих чинників навколишнього середовища.

2. Обгрунтувати зв’язок між засобами масової інформації та ожирінням у дітей і підлітків

Ожиріння становить явну і безпосередню небезпеку для здоров’я дітей та підлітків. Стає все більш очевидним, що ЗМІ, особливо телебачення, відіграють важливу роль в етіології ожиріння. Є декілька шляхів, якими перегляд телевізора може призводити до ожиріння:

• збільшення часу перебування в сидячому положенні та заміщення ним часу фізичних занять;

• вживання нездорової їжі, до якого спонукають як телевізійні програми, так і реклама нездорових продуктів;

• поведінка зі збільшенням кількості під’їдань під час перегляду;

• порушення нормального сну.

Очевидно, що наявність телевізора в спальні дитини посилює вплив перегляду ТБ на стан маси тіла дітей. Підлітки, які мають телевізори в спальні, витрачають більше часу на його перегляд, менше часу присвячують фізичній активності, їдять менше домашньої їжі та овочів, більше коштів витрачають на підсолоджені напої, ніж підлітки, які не мають телевізора в спальні.

Виявилений сильний зв’язок між кількістю часу, проведеного перед телевізором, і контролем рівня глюкози в крові у молодих людей із діабетом, цукровим діабетом 2 типу, інсулінорезистентністю, метаболічним синдромом, гіпертензією і високим рівнем холестерину в крові. Перегляд ТБ під час їди пригнічує сигнали ситості, що призводить до переїдання. Інші вважають, що глядачі вибирають нездорові продукти харчування внаслідок перегляду реклами харчових продуктів з високим вмістом жирів, солі та/або цукру і низьким вмістом поживних речовин (неповноцінна їжа, так званий джанк-фуд). Більше 80% усіх рекламних оголошень у дитячих програмах присвячені фаст-фудам або закускам, а протягом кожної години перегляду ТБ діти бачать близько 11 сюжетів реклами їжі.

Нові технології дозволяють рекламодавцям впливати на маленьких дітей та підлітків із допомогою різних інтерактивних методів. На половині сайтів розміщують заклики до дітей просити батьків купити продукти, але тільки 17% містять якусь інформацію про поживну цінність. Стільникові телефони підлітків можуть ставати мішенню для компаній, які пропонуватимуть знижку на фаст-фуд за умови, що вони ходитимуть до певного ресторану. Результати досліджень чітко показують, що реклама ефективно сприяє тому, щоб діти молодшого віку просили більше нездорової їжі (джанк-фуд) і спробували вплинути на своїх батьків. Навіть короткі ролики продуктів харчування можуть впливати на вибір їжі дітьми дошкільного віку.